Справа № 357/18782/24
Провадження № 2-др/364/1/25
24.04.2025 , Володарський районний суд Київської області , у складі:
головуючої судді Моргун Г. Л.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,
розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, 9 А, офіс 204, м. Ірпінь, Київська область, 08200, № тел.: 0443345462, е-адреса: finprommarket@gmail.com , наявний електронний кабінет),
представник позивача Ґедзь Ольга Віталіївна ( директор, РНОКПП не зазначено, адреса: вул. Стельмаха Михайла, 9 А, офіс 204, м. Ірпінь, Київська область, 08200, № тел.: НОМЕР_1 , е-адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний електронний кабінет);
представник позивача Ткаченко Юлія Олегівна ( РНОКПП НОМЕР_2 , адвокат, адреса: вул Мала Житомирська, 6/5, м. Київ, 01001, № тел: НОМЕР_1 , е-адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
до ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_4 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо наявності електронного кабінету та електронної адреси інформація не зазначена),
представник відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , адвокат, адреса: вул. Соборна, 103/9, прим. 96, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08148, е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 , №тел: НОМЕР_6 ),
про стягнення заборгованості,
27.12.2024 позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. 16.01.2025 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача та 17.01.2025 своєю ухвалою позовну заяву разом з матеріалами справи направив до Володарського районного суду Київської області.
Безпосередньо до Володарського районного суду Київської області справа надійшла 12.02.2025.
Представник позивача у позовній заяві зазначає, що відповідач не виконує грошові зобов'язання, право вимоги за якими відійшло позивачу та посилаючись на обставини викладенні у позові і на ст. ст. 3, 11, 12 ЗУ « Про електронну комерцію», ст. ст. 11, 203,205, 207, 512, 514, 526, 536, 610, 612, 629, 638, 639, 652, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, просить суд:
-стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 75746495 у розмірі 30445,22 гривень;
-стягнути з відповідача судові витрати: суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,4 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.12.02.2025 судом відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату та час розгляду справи без їх виклику в судове засідання, на 11.03.2025.
Ухвалою від 08.04.2025 суд задовольнив клопотання представника відповідача Григоренка Андрія Олександровича про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
11.04.2025 представник відповідача звернувся до суду з заявою, якою просив суд вирішити питання про стягнення судових витрат понесених відповідачем у цій справі, зокрема просив:
- долучити до справи докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи № 357/18782/24;
- ухвалити рішення, яким вирішити питання про судові витрати відповідача на правничу допомогу адвоката під час розгляду справи 357/18782/24 у Черкаському районному суді Черкаської області у розмірі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 500,00 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот гривень), з яких 16 000 (шістнадцять тисяч п'ятсот гривень) грн 00 коп. - витрати на правничу допомогу адвоката та 10 000 грн. (десять тисяч гривень) - «гонорар» успіху.
24.04.2025 сторони в судове засідання не викликалися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, відповідно до положень ст. 270 ЦПК України суд проводить розгляд заяви за наявними матеріалами. Згідно із ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з заявою, з'ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.
Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.
Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч.9 ст.141 цього Кодексу.
Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Так, ст.13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантоване ст.ст.55,124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Таким чином, за змістом ч.5 ст.142 ЦПК України стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Отже, нормою ч.5 ст.142 ЦПК України, на яку відповідач посилається як на підставу стягнення судових витрат з позивача, передбачено право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок саме необґрунтованих дій позивача.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах ВС від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21.
Така ж позиція висловлена у п.38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а саме, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Позивач, звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Наявність порушених, не визнаних або оспорених прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, та визначення осіб, якими такі права були порушені, встановлюється судом за наслідками розгляду справи по суті на підставі наданих сторонами доказів.
Разом з тим, суд зазначає, що розгляд даної справи, станом на час залишення позовної заяви без розгляду, відбувався на стадії підготовчого судового засідання, у зв'язку із чим суд не заслуховував пояснення сторін, не досліджував доказів, та не давав їм оцінку, що унеможливлює дійти висновку судом щодо обґрунтованості чи необґрунтованості позову.
А тому, звернення позивача з зазначеним позовом без з'ясування правомірності вчинення такої процесуальної дії, не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Суд може вирішити питання про компенсацію витрат відповідача, пов'язаних із розглядом справи, якщо відповідач таку вимогу заявив і навів доводи щодо необґрунтованих дій позивача, які спричинили такі витрати. Необхідність понесення витрат має бути у причинному зв'язку із необгрунтованими діями позивача, внаслідок яких вони настали.
З системного тлумачення положень ч.ч.5, 6 ст.142, ч.9 ст.141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється особлива форма цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи,- що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.
Наразі заходи процесуального примусу до позивача не застосовувались.
До того ж, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу виникли у відповідача не внаслідок необгрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема, представництво адвокатом його інтересів у суді.
За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи в межах заяви про ухвалення додаткового рішення, суд вважає, що представником відповідача не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача чи зловживання його процесуальними правами були здійснені в ході розгляду справи, а тому відсутні підстави для стягнення з позивача витрат відповідача на правову допомогу, оскільки звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами.
Керуючись ст. ст.133,141,142, 260,261,352 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника відповідача Григоренка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 357/18782/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г. Л. Моргун