Справа № 285/5556/24
провадження у справі 3/0285/133/25
Іменем України
23 квітня 2025 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Коцюба О.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли із Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130, с. 124 КУпАП -
31.10.2024 року до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення (протоколи сері: ААД № 762360 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ААД № 762417 за ст. 124 КУпАП), складені відносно ОСОБА_1 .
Вказаним адміністративним матеріалам присвоєно номер справи 285/5556/24, 285/5558/24.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП суддею об'єднано вказані матеріали про адміністративне правопорушення в одне провадження та присвоєно № 285/5556/24.
Із вказаних матеріалів випливає, що 21.09.2024 року о 21 год. 20 хв. ОСОБА_1 на вул. Співдружності у м. Звягель керував мотоциклом Buell XB12S, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, 21.09.2024 року о 21 год. 20 хв. ОСОБА_1 на вул. Співдружності у м. Звягель керуючи мотоциклом Buell XB12S, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості, при натисканні гальмів не впорався з керуванням, внаслідок чого відбулася ДТП, при якій мотоцикл отримав механічні пошкодження, за що передбачено відповідальність ст. 124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Грабчук О.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Посилався на те, що в протоколі серії ААД № 762360 не конкретизовано пункт ПДР, який було порушено ОСОБА_1 , кров у ОСОБА_1 для аналізу на виявлення алкоголю в ній відбирався медичною сестрою, а не лікарем, та без його згоди на те, оскільки предметом дослідження біологічного середовища може бути кров лише у випадку неможливості взяти у обстежуваної особи інших зразків біологічного середовища. Окрім цього, зауважив, що ОСОБА_1 вжив алкоголь після ДТП.
Суд, заслухавши адвоката Грабчука О.В., дослідивши відеозапис та матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Склади вказаних правопорушень, скоєних ОСОБА_1 доведені у судовому засіданні та підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Доведеність того факту, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння підтверджується результатами токсикологічного дослідження, відповідно до якого етиловий алкоголь у крові ОСОБА_1 виявлений в концентрації 1,70 %0.
До пояснень свідка ОСОБА_2 , наданих у судовому засіданні від 06.03.2025 року, суд відноситься критично та вважає такими, які були надані з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за скоєні правопорушення. Зокрема, ОСОБА_2 пояснив, що дізнавшись про те, що ОСОБА_1 потрапив в ДТП, він приїхав до нього, після чого ОСОБА_1 попросив пити, і сходивши в автомобіль та взявши з нього пляшку з прозорою рідиною, дав її пити ОСОБА_1 не знавши про те, що там не вода, а спирт.
Посилання адвоката Грабчука О.В. на ряд порушень при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема на те, що кров у ОСОБА_1 відбиралася без його згоди медичною сестрою та не були відібрані інші біологічні зразки, не є такими порушеннями, що виключають факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Загальноприйнятою імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).
Визнання недопустимими доказів, зібраних поліцейськими, лише з підстав невиконання формалізованих процедур, або допущення описок без усвідомлення їх мети і значення, а тільки тому, що вони існують, без встановлення факту порушення жодного з прав чи основоположних свобод особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказувало б лише надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм, що в свою чергу унеможливить досягнення мети адміністративного стягнення (ст. 23 КУпАП).
Під час розгляду справи, судом не було встановлено, що ті порушення на які посилається захисник, потягли за собою порушення конвенційних або конституційних права ОСОБА_1 , внаслідок чого зібрані докази могли б бути визнані недопустимими, а провадження у справі закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.1995 року водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2 ч.1 ст.2 ЗУ “Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
Право кожної людини на життя та безпеку може бути порушено, якщо водій керує транспортним засобом у стані сп'яніння. Крім того, керування автомобілем у стані сп'яніння є порушенням права на безпеку дорожнього руху та може призвести до серйозних наслідків для інших учасників дорожнього руху.
В теорії права існує такий принцип як - невідворотність юридичної відповідальності. Цей принцип полягає в тому, що кожна особа, яка вчинила правопорушення повинна понести покарання у виді адміністративного стягнення. Адміністративний проступок, на який держава не відреагувала призводить до безкарності, не відновлює соціальну справедливість, в наслідок чого відбувається заохочення неправомірної поведінки.
Таким чином, особа яка вчинила правопорушення, і у стороннього спостерігача не виникає сумніву, що вона його вчинила, повинна понести покарання у відповідності до законодавства.
Звільнення судом особи від юридичної відповідальності лише з формальних причин недотримання правоохоронними органами вимог законодавства (ст. 35 ЗУ “Про Національну поліцію»), призведе до порушення принципу невідворотності юридичної відповідальності.
Статтею 19 ЗУ “Про Національну поліцію» визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного ЗУ “Про оборону України».
Отже, з вищевикладеного, можна зробити висновок, що особа яка керує транспортним засобом в стані сп'яніння, і ця особа була виявлена поліцейським, останній зобов'язаний скласти відносно такої особи протокол відповідно до Інструкції та направити його до суду для розгляду у встановленому законом порядку.
Разом з тим, якщо під час оформлення поліцейським адміністративних матеріалів було порушено вимоги законодавства (ст. ЗУ “Про Національну поліцію»), наслідком цього має бути відповідальність поліцейського за таке порушення, а не звільнення особи, яка керує транспортним засобом в стані сп'яніння, від адміністративної відповідальності.
Встановлені судом обставини справи не викликають сумнівів, що ОСОБА_1 керував ТЗ в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини справи, суд визнає ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.
Однак, провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю, оскільки правопорушення було вчинено 21.09.2024 року та закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Одночасно суд роз'яснює ОСОБА_1 , що в силу ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
У свою чергу, ч. 1 ст. 307 КУпАП передбачає, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 9, 36, 40-1, 124, 130, 251, 283, 284, 307, 308 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрити відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення за цим законом у виді штрафу розміром 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
У разі не виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постанови суду в частині сплати штрафу у строки, встановлені ч. 1 ст. 307 КУпАП, стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу ч. 2 ст. 308 КУпАП подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 23.04.2025 року.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами:
отримувач коштів: р/р UA 368999980313060149000006001;
код ЄДРПОУ 37976485; МФО 899998;
код класифікації доходів бюджету 21081300;
банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
отримувач коштів: ГУК у Житомирській обл. /Житомирська обл../ 21081300
Судовий збір сплачується за реквізитами: отримувач коштів:
р/р UA 908999980313111256000026001;
код ЄДРПОУ 37993783; МФО 899998;
код класифікації доходів бюджету 22030106;
отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106 Казначейство України (ЕАП);
судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Суддя: О.М. Коцюба