Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/1683/25
Провадження № 2/279/1017/25
24 квітня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши цивільну справа № 279/1683/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач з відповідачем перебувають у шлюбі з 30 серпня 2019 року. Шлюб зареєстрованний Коростенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про що складено відповідний актовий запис № 329. Мотиви, за якими шлюб між сторонами має бути розірваний, полягають в тому, що вже три роки позивач проживає у Федеративній республіці Німеччині (Bubenreuth Eichenplatz 6 91088). Зазначає, що за цей час подружжя бачилося всього один раз, телефонують вони один одному рідко, все це призвело до згасання у позивача почуття любові до відповідача та бажання близькості. Повертатися в Україну позивач не планує. За таких обставин вважає, що подальше збереження сім'ї є неможливим та суперечитиме інтересам позивача. Також вважає, що розірвання шлюбу надасть можливість кожному з подружжя побудувати нове життя.
Спільної дитини (дітей) від шлюбу немає, однак звертаються до суду у зв'язку з тим, що відповідач не виявляє стійкого бажання розірвати шлюб.
Спір щодо майна, набутого за час шлюбу, на день звернення до суду відсутній.
Просить суд постановити рішення про розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем. Після шлюбу позивачу відновити дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24.03.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації.
Ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 27.03.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подав.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 30 серпня 2019 року між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстровано Коростенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про що складено відповідний актовий запис № 329 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Спільне життя подружжя не склалося. Сторони втратили почуття любові, проживають окремо, шлюбних відносин та подружніх стосунків не підтримують. Примирення не бажають, що є підставами для розірвання шлюбу між ними.
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно зі частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного Кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини 1 статті 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, а тому позов слід задовольнити, а шлюб розірвати.
Згідно зі частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Положеннями статті 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
З огляду на те, що позивач просить відновити їй дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 ", то у рішенні суду має бути зазначено про вибір позивачем прізвища після розірвання шлюбу.
Враховуючи те, що укладення та розірвання шлюбу є добровільним, примушування до шлюбу не допускається, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що збереження сім'ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити інтересам сторін.
Враховуючи принцип диспозитивності питання про розподіл судових витрат між сторонами не вирішувалось.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України та ст. 104, 105, 110, 112,113 Сімейного кодексу України,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 серпня 2019 року Коростенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 329 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу відновити дошлюбне прізвище - “ ОСОБА_4 ».
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Коростень, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Коростень, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ