Справа № 362/1744/25
Провадження № 1-кп/362/443/25
22 квітня 2025 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
законного представника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111140000060 від 28.01.2025 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської обл., українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, -
28.01.2025 о 09 год. 00 хв. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_4 перебував в громадському місці, а саме: в приміщенні Володимирського собору Православної церкви України, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Покровська, 4-а, 2 поверх. Близько 09 год 20 хв (більш точного часу не встановлено) до приміщення Володимирського собору Православної церкви України зайшов ОСОБА_7 , який попросив ОСОБА_4 покинути 2 поверх Володимирського собору Православної церкви України, адже він призначений для службових осіб собору.
В цей час у ОСОБА_4 , який на момент вчинення вказаного кримінального правопорушення страждав на розлади особистості та поведінки, внаслідок органічного ураження головного мозку (наслідки перенесеної ЧМТ, вживання ПАР, F 07. 84 за МКХ-10) та за своїм психічним станом не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, виник умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій, а саме: грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, а також на нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 .
Так, ОСОБА_4 , не маючи можливості повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, 28.01.2025 близько 09 год 20 хв (більш точного часу не встановлено) підійшов ззаду до потерпілого ОСОБА_7 та наніс останньому невстановлену кількість ударів предметом, заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень, - металевим рожково-накидним ключем в область голови потерпілого, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді багатоуламкового перелому тім'яної кістки ліворуч зі зміщенням уламків, пневмоцефалії, саден м'яких тканин лівої тім'яно-скроневої ділянки. Описана вище черепно-мозкова травма за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що знає, що хворий і йому потрібно лікуватися, висловив бажання піти служити до ЗСУ, щодо подій 28.01.2025 показав, що він піднявся на 2 поверх в церкві, помолився. В цей час туди ж піднявся і священик та зробив йому зауваження, схопив за комір і зіштовхнув зі сходів, через що той з'їхав з них. В цей час в нього, ОСОБА_4 , з кишені випав ключ, він схопив його і на емоціях наніс по голові десь два удари священику. Між ним і священиком була дружина священика. Священик і його дружина вийшли, а його замкнули. Він поставив свічки, а потім приїхала поліція.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань від нього до суду не надходило.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання, вказала, що в справі зібрано та надано суду достатньо доказів, які підтверджують скоєння ОСОБА_4 суспільно-небезпечних діянь, що мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, просила застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Захисник ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Законний представник ОСОБА_4 пояснила, що син хворіє і поводить себе агресивно.
Судом досліджено надані докази, а саме:
- протокол огляду місця події від 28.01.2025 та фототаблиця до нього, відповідно до якого об'єктом огляду було приміщення церкви, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Покровська, 4А, де на склі металопластикових дверей виявлено плями бурого кольору, встановлено, що порядок речей в церкві не порушено, на дивані виявлено чорну шкіряну сумку, в якій заходиться паспорт на ім'я ОСОБА_4 , біля неї на шапці сірого кольору знаходиться ключ рожковий з металу сірого кольору, на якому є нашарування речовини бурого кольору;
- протокол огляду місця події від 28.01.2025 та фототаблиця до нього, відповідно до якого об'єктом огляду було приміщення церкви, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Покровська, 4А, де під стіною розміщений кутовий диван, в проміжку м'яких частин дивану, а саме: на місці, де вони сходяться, виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на пістолет;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2025, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 на фотознімку № 3 впізнав особу, яка 28.01.2025 у приміщенні Володимирського собору ПЦУ наніс йому невстановлену кількість ударів металевим рожковим ключем в область голови;
- довідка до протоколу впізнання, з якої вбачається, що на фото № 3 зображений ОСОБА_4 ;
- відповідь з КНП «Васильківська БЛІЛ» ВМР № 126-ел від 11.02.2025, відповідно до якої 28.01.2025 о 18:05 ОСОБА_7 звернувся до приймального відділення з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, вдавлений перелом лівої тім'яної кістки, пневмоторакс, забій, садна м'яких тканин лівої тьмяно-скроневої ділянки. Пацієнт від госпіталізації відмовився;
- копія медичного огляду ОСОБА_7 , висновок комп'ютерної томографії головного мозку з диском до неї, відповідно до яких в останнього виявлений вдавлений перелом лівої тім'яної кістки, пневмоцефалія. На момент обстеження КТ ознак інтракраніальних крововиливів та вогнищевих змін головного мозку не виявлено;
- висновок експерта № 016, відповідно до якого, згідно наданої медичної документації у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді багатоуламкового перелому тім'яної кістки ліворуч зі зміщенням уламків, пневмоцефалія, саден м'яких тканин лівої тьмяно-скроневої ділянки. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею контакту, яким міг бути як рожковий металевий ключ, так і будь-який інший предмет з описаними вище властивостями. Виявлені тілесні ушкодження за своїми властивостями могли утворитись в строки, вказані у постанові. Описана вище черепно-мозкова травма з переліченими ознаками за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння. Можливість утворення описаних вище тілесних ушкоджень внаслідок ударів рукою зібраною в кулак, падіння з висоти власного зросту чи падіння з висоти власного зросту з прискоренням та співударом об плоску керамічну поверхню виключається. Виявлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_7 могли утворитись за обставин, на які вказує потерпілий під час його допиту;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2025, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_8 на фотознімку № 1 впізнала особу, яка 28.01.2025 у приміщенні Володимирського собору ПЦУ виражався нецензурною лайкою, поводився неадекватно та наносив удари металевим гайковим ключем по голові ОСОБА_7 ;
- довідка до протоколу впізнання, з якої вбачається, що на фото № 1 зображений ОСОБА_4 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2025, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_9 на фотознімку № 4 впізнав особу, яка 28.01.2025 у приміщенні Володимирського собору ПЦУ виражався нецензурною лайкою та тримав у руках металевий гайковий ключ;
- довідка до протоколу впізнання, з якої вбачається, що на фото № 4 зображений ОСОБА_4 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2025, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_10 на фотознімку № 2 впізнав особу, яка 28.01.2025 у приміщенні Володимирського собору ПЦУ виражалася нецензурною лайкою та тримала в руках металевий гайковий ключ;
- довідка до протоколу впізнання, з якої вбачається, що на фото № 2 зображений ОСОБА_4 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2025, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_11 на фотознімку № 2 впізнала особу, яка 28.01.2025 у приміщенні Володимирського собору ПЦУ виражалася нецензурною лайкою, поводилася неадекватно та наносила удари металевим гайковим ключем по голові ОСОБА_7 ;
- довідка до протоколу впізнання, з якої вбачається, що на фото № 2 зображений ОСОБА_4
- висновок судово-психіатричного експерта № 50, відповідно до якого ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій страждав на розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (наслідки перенесеної ЧМТ, вживання ПАР), не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував. ОСОБА_4 в даний час не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок комбінованого вживання ПАР, потребує лікування від цього захворювання на загальних підставах, протипоказань до такого лікування у нього не виявлено.
У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність такого висновку комісії лікарів-психіатрів, оскільки висновок складений з дотриманням процесуального порядку, компетентними особами, які наділені спеціальними знаннями в області психіатрії.
В силу ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення; 3) які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
У висновку судово-психіатричного експерта № 50 зазначено, що ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій страждав на розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (наслідки перенесеної ЧМТ, вживання ПАР), не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Тобто, ОСОБА_4 , відповідно до ст. 20 КК України є, обмежено осудною особою, тобто особою, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними та підлягає кримінальній відповідальності. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 512 КПК України, судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.
Згідно ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що: 1) особа вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; 2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
Відповідно до ст. 505 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру може бути закрито судом, якщо неосудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не була встановлена, а так само в разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу. У такому разі після закриття судом кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру прокурор повинен розпочати кримінальне провадження в загальному порядку.
Жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованих йому дій перебував в стані неосудності, матеріали кримінального провадження не містять.
Таким чином, враховуючи все вище зазначене, суд приходить до висновку, що, оскільки ОСОБА_4 не перебував в стані неосудності під час вчинення інкримінованих йому дій, в задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру слід відмовити, а кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру - закрити.
Керуючись ст.ст. 20, 93 КК України, ст.ст. 503, 505, 512 КПК України, -
В задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 12025111140000060 від 28.01.2025 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відмовити.
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 закрити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1