Справа № 359/5834/19
Номер провадження 1-кп/373/3/25
22 квітня 2025 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018110110000099 від 08.09.2018 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Луганськ, зареєстрований: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
встановив:
З 17.07.2019 на розгляді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
За змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 08.09.2018, приблизно о 07 год 55 хв, перебуваючи на пункті контрою на авіаційну безпеку при вході до терміналу «Д» ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», умисно, з метою особистого збагачення забрав з рентген апарату портмоне чорного кольору марки «Philipp Plein», що належить ОСОБА_5 , в якому знаходились: мобільний телефон марки «Iphon 6S» із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», 1350 грн та 10 доларів США, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 12418,19 грн.
Суд визначив загальний порядок з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, оскільки обвинувачений своєї вини не визнав, заявивши, що справа є замовною проти нього.
Судовий розгляд кримінального провадження затягнувся по причині тривалих неявок обвинуваченого у судові засідання, подання ним численних та різного роду заяв, скарг, клопотань, заміни прокурора та захисників тощо.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив усне клопотання розглянути питання звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження у справі у зв'язку із закінченням строків давності, визначених ст. 49 КК України.
Вислухавши аргументи прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині, які мають значення для вирішення питання звільнення від кримінальної відповідальності, судом взято до уваги наступне.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , є кримінальним проступком. Найсуворішим видом покарання за цією нормою кримінального закону передбачено обмеження волі.
Стаття 49 КК України передбачає підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, зокрема: якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три токи - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (п. 2 ч.1 ст. 49 КК).
Положення цієї статті застосовується під час судового розгляду кримінального провадження у тих випадках, коли строки давності минули до ухвалення вироку.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України є безумовним і не залежить ні від обсягу з'ясованих обставин, ні від визнання або невизнання особою своєї вини, доведеності обвинувачення тощо. При звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не вирішується питання винуватості або невинуватості. Встановлюючи сплив строку, суд виходить з дати вчинення кримінального правопорушення, зазначеної в обвинувальному акті, однак не встановлює дату його вчинення, як і факт вчинення правопорушення.
У даній кримінальній справі, визначений п. 2 ч.1 ст. 49 КК України трьох-річний строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності минув 09.09.2021.
ОСОБА_4 від початку судового розгляду (усього п'ять років та дев'ять місяців) не брав активної участі в розгляді його справи та, як правило, у день судового засідання надсилав на електронну адресу суду заяви про відкладення (перенесення) судового засідання, здебільшого, з таких причини: у зв'язку з встановленням та продовженням карантину та його контактами з особами хворими на COVID-19; введенням в Україні військового стану, частими повітряними тривогами та побоюванням за своє життя; погіршення стану здоров'я безпосередньо перед судовим засіданнями або у день судового засідання, необхідністю проходження медичного обстеження та лікування тощо.
Обвинувачений відмовився повідомити суду дійсне місце свого перебування, мотивувавши побоюваннями за свою безпеку. Наполягав на спілкуванні з судом виключно по електронній пошті: ІНФОРМАЦІЯ_2 та телефонним зв'язком. Судові повістки, направлені на поштову адресу, яку раніше повідомляв обвинувачений, він не отримує, але практично на всі дати судового засідання реагує заявами про їх відкладення (перенесення), які направляв на електронну адресу суду. Пропозицією зареєструватись в ЄІТСС та взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувачений не скористався. Вжиті судом заходи процесуального примусу (привід, грошове стягнення) позитивного результату не дали та не стимулювали обвинуваченого до участі в розгляд його справи.
Рідкісні явки обвинуваченого ОСОБА_4 в судові засідання були пов'язані виключно із розглядом його ж заяв, клопотань та скарг, не пов'язаних із з'ясуванням обставин кримінального правопорушення.
Після 09.09.2021 (закінчення строків давності, передбачених ч.1 ст. 49 КК України) упродовж наступних більш як 3,5 років ОСОБА_4 з'явився в судові засідання лише чотири рази із 52 -х призначених судових засідань.
Чотири явки обвинуваченого в судові засідання після закінчення строків давності не були результативними для розгляду справи по суті з огляду на таке.
24.01.2022 ОСОБА_4 прибув в судове засідання, однак воно за його клопотанням про залучення іншого захисника, відкладено (т. 3 а.с. 24).
04.10.2022 ОСОБА_4 прибув в судове засідання та відмовився від призначеного йому захисника з центру безоплатної вторинної правничої допомоги. Запевнив суд, що до наступного засідання він залучить захисника самостійно. Для таких цілей за його клопотанням судове засідання відкладено (т.3 а.с.118).
20.10.2023 ОСОБА_4 прибув в судове засідання, повідомив, що не буде залучати захисника та заявив клопотання про скасування грошового стягнення, накладеного на нього ухвалою суду, а також подав скаргу на бездіяльність прокурора та заявив йому відвід. Після розгляду усіх цих заяв суду вдалося продовжити розгляд справи (дослідження відеозапису до протоколу огляду місця події) та у зв'язку із закінченням робочого часу судове засідання відкладено (т.4 а.с.53).
05.04.2024 ОСОБА_4 прибув в судове засіданні та подав клопотання про відвід групи прокурорів, в задоволенні якого було відмовлено. Також обвинувачений заявив клопотання про скасування грошового стягнення, накладеного на нього ухвалою суду. Після цього обвинувачений поскаржився на самопочуття і за його клопотанням судове засідання було відкладено (т.4 а.с.161).
Понад рік з дня останньої явки ОСОБА_4 до суду не з'являється та у визначений день судового засідання на електронну адресу суду надсилає клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку з хворобою на той чи інший строк, з урахуванням подальших медичних обстежень та лікування.
ОСОБА_4 є медійною особистістю та, незважаючи на його заяви про неможливість прибути в судові засідання, зокрема і за станом здоров'я, у відповідний період був учасником телепередач та до теперішнього часу веде блоги та приймає активну участь у спецпроектах на ютюб-каналі.
На такі обставини звернув увагу прокурор, висловивши думку, що обвинувачений ОСОБА_4 не шукає можливості та не з'являється в судове засідання, не виходить із судом на зв'язок в режимі відеоконференції тому, що у нього відсутній інтерес щодо розгляду кримінального провадження по суті висунутого йому обвинувачення.
За загальним правилом обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, має право заперечувати проти цього та продовжити свою участь у судовому розгляді кримінального провадження в повному обсязі та в загальному порядку.
У відповідності до ч.7 ст. 284 КПК України (зі змінами згідно Закону № 3233-IX від 13.07.2023) у разі, якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов'язаний з'ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.
На виконання цього положення 18.03.2025 та повторно 31.03.2025 поштовою кореспонденцією (листом) за адресою місця проживання ОСОБА_4 та одночасно на електронну адресу, яку вказав та використовує сам ОСОБА_4 , судом направлено судову повістку про виклик до суду на чергове засідання та одночасно з цим направлено письмове повідомлення суду про наявність підстав для звільнення його від кримінальної відповідальності з проханням висловити свою думку щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. У цих повідомленнях суд також роз'яснив обвинуваченому наслідки закриття кримінального провадження з відповідних підстав та його право заперечувати проти закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності (а.с.94, 112 т. 5).
Поштові листи суду повернулись без вручення з відміткою працівника поштового зв'язку: «адресат відсутній за місцем проживання». Разом з цим, у відповідь на скеровані ОСОБА_4 судові повістки та повідомлення від 18.03.2025. та 31.03.2025, що були надіслані на електронну адресу, вказану обвинуваченим, від нього надійшли заяви про відкладення чергового судового засідання у зв'язку з хворобою.
Відповіді на пропозицію суду висловити свою думку про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності ОСОБА_4 суду не надав, заперечень проти цього у своїх заявах не висловив.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_4 не має заперечень проти закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності (п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України).
Крім цього, зважаючи на процесуальну поведінку обвинуваченого у суду немає сумніву, що ОСОБА_4 не бажає брати участь в судовому розгляді кримінального провадження по суті висунутого йому обвинувачення та не прагне завершення справи ухваленням вироку.
За змістом ч.8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті не допускається лише у тому разі, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.
Відповідно до ч.1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Таким чином, з'ясувавши, що передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строк притягнення особи до кримінальної відповідальності закінчився 09.09.2021 і обвинувачений не висловив заперечень проти закриття кримінального провадження відносно нього, враховуючи, що на теперішній час минуло більш як три з половиною роки вже після закінчення строків давності і у цей період обвинувачений не проявив інтересу до своєї справи, не висловив наміру та способу своєї участі в судовому розгляді справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 286, 288 КПК України, суд
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 185 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1