Справа № 367/3792/25
Провадження №3/367/1363/2025
Іменем України
23 квітня 2025 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., розглянувши клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
про призначення йому захисника у справі № 367/3792/25,
установив:
в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває справа стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП (протокол серії НГ № 6192 від 31.03.2025). Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями вказаний матеріал передано судді Білогруд О.О.
У судовому засіданні 09.04.2025 ОСОБА_1 заявив суду клопотання, а у подальшому подав його у письмовому вигляді, про призначення йому державного захисника, у зв'язку з тим, що він не має юридичної освіти і не може особисто захищати свої інтереси у суді. Будь-яких додаткових відомостей та/або документів не надав.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 суддею враховується таке.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, крім іншого, заявляти суду клопотання, а також при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно з положеннями статті 271 КУпАП, якщо особа є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, суб'єктів, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги визначає Закон України «Про безоплатну правничу допомогу» (далі - Закон) відповідно до Конституції України.
Так, відповідно до статті 3 Закону право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
До системи надання безоплатної правничої допомоги належать: Координаційний центр з надання правничої допомоги; суб'єкти надання безоплатної первинної правничої допомоги; суб'єкти надання безоплатної вторинної правничої допомоги (стаття 6-1 Закону).
Безоплатна первинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи та обов'язки, порядок їх реалізації та виконання, відновлення прав у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Безоплатна первинна правнича допомога включає такі види правничих послуг: 1) надання правової інформації; 2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань; 3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); 4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації (стаття 7 Закону).
Згідно приписів статті 9 Закону до суб'єктів надання первинної правничої допомоги зокрема належать органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування; центри з надання безоплатної правничої допомоги. Відповідно до частини першої статті 10 Закону звернення про надання одного з видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 7 цього Закону (безоплатної первинної правничої допомоги) надсилаються або подаються особами, які досягли повноліття, безпосередньо до центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, в усній або письмовій формі (частина перша статті 11-1 Закону). Право на безоплатну первинну правничу допомогу згідно з Конституцією України та Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України (стаття 8 Закону).
Приписами частини восьмої статті 10 та частини шостої статті 11-1 Закону встановлено те, що якщо під час розгляду звернення про надання безоплатної первинної правничої допомоги встановлено, що особа потребує надання безоплатної вторинної правничої допомоги, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який розглядає звернення, або центр з надання безоплатної правничої допомоги, який розглядає звернення зобов'язаний роз'яснити особі або її законному представникові чи патронатному вихователю порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
Таким чином з огляду на зміст вказаних вимог Закону вбачається, що особа, яка потребує первинної безкоштовної правової допомоги має право самостійно звернутися до органів уповноважених на надання первинної правової допомоги.
Безоплатна вторинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру (стаття 13 Закону).
Водночас частиною першою статті 14 Закону визначено вичерпний перелік категорій фізичних осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу. При цьому, безоплатною вторинною правничою допомогою особа може бути забезпечена за рішенням суду про доручення про призначення захисника.
Проте, оскільки Закон визначає чіткий перелік категорій фізичних осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, то звертаючись до суду з відповідним клопотанням презюмується, що наявність підстав для отримання такої допомоги повинно убачатися з матеріалів справи та/або особа повинна вказати таку підставу у відповідному клопотанні з долученням документів, що підтверджують такі обставини.
Відсутність юридичної освіти не входить до переліку підстав, визначених частиною першою статті 14 Закону, додаткових підстав та відповідних документів ним не надано, крім того, з матеріалів справи не убачається, що ОСОБА_1 є особою, якій гарантовано призначається захисник в порядку отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, тобто ним не підтверджено, що він є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, а тому у задоволенні його клопотання слід відмовити.
При цьому, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що він не обмежений у праві самостійно звернутися до уповноважених суб'єктів за отримання безоплатної правничої допомоги або до суду з повторним клопотанням про забезпечення йому захисника для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги з наведенням обґрунтувань та долученням відповідних документів на підтвердження входження його до категорій фізичних осіб, визначених частиною першою статті 14 Закону.
Керуючись статтями 270, 271 КУпАП,
постановив:
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення йому захисника у справі № 367/3792/25 - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що він не обмежений у праві звернутися до суду з повторним обґрунтованим клопотанням про призначення захисника у справі про адміністративне правопорушення № 367/3792/25.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Білогруд