Справа № 352/1000/13-ц
Провадження 6/352/21/25
24 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Івасів В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,-
22.04.2025 року до суду надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
В обґрунтування поданого подання приватний виконавець зазначив, що на виконанні у нього знаходиться виконавче провадження №72348789 з виконання виконавчого листа №352/1000/13-ц виданого Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області. Вказує, що пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2023 року було зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно і попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було направлено пам'ятку про його права та обов'язки, а також виклики приватного виконавця з вимогою з'явитись 01.08.2023 р. о 14:00 год. та 24.03.2025 о 14:00 год., однак, боржниця ОСОБА_1 , не виконала законні вимоги приватного виконавця, хоча особисто отримала повідомлення про виклик до приватного виконавця на 24.03.2025 о 14:00 год.
Рішення суду до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення, не виконує законних вимог приватного виконавця.
Під час виконання рішень встановлено, що згідно інформації наданої на запити, за боржником зареєстровано один транспортний засіб, нерухоме майно, на яке накладено арешт на підставі іпотечних договорів, боржник ніде не працює, доходів не отримує.
Приватний виконавець Витвицький В.В. був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у поданні зазначив про розгляд справи без його участі.
Дослідивши доводи заяви, матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні подання.
Судом встановлено, що постановою приватного виконавця Витвицького В.В. від 27.06.2023 року відкрито виконавче провадження №72124229 з виконання виконавчого листа №352/599/23, виданого 07.06.2023 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на корись Державної іпотечної установи інфляційні втрати в сумі 191 263,94 грн та три відсотки річних в сумі 37 070,28 грн. за час прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 01 березня 2020 року по 28 лютого 2023 року, а всього: 228 334 (двісті двадцять вісім тисяч триста тридцять чотири) грн. 22 коп. Стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1712,5грн.
Вказана постанова разом з іншими документами була направлена приватним виконавцем боржнику ОСОБА_1 27.06.2023 року.
Окрім цього, 27.06.2023 року боржнику ОСОБА_1 був направлений виклик до приватного виконавця на 04.07.2023 року, даних про вручення якого боржнику матеріали подання не містять, до того ж копія списку згрупованих відправлень поганої якості та встановити номер відправлення не вбачається можливим.
На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В.В. знаходиться виконавче провадження №72348789 з примусового виконання виконавчого листа № 352/1000/13-ц, виданого 29.06.2023 року Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», 412 206 грн. 76 коп. заборгованості за кредитним договором та 3 441 грн. 00 коп., судових витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Тисменицького районного суду від 08.12.2020р. по справі № 352/1000/13-ц замінено сторону стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» його правонаступником Державною іпотечною установою.
25.07.2023 постановою вказаного приватного виконавця було відкрито виконавче провадження ВП №72348789 з приводу виконання виконавчого листа №352/1000/13-ц. Вказана постанова надіслана боржнику 25.07.2023 року.
В подальшому здійснювались виклики до виконавця, а саме: 25.07.2023 року на 01.08.2023 року, однак даних щодо вручення такого матеріали подання не містять, а за даними сайту «Укрпошта» даний трекінг не зареєстрований в системі; 14.03.2025 року на 24.03.2025 року, який за даними відстеження трекінгу на сайті «Укрпошта» вручено одержувачу 29.03.2025 року, тобто після дати на яку здійснено виклик.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 422974775 від 16.04.2025 року боржнику на праві власності належить домоволодіння, що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за тією ж адресою, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 . Згідно інформації з вищевказаного реєстру вказане майно перебуває в іпотеці на підставі іпотечного договору №685 від 25.09.2012 року по зобов'язанню в сумі 390 000 грн, іпотекодержателем за яким є Державна іпотечна установа, тобто стягувач у даних виконавчих провадженнях.
Постановою приватного виконавця Витвицького В.В. від 27.07.2023 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №72348789 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до відповіді з Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 07.08.023 року № Вих-04/3131-23 відсутня зареєстрована техніка за ОСОБА_1 .
Згідно відповідей з Державної податкової служби України №263118954 від 14.04.2025 року та Пенсійного фонду України №263118949 від 14.04.2025р. боржниця не працює, доходів не має, пенсію не отримує.
Постановою приватного виконавця Витвицького В.В. від 07.09.2023 року у виконавчому провадженні 72348789 постановлено оголосити у розшук майно боржника Mersedes-Benz 200, 1997 року випуску, що належить ОСОБА_1 . У пункті 3 постанови вказано, що копію даної постанови направити до поліції для виконання. Однак, даних про скерування постанови про розшук такого транспортного засобу до уповноважених органів, немає.
Відповідно до поданої Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби відповіді від 09.08.2023року №6.3-10566/6-23 на ім'я ОСОБА_1 оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 23.06.2008 (терміном дії до 23.06.2018) органом видачі 2621 та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 .
Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 441ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нею відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадян України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Статтею 313ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Для позитивного вирішення питання про обмеження у праві виїзду за межі України боржника згідно до вказаних норм законів необхідними елементом є пропорційність втручання у конвенційне право особи на вільне пересування, наявність справедливого балансу між публічним інтересом у демократичному суспільстві щодо належного виконання обов'язкових державних рішень та гарантій на вільне пересування особи.
Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об'єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав уважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Згідно з вимогами ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За змістом даної норми підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України є факт його ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, яке полягає у вчиненні боржником дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, в тому числі, і безпідставна неявка на виклики державного виконавця.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов'язання заходів визначається судом.
Мотивування судового рішення про обмеження права лише двома складовими: наявністю статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу в добровільному порядку, що зумовлюють необхідність у тимчасовому обмеженні права на виїзд за межі України з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчих документів не відповідає вимогам законодавства.
Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені законом саме за ухилення від виконання зобов'язань, а не за наявністю факту їх невиконання.
При цьому, під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов'язків.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує приватний виконавець у подані, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Отже, наявність самого лише невиконаного зобов'язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Факт ухилення боржника має підтверджуватись сукупністю належних доказів, які приватний виконавець повинен надати до суду.
Судом встановлено, що приватним виконавцем Витвицьким В.В. здійснено три виклики боржника, а саме: один виклик на 04.07.2023 року у виконавчому провадженні №72124229 та два виклики на 01.08.2023 року та на 24.03.2025 року у виконавчому провадженні №72348789.
Так, приватним виконавцем долучено лише витяг з сайту «Укрпошта» із даними відстеження поштового відправлення №0601123876818 про отримання боржником виклику приватного виконавця на 24.03.2025 року, який був вручений одержувачу 29.03.2052 року, тобто після дати, на яку було здійснено виклик.
Щодо інших викликів, зокрема, на 01.08.2023 року, то на підтвердження такого долучено список згрупованих відправлень за 25.07.2023 року, у якому зазначений номер поштового відправлення одержувачу ОСОБА_1 , що не є належним доказом, оскільки на даний час є незареєстрованим в системі пошуку поштових відправлень сайту «Укрпошта», а щодо виклику на 04.07.2023 року, то з списку зрупованих відправлень неможливо встановити інформацію щодо номеру поштового відправлення.
Даних щодо вручення (отримання) постанов про відкриття виконавчих проваджень в матеріалах подання немає.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (статті 77-80 ЦПК України).
Частинами першою, другою, п'ятою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем до подання не долучено належних, допустимих та достатніх доказів того, що боржник вчиняє саме умисні свідомі дії, спрямовані на невиконання відповідного зобов'язання, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду; не вказано, які перешкоди вчинені з боку боржника для проведення виконавчих дій приватному виконавцеві зокрема щодо розшуку автомобіля, який ним виявлено. Не надано жодних документів, які б свідчили, що боржник саме свідомо та умисно ухиляється від виконання рішень суду, при цьому маючи змогу виконати зобов'язання, але не робить цього з неповажних причин.
Звернення державного (приватного) виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли державним (приватним) виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.
Судом враховано, що обмеження у праві виїзду за межі України може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості, проте наявні у справі матеріали не містять жодних даних про те, що встановлення такого обмеження якимось чином цьому посприяє.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що підстав для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України не вбачається, що не перешкоджає приватному виконавцю у разі надання необхідних доказів та зміни обставин звернутися з відповідним поданням до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 353, 441 ЦПК України, суд -
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, - відмовити.
Згідно ст.261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена в повному обсязі 24.04.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.