24.04.2025
Єдиний унікальний номер 389/1137/25
провадження №3/389/409/25
24 квітня 2025 року суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Український Віталій Валентинович, розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП суду не повідомлений, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , машиніст ТЧ-7, притягувався до адміністративної відповідальності протягом року,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №684160 від 29.03.2025, ОСОБА_1 , 24.03.2025 о 19:40 годині, перебуваючи за місцем проживання АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насильство в сім'ї щодо дружини ОСОБА_2 , тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП не визнав, суду пояснив, що 24.03.2025 о 19:40 годині за місцем проживання спільно з дружиною ОСОБА_2 вживали алкогольні напої, посварились, висловлювались на адресу один одного нецензурною лайкою під час спільної сварки, він їй не погрожував ні словесно ні фізично, була звичайна сварка.
Потерпіла ОСОБА_2 до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення не з'явилась, своєчасно сповіщена про місце і час розгляду справи, заяв чи клопотань, у тому числі про відкладення, до суду не надходило.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне в об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року) Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. При цьому, зважаючи на викладене та враховуючи позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», протокол не може бути самостійним та достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №684160 від 29.03.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство в сім'ї, надано:
рапорт від 24.03.2025 відповідно до якого по лінії «102» 24.03.2025 о 19:46 годині надійшло повідомлення ОСОБА_2 , яка повідомила, що за місцем спільного проживання її чоловік ОСОБА_1 бешкетує, влаштував сварку;
протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.02.2025, відповідно до якого 24.02.2025 близько 19:30 години, під час спільного вживання алкогольних напоїв, її чоловік ОСОБА_1 вчинив сварку, під час якої ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою;
письмові пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких 24.03.2025 о 19:30 годині її чоловік ОСОБА_1 , під час спільного вживання алкогольних напоїв, вчинив сварку, під час якої ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою в словесній формі;
письмові показання ОСОБА_1 , відповідно до яких 24.03.2025 о 19:30 годині з місцем спільного проживання між ним та ОСОБА_2 виникла сварка, під час якої він ображав останню грубою нецензурною лайкою але фізичною розправою не погрожував
постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.05.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, щодо потерпілої ОСОБА_2 .
Частина третя ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою ст.173-2 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, у тому числі за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, та тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п.п.3,4,14,17 ч.1 ст.1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 N 2229-VIII (далі Закон):
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти таких стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
За викладеного, вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки суть правопорушення викладена без урахуванням вимог ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" та ч.3 ст.173-2 КУпАП, зокрема протокол не містить відомостей про умисне вчинення певних діянь (дій або бездіяльності) фізичного чи психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), саме внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Не враховано, що сам по собі факт вживання нецензурної лайки на адресу осіб, із числа передбачених ст.3 ЗУ №2229-VIII, чи наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, без вказівки на порушення певних прав, що призвело до настання певних наслідків, про що обов'язково має бути зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, автоматично не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи викладене, невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП, що доказами вчинення є фактично показання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які суперечать один одному, а інших доказів до суду не надано, вважаю, що під час судового розгляду не встановлено наявності належних, допустимих та беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з чим, відповідно до ст.62 Конституції України, провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП необхідно закрити.
Керуючись ст.ст.1,9,173-2,221, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя В.В. Український