Справа 372/608/25
Провадження 3/362/1029/25
09.04.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ПСП ім. Т.Г.Шевченка, розташованого за адресою: Київська обл. с. Тростинка вул. Б.Хмельницького 4,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 16.01.2025 в ході проведення ГУ ДПС у Київській області документальної планової виїзної перевірки виявлено порушення директором ПСП ім. Т.Г.Шевченка ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку, а саме вимог п.44.1 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за вересень 2024 у розмірі 359329 грн та підвищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 17864126 грн.
ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, однак надав письмову заяву та письмові пояснення, в яких просить розглядати справу за його відсутності та врахувати його пояснення щодо відсутності складу адміністративного правопорушення в його діях.
З урахуванням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП судом досліджено письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення та акт проведеної уповноваженими особами перевірки ПСП ім. Т.Г.Шевченка (будь-які інші письмові або інші докази у справі відсутні), а також письмові пояснення-заперечення від підприємства та скарга на акт (податкові повідомлення - рішення).
Згідно письмових пояснень особи та копії скарги, акт перевірки, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та виписані на його підставі податкові повідомлення-рішення оскаржено підприємством в установленому порядку (розгляд скарги на даний час не закінчено).
Згідно правової позиції, зазначеної у постанові Верховного суду від 08.09.2020 у справі 811/2893/14, викладені у акті перевірки висновки є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що після складання акту підприємство оскаржило висновки такого акту та прийняті на його підставі рішення, однак податкова служба не розглянула цю скаргу і до прийняття рішення по суті скарги, склала протокол про адміністративне правопорушення на підставі оскаржуваного акту.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що тільки висновки акту щодо виявлених порушень, які оскаржено (інші докази у справі відсутні), не можуть бути беззаперечними доказами провини особи за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Керуючись ст.ст. 247, 252, 280 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Сухарева О.В.