Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/949/25
Провадження № 3/376/410/2025
14 квітня 2025 року суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної ві дповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, освіта вища, не працюючої, жительку АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 15.03.2018р.,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
06.02.2025 року близько 13 год.30 хв., в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо належних умов виховання, навчання та догляду свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній вживав алкогольні нопої- горілку та перебував в стані алкогольного спяніння.
В судове засідання ОСОБА_1 не з"явилася, була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, причини неявки не повідомила, заяв, які перешкоджають розгляду справи до суду не надходило.
В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
За змістом ч.1 ст.277 КУпАП: справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП доведена повністю матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 708019 від 21.02.2025 року, поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та іншими матеріалами наданими працівником поліції.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують та /або обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, суддею не встановлено.
При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини.
Враховуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, ОСОБА_1 , слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накласти на неї стягнення у вигляді попередження.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 284 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та застосувати до неї стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 - судовий збір у розмірі 605,60 гривень в дохід держави, за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37955989, рахунок №UA258999980313101206000010844, назва отримувача: ГУК у м.Києві/Сквирська міс/22030101, код ЄДРПОУ суду 37955989 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Сквирський районний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя І. Г. Батовріна