Справа № 274/2726/25 Провадження № 1-кс/0274/737/25
іменем України
23.04.2025 м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 ,подане в рамках кримінального провадження №12025060480000388 від 17.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
про арешт майна,
І. Суть клопотання
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням, у якому просить накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним, яке належить ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон «Redmi note 10 Pro», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , споряджений сім-карткою мобільного оператора «Київстар», абонентський номер НОМЕР_3 та сім-карткою мобільного оператора «Водафон», абонентський номер НОМЕР_4 .
В обґрунтування клопотання вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 23 год 40 хв 16.04.2025 по 04 год 17.04.2025 невстановлена особа, перебуваючи на автобусній зупинці, що по вул. Низгірецька в м. Бердичів Житомирської області, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу, таємно викрала барсетку, в якій був мобільний телефон Redmi note 4 3GB RAM 32GB ROM, в корпусі чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , із сім-картою НОМЕР_7 , гроші в сумі 470 грн., банківську картку "Райфайзенбанк" НОМЕР_8 № НОМЕР_9 , з якої в подальшому здійснила переказ коштів 8 платежами на картку "Приватбанку". Загальна сума збитку 34520 грн.
За вказаним фактом Бердичівським РВП ГУНП в Житомирській області розпочато кримінальне провадження № 12025060480000388 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
У ході проведення досудового розслідування встановлено, що до скоєння вищевказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17.04.2025 в ході проведення огляду місця події в кімнаті слідчих дій Бердичівського РВП за адресою: м. Бердичів, вул. Героїв України, 67, у ОСОБА_4 оглянуто та вилучено його мобільний телефон «Redmi note 10 Pro», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , споряджений сім-карткою мобільного оператора «Київстар», абонентський номер НОМЕР_3 та сім-карткою мобільного оператора «Водафон», абонентський номер НОМЕР_4 . Зі слів ОСОБА_4 за допомогою вказаного мобільного телефону та додатку «Приват 24» він переказував грошові кошти з викраденої банківської карти на свою банківську картку «Приватбанку». В ході проведення огляду мобільного телефону ОСОБА_4 в додатку «Приват 24» виявлено ряд транзакцій з переказу грошових коштів з банківської картки потерпілого ОСОБА_5 на банківську картку ОСОБА_4 , а також витрати вказаних грошових коштів.
Слідчий зазначає, що існують достатні підстави вважати, що вищевказані перелічені речі мають значення у кримінальному провадженні в якості речових доказів.
Накладення арешту на вказане в клопотанні майно мотивовано збереженням речових доказів, проведенням судових експертиз та ряду слідчих дій.
ІІ. Процедура та позиція учасників справи
В судове засідання учасники провадження не з'явилися. Слідчий у поданому клопотанні просив розглянути клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
За положеннями частин 1 та 5 статті 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України вилучене під час огляду майно є тимчасово є вилученим.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально - протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено (частина 5 ст.171 КПК України).
За положеннями статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки
Встановлено, що СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060480000388 від 17.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Слідчим суддею досліджено матеріали, долучені до клопотання: витяг з ЄРДР, сформований станом на 18.04.2025; протокол прийняття заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.04.2025; протокол допиту потерпілого від 18.04.2025; копію інформаційної наклейки з технічними характеристиками мобільного телефона; виписки про рух коштів по рахунку; заяву ОСОБА_4 від 17.04.2025 про надання працівникам поліції дозволу на проведення огляду його мобільного телефону; протокол огляду місця події від 17.04.2025; копію постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 18.04.2025.
Проаналізувавши клопотання про арешт майна та додатки до нього, суд приходить до висновку, що слідчим у даній справі доведена необхідність накладення арешту у виді тимчасового позбавлення прав на розпорядження та користування вказаним майном з метою забезпечення його збереження як речового доказу у даному кримінальному провадженні з метою запобігання його можливої передачі, відчуження, або знищення, та потреби досудового розслідування виправдовують застосування арешту на це майно.
Вказана форма арешту майна не є надмірно обтяжливою для його власника - є розумною та співмірною обставинам можливого кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.
Суттєвих шкідливих наслідків застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження для особи, якої він стосується, не вбачається.
Спосіб, у який здійснюється забезпечення кримінального провадження, відповідає завданням кримінального провадження, враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, є розумним і співрозмірним.
З огляду на викладене, беручи до уваги обставини кримінального провадження, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що підтверджені підстави, передбачені ст.ст. 170, 171, 173 КПК України, для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 170-173,175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним, яке належить ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон «Redmi note 10 Pro», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , споряджений сім-карткою мобільного оператора «Київстар», абонентський номер НОМЕР_3 та сім-карткою мобільного оператора «Водафон», абонентський номер НОМЕР_4 .
Виконання ухвали покласти на слідчого Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором, оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6