Справа № 279/416/25
22 квітня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Кулініча Я. В.
з секретарем Грищенко Н. А.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овруч в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя та стягнення компенсації , -
Представник ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_1 , через систему «Електронний суд», звернулася із позовом до ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , в якому просить визнати транспортний засіб марки «TOYOTA HIGHLANDER» 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2700 см.куб., номерний знак - НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , білого кольору спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на транспортний засіб марки «TOYOTA HIGHLANDER» 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2700 см. куб., номерний знак - НОМЕР_1 , VIN - код: НОМЕР_2 , білого кольору; стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1/2 частину вартості транспортного засобу марки «TOYOTA HIGHLANDER» 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2700 см. куб., номерний знак - НОМЕР_1 , VIN - код: НОМЕР_2 , білого кольору, 449 938,00 грн.; припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на транспортний засіб марки - «TOYOTA HIGHLANDER» 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2700 см. куб., номерний знак - НОМЕР_1 , VIN - код: НОМЕР_2 , білого кольору; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені останнім судові витрати загальною сумою 62 993,80 грн., що складаються з: 18 000,00 грн. - правнича (правова) допомога та 44 993,80 грн. - гонорар адвоката. Мотивуючи тим, що 30.11.2019 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу дітей не мають. Оскільки спільне життя не склалося через відсутність заєморозуміння та різні погляди на сімейне життя, шлюбно-сімейні відносини та вирішення виникаючих побутових проблем відповідач звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області із позовною заявою про розірвання шлюбу. Рішення по справі не прийнято. Також, між сторонами не вирішено питання про поділу сумісної власності подружжя, щ обула придбана у шлюбі. Відповідач відмовляється вирішити дане питання у добровільному порядку. За час шлюбу окрім усього іншого подружжям було придбано транспортний засіб марки «TOYOTA HIGHLANDER» 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2700 см. куб., номерний знак - НОМЕР_1 , VIN - код: НОМЕР_2 , білого кольору, що зареєстрований на відповідачку, ринкова варстість якого на теперішній час складає 899876 грн.. Вказаний автомобіль було придбано сторонами 25.04.2024 у період зареєстрованого шлюбу, за спільні кошти, що належали подружжю та за спільної згоди зареєстрований на відповідача. Так як відповідач є титульним власником даного рухомого майна, а отже документи підтверджуючі право власності на транспортний засіб перебувають у її користуванні, що позбавляє позивача сожливості отримати його законне майно або користуватися ним. Відповідно до норм чинного сімейного та цивільного законодавства України, позивач має законне право вимагати стягнення з відповідача 1/2 частини вартості спірного транспортного засобу. Крім цього, для захисту своїх цивльних прав та інтересів позивач був змушений звернутись за професійною правничою допомогою до АО «СМ ЛОУ ЕДЖЕНСІ». За умовами договору, вартість надання правової допомоги складає 18000 грн.. Та у разі задоволення судом позову, розмір гонорару адвоката буде дорівнювати 10 % від половини вартості траспортного засобу - 449 938, 00 грн., тобто в сумі 44993,80 грн..
Відповідачем було подано відзив на позов, який ухвалою суду від 24.03.2025 року залишено без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові.
Відповідач будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з'явилася, причини своєї неявки суду не повідомила.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що сторони з 30.11.2019 року перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с.23, 26).
У шлюбі, 25.04.2024 року сторонами придбано транспортний засіб марки «TOYOTA HIGHLANDER» 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2700 см. куб., номерний знак - НОМЕР_1 , VIN - код: НОМЕР_2 , білого кольору, який зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с. 10-11).
Середня ринкова вартість вказаного автомобіля станом на 23.12.2024 складала 899 876,00 грн., про що свідчить інформаційно - консультаційна довідка Товарної біржи «Дніпропетровська Універсальна». (а.с. 13-16).
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з частинами першою, третьою статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч.1 ст. 61 СК України).
Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Статтею 65 СК України визначено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Відповідно до ст. 70 ч.1 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка вважаються рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що автомобіль марки ««TOYOTA HIGHLANDER» 2016 року випуску, номерний знак - НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_3 , є спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки він придбаний в період зареєстрованого шлюбу за спільні кошти подружжя, тому кожен із сторін має право на 1/2 частку цього автомобіля.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини 1 та 2 ст. 71 СК України).
Згідно ч. 4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Частинами 1 та 2 статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Враховуючи, що спірний автомобіль знаходиться в користуванні відповідача ОСОБА_3 , а позивач згоден одержати від відповідача матеріальну компенсацію за належну йому частку автомобіля, суд приходить до висновку, що вказаний автомобіль підлягає поділу між сторонами у справі шляхом виділення відповідачу спірного транспортного засобу з визнанням за нею права власності на цей автомобіль, із стягненням з відповідача на користь позивача 1/2 частини його вартості, що складає 449938 грн..
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 25 травня 2020 року у справі № 347/955/16.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, позов про поділ спільної сумісної власності подружжя та стягнення компенсації підлягає задоволенню.
Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 4499,38 грн., які у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано суду: копію договору № 046 про надання правової допомоги від 17.12.2024, укладеного між АО «СМ ЛОУ ЕДЖЕНСІ» в особі керуючого партнера Маркової Ю.В. та Янковим С.В.; копію специфікації №2 до договору про надання правничої допомоги від 17.12.2024 (а.с.17).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. В свою чергу, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
Враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, характер виконаної адвокатом роботи, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку, що судові витрати на надання професійної правничої допомоги у загальному розмірі 62993,80 грн., з яких 449938 грн. гонорар адвоката, у даному випадку є завищеними, оскільки не є співмірним зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягу наданих ним послуг, а тому їх розмір має бути зменшений до 9000,00 грн..
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. ст. 57, 60, 70, 71 СК України, ст. 368 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 транспортний засіб марки «TOYOTA HIGHLANDER» 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2700 см.куб., номерний знак - НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , білого кольору.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 право особистої приватної власності на транспортний засіб марки «TOYOTA HIGHLANDER» 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2700 см. куб., номерний знак - НОМЕР_1 , VIN - код: НОМЕР_2 , білого кольору.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , грошову компенсацію за 1/2 частину вартості транспортного засобу марки «TOYOTA HIGHLANDER» 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2700 см. куб., номерний знак - НОМЕР_1 , VIN - код: НОМЕР_2 , білого кольору, в сумі 449 938,00 грн..
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на транспортний засіб марки - «TOYOTA HIGHLANDER» 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2700 см. куб., номерний знак - НОМЕР_1 , VIN - код: НОМЕР_2 , білого кольору.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 4499,38 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 9000 грн..
В іншій частині стягнення судових витрат відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Я. В. Кулініч
Повний текст рішення складено 24 квітня 2025 року