Справа № 372/1180/25
Провадження № 2-1032/25
24 квітня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Виконуючого обов'язки керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням,-
У березні прокурор звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, в якому просив стягнути із останнього шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на суму 18751 гривень та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області Дем'янцем А.В. виявлено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (грубе порушення правил рибальства - рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову). 23.02.2024 о 16:00 год ОСОБА_1 перебуваючи на Канівському водосховищі, у межах Голосіївського району міста Києва, проводив вилов риби із забороненими знаряддями лову, а саме знаряддям лову «драч» (1 пгг.) методом багріння з гумового човна BARK ВТ-310, оснащеного мотором Tohatsu М 98, виловивши при цьому наступну рибу: сом - 2 штуки, товстолоб - 1 штука, лящ - 2 штуки, синець - 1 штука (загальною вагою - 22 кілограми), чим завдав збитків рибному господарству України на суму 18 751 гривень. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 1 п. 2 розділу ІІІ та пп. 4 п. 1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, та ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП. Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.04.2024 у справі № 752/5931/24 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень з конфіскацією вилучених знарядь з конфіскацією засобів правопорушення. Разом з цим, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення судом питання про відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої рибному господарству України, не вирішено, у зв'язку з чим питання про таке відшкодування підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
14.03.2025 року ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області відкрито провадження призначено справу до судового розгляду по суті.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва Сердюк К.В. подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позовних вимог не заперечив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Голосіївською окружною прокуратурою міста Києва опрацьовано матеріали Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм щодо відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу та вжиття цивільно-правових заходів.
Встановлено, що головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області Дем'янцем А.В. виявлено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (грубе порушення правил рибальства - рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
23.02.2024 о 16:00 год ОСОБА_1 перебуваючи на Канівському водосховищі, у межах Голосіївського району міста Києва, проводив вилов риби із забороненими знаряддями лову, а саме знаряддям лову «драч» (1 пгг.) методом багріння з гумового човна BARK ВТ-310, оснащеного мотором Tohatsu М 98, виловивши при цьому наступну рибу: сом - 2 штуки, товстолоб - 1 штука, лящ - 2 штуки, синець - 1 штука (загальною вагою - 22 кілограми), чим завдав збитків рибному господарству України на суму 18 751 гривень.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 1 п. 2 розділу ІІІ та пп. 4 п. 1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, та ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
За результатами виявлених порушень, головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області Дем'янцем A.B., 23.02.2024 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 015868 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Того ж дня, 23.02.2024 указаним інспектором складено протокол огляду та вилучення речей і документів.
Відповідно до вказаного протоколу огляду та вилучення речей і документів на підставі ст.ст. 251, 260, ч. З, 5 ст. 264, ч. 1, 3 ст. 265 КУпАП здійснено огляд речей та їх вилучення у ОСОБА_1 , а саме: спінінгу, оснащеного колючим знаряддям лову «драч», гумового човна BARK ВТ-310, оснащеного мотором Tohatsu М 98, та риби свіжої.
Примірник других екземплярів вказаних протоколів отримано особисто ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними відмітками в протоколах.
Згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042, проведено розрахунок матеріальної шкоди, відповідно до якого загальна сума матеріальної шкоди, заподіяної рибному господарству складає: - сом -2 X 5 117= 10 234 гривень; - товстолоб - 1 X 3638 = 3 638 гривень; - лящ - 2 X 1 649 = 3 298 гривень; - синець -1X1581= 1 581 гривень. Загальна сума: 10234+3638+3298+1581=18 751 гривень.
Отже, своїми протиправними діями ОСОБА_1 заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 18 751 гривень.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.04.2024 у справі № 752/5931/24 (провадження № 3/752/3149/24) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень з конфіскацією вилучених знарядь з конфіскацією засобів правопорушення.
Статтею 40 КУпАП урегульовано питання щодо обов'язку відшкодування шкоди. Згідно з ч. 1 ст. 40 КУпАЛ, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.
В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства (ч. З ст. 40 КУпАП).
Як зазначено вище, постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.04.2024 у справі № 752/5931/24 (провадження № 3/752/3149/24) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано адміністративному стягненню.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомив, що здійснював лов риби забороненими знаряддям та забороненим методом багріння. Вилов риби здійснював для власних потреб.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Разом з цим, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення судом питання про відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої рибному господарству України, не вирішено, у зв'язку з чим питання про таке відшкодування підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, обставини, встановлені Голосіївським районним судом міста Києва від 18.04.2024 у справі № 752/5931/24 про адміністративне правопорушення, не підлягають доказуванню.
Стаття 13 Конституції України, статті 3, 4, 5 Закону України «Про тваринний світ», стаття 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначають, що об'єкти тваринного світу (у тому числі риби, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Вимогами ч. 1 ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
Вимогами п.п. 1 п. 2 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, забороняється добування (вилов) такими способами, зокрема, багріння.
Окрім того, згідно з п.п. 19 п. 2 розділу III Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 785 від 10.04.2023, під час здійснення промислу забороняється використовувати електроловильні пристрої, колючі знаряддя лову, дрібновічкові трали, тюлькові неводи і волоки у всіх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах).
Тобто, використання ОСОБА_1 для лову колючих знарядь, до яких відноситься «драч», та відповідно вилов способом багріння, є безумовно забороненим.
Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані ним збитки.
Норма ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» вказує, що громадянин відповідно до закону зобов'язаний відшкодовувати шкоду, заподіяну ним тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Вимогами ч. 1 ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», передбачено, що водні біоресурси, які знаходяться у водних об'єктах (їх частинах), територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Водні біоресурси, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів водних біоресурсів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову, крім видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України (ч. 4 ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»).
Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно закону.
Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи винні, в тому числі в порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів.
Крім того, ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідокпорушення законодавства в галузі охорони, використання і відтвореннятваринного світу.
Згідно з приписами ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).
Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської або іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Таким чином, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у сумі 18 751 гривень, підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Разом з тим, ОСОБА_1 в добровільному порядку вказана шкода не відшкодована.
Указане підтверджується листом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм листом від 06.01.2025 за № 1-8.4-9/47-25, в якому зазначено, що шкода, завдана ОСОБА_1 внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, не відшкодована.
Крім того, вказане також підтверджується службовим листом начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 30.12.2024.
Відповідно до пункту 8 розділу III Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700 рибалки зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих Правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення Правил.
Згідно зі ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі.
З викладено вбачається, що природні ресурси (в тому числі, водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпорядження) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.
Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді.
Згідно зі ст. 15 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.
В силу положень ст.ст. 1, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» Київська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування у місті Києві.
Враховуючи викладене, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Київська міська рада, яка в силу зазначених вимог закону зобов'язана діяти в інтересах всіх мешканців міста Києва та на захист інтересів територіальної громади.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 по справі №541/307/17 для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об'єктів тваринного світу не має значення, чи повернуті незаконно вилучені (добуті) водні біоресурси у середовище свого перебування, чи ні.
Згідно до ч. 1, ч. 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Судом встановлено,що вході розгляду справи знайшло своє підтвердження те, що внаслідок порушення відповідачем правил рибальства ним заподіяно майнову шкоду рибному господарству України в розмірі 18751,00 грн., а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, оскільки при подачі позову позивачем було сплачено 3028,00 грн. судового збору, то понесені ним судові витрати слід стягнути з відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.1166, ч. 4 ст.1193 ЦК України, ст.63 Закону України «Про тваринний світ» , ст. 2, 3 13, 19, 56, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352 ,354ЦПК України, суд
Позовні вимоги Виконуючого обов'язки керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Державного бюджету України та бюджету міста Києва шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на суму 18 751 гривень (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят одна гривня).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Київської міської прокуратури судовий збір у сумі 3028 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Суддя Г.В.Висоцька