Справа № 375/610/25
Провадження № 2/375/573/25
24 квітня 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Смик М.М.,
за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтовув тим, що з 16 квітня 2013 року він перебуває з ОСОБА_2 у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 18 від 16 квітня 2013 року.
Позивач зазначав, що сімейне життя з відповідачем не склалося, шлюб існує формально, подальше збережння шлюбу суперечить інтересам кожного з подружжя. Тривалий час сторони проживають окремо. Від шлюбу дітей немають.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просив розірвати шлюб, укладений ним з ОСОБА_2 16 квітня 2013 року, актовий запис № 18, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області
В судове засідання позивач не з'явився, направив до суду заяву, у якій просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явилася, направила до суду заяву, у якій просила про розгляд справи за її відсутності, позов визнає у повному обсязі.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що з 16 квітня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №18, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16 квітня 2013 року.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 36 СК України передбачено, що шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина 2 статті 104 СК України).
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Статтею 112 СК України передбачено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони не ведуть спільного господарства та не зацікавлені у продовженні сімейного життя, тобто шлюбно-сімейні відносини фактично припинили своє існування.
Відповідно до частини 3 статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що жодна зі сторін не зверталася до суду з клопотанням про надання строку для примирення, тобто між подружжям відсутні будь-які намагання, спрямовані на відновлення сімейних відносин, дійшов висновку про те, що подальше подружнє життя суперечитиме їх інтересам, збереження сім'ї є неможливим.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до статті 141 ЦПК України ухвалюючи рішення суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат, а, відтак, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн, які сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.
Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 16 квітня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 18, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає на АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована на АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 24 квітня 2025 року.
Суддя Марина СМИК