Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4320/24
Провадження №1-кп/279/567/24
24 квітня 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
за участю :
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши кримінальне провадження № 62023150010000194 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21.06.2024 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Магнишівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст.89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, перебуваючи на посаді старшого стрільця 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 18.12.2022 о 19 год. 00 хв. самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що у населеному пункті АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 27.12.2023 року, коли прибув до військової частини НОМЕР_1 , чим закінчив вчинення злочину.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини проводив час на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 407 КК України, визнав частково та показав, що дійсно проходив службу у військовій частині, добросовісно воював, виносив поранених побратимів. 08 грудня 2022 року він поїхав у відпустку з дозволу командира взводу ОСОБА_5 , поранив руку, йому наклали гіпс. Згодом йому стало відомо, що його подали в розшук як особу, що самовільно залишила військову частину.
Крім таких показів ОСОБА_4 його вина в скоєному підтверджується показами свідків та матеріалами кримінального провадження.
Свідок ОСОБА_6 показав суду, що йому було доручено провести службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини. Ним направлялись запити у лікарню , будь-яких даних про те, що ОСОБА_4 лікувався немає, з 18 грудня 2022 року грошове забезпечення не виплачувалось.
Свідок ОСОБА_7 показав суду, що він працював на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_4 був направлений на службу в Миколаївську область . Від командира батальйону стало відомо, що залишив військову частину 18 грудня 2022 року.
Свідок ОСОБА_8 дав суду покази про те, що він проходив службу разом із ОСОБА_9 , разом штурмували Ізюм, потім їх перекинули на Донбас, а згодом у Миколаївську область, перебували в селі, яке тільки було звільнене від рашистів. ОСОБА_10 воював дуже гарно, командир взводу сам підвозив ОСОБА_10 у відпустку, а потім ОСОБА_5 сказав, що ОСОБА_10 зломав руку, обіцяв прислати документи, але не прислав. Відпускний лист йому не давали, наказу про надання відпустки не було.
Свідок ОСОБА_11 показав суду, що ОСОБА_10 пропав з місця дислокації, його подали в СЗЧ. Він особисто телефонував до ОСОБА_4 , але його телефон не відповідав. На запитання ОСОБА_4 ствердив, що 08 грудня 2022 року він не їхав у відпустку з ним.
Свідок ОСОБА_12 показав суду, що точно самого військовослужбовця ОСОБА_4 не пам"ятає, по прізвищу знає, що він проходив службу у його батальйоні з мотопіхотних рот. Службу проходили в різних місцях -околиці Бахмута, підрозділ бував у різних населених пунктах. В грудні 2022 року перебували в населеному пункті Новопетрівка Миколаївської області, на відновленні після звільнення від рашистів. Від командира роти отримав повідомлення, що ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину, на дзвінки не відповідає.
З рапорту командира мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 видно, що він просив призначити службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини без зброї молодшим сержантом ОСОБА_4 .
З витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2022 видно, що ОСОБА_12 було доручено вжити заходів щодо організації розшуку та затримання ОСОБА_4 , ОСОБА_8 подати акти проведення службового розслідування, призупинити виплату грошового забезпечення із 18 грудня 2022 року.
Актом службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_4 доведено факт самовільного залишення військової частини та вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України.
З рапорту від 27 грудня 2023 року видно, що ОСОБА_4 необхідно вважати таким, що повернувся до військової частини з 27 грудня 2023 року.
Наказом від 11.01.2024 року підтверджено факт повторного самовільного залишення військової частини .
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності , суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби) , вчиненому в умовах воєнного стану і такі його дії кваліфікує за ч.5ст.407 КК України.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є молодий вік, часткове визнання своєї вини, участь у бойових діях.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який негативно характеризується , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, визнав вину частково, розкаяння не проявив, негативно характеризується за місцем служби, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, встановлених у санкції ч. 5 ст. 407 КК України, яке є достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
В силу прямих вимог законодавства суд позбавлений можливості застосувати до обвинуваченого статті 69, 75 КК України та призначити покарання з випробуванням чи більш м'яке покарання, ніж передбачено законом.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Запобіжний захід не обирався. Цивільний позов не заявлено.
Арешт не накладався . Речові докази відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід в межах даного кримінального провадження не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Коростенський міськрайсуд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору .Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку його копія надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1