Єдиний унікальний номер: 379/713/25
Провадження № 2-а/379/11/25
23 квітня 2025 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін В.І., розглядаючи питання можливості відкриття провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
Представник позивача - адвокат Слободенюк Г.М. 22.04.2025 звернулася до суду з даною позовною заявою, просить суд:
поновити строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №3/32 від 24.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 за частиною З ст.210-1 КУпАП;
скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 3/43 від 24.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 23.07.1980 року за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, та провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;
стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 , 23.07.1980 року сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, проаналізувавши положення чинного законодавства, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Водночас частина 2 статті 44 КАС України та частина 1 статті 45 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивачем допускаються образливі висловлювання у сторону відповідача.
Зокрема позивачем зазначено, що «керівник використовуючи своє службове становище, позорячи честь військової форми дійсних захисників України, які боронять наш спокій, вводить в оману людей та займається протиправними шахрайськими діями», «збройне формування ІНФОРМАЦІЯ_3 не створено законом, що суперечить Конституції України, не маючи жодного юридичного права, незаконно, в невстановлений законодавством України порядок, насильницьким, примусовим шляхом, проводить вербування людей в Україні чоловічої статі у найманські військові підрозділи, чим утворюють військові кримінальні правопорушення, що підпадають під ст. 401 КК України».
Тобто, представник позивача ототожнює Збройні Сили України з найманськими військовими підрозділами.
За правилами частини третьої статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року (справа № 9901/34/19) зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.
Обґрунтування заяви з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
Судом враховується, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у вже згаданому вище рішенні, ч. 2 ст. 45 КАС України не містить вичерпного переліку обставин, що можуть бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами.
Отже, суд констатує, що використання образливих висловлювань є неприпустимим при оформленні заяв чи клопотань.
За правилами ч. 3 ст. 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 2, 44, 45 ч.3, 248, 256, 293-295 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП - повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя:В. І. Зінкін