Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/647/25
Провадження № 2-а/376/15/2025
10 квітня 2025 року Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Коваленка О.М.,
за участі секретаря - Щур Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадженняв м. Сквира Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції в Київській області Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови про накладення адмінстративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 4047580 від 10.02.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 10.02.2025 працівник патрульної поліції прийняв постанову серії ЕНА № 4047580 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, порушення п.2.4.а ПДР, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень.
Уважає притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, є незаконним та необґрунтованим, оскільки працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факт порушення водієм таких положень ПДР, які б надавали право працівникам поліції здійснити законну зупинку ТЗ, відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». З матеріалів справи не вбачається, що водій допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку з чим усі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а складені процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами вини водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
У порушення зазначених вимог закону, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП.
За таких обставин позивач вважає постанову серії ЕНА № 4047580 від 10.02.2025 незаконною та просить її скасувати, а провадження закрити.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 10.02.2025 поліцейський патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області прийняв постанову серії ЕНА № 4047580 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, порушення п.2.4.а ПДР, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень.
Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 16 зазначеного Закону визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.1 "а" ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав). Інших підстав для перевірки документів на право керування ТЗ, у посадової особи відповідача, в спірних правовідносинах не було.
Згідно матеріалів справи слідує, що відносно позивача не виносилася постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, яке пред'являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови. Таким чином, належних та допустимих доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення в матеріалах справи немає.
Оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України, то суд дійшов висновку про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред'явлення документів в т.ч. реєстраційного документу на транспортний засіб, а позивач, в свою чергу, не був зобов'язаний виконувати дану вимогу, і тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, апеляційний суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З наведеного слідує, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду наявності підстав вважати, що позивач вчинив або мав намір вчинити правопорушення, яке могло б бути підставою для вимагання працівником поліції пред'явлення документів.
Таким чином, суб'єктом владних повноважень не доведено суду правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4047580 від 10.02.2025 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, підлягає скасуванню, як незаконна.
Щодо вимоги позивача про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, то вона не підлягає задоволенню, з огляду на те, що чинним законодавством України не передбачено такого способу захисту прав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 9, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 262, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Задовольнити частково позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції в Київській області Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови про накладення адмінстративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову серії ЕНА № 4047580 від 10.02.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень КАС України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua
Повний текст рішення суду буде складено відповідно до вимог ст. 250 КАС України.
Суддя О.М. Коваленко