Справа № 274/2672/25 Провадження № 1-кс/0274/728/25
іменем України
"18" квітня 2025 р. м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 62024170020008592 від 12.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Червоне, Андрушівського району, Житомирської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
18.04.2025 слідчий СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_6 звернувся з клопотанням, в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з утриманням в ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)».
Обґрунтування клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62024170020008592 від 12.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
17.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Необхідність обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту слідчим мотивовано доведенням обґрунтованої підозри скоєння ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та наявними ризиками: переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінальне правопорушення.
Процедура, позиції учасників провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що має намір продовжити військову службу.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила проти обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказуючи, що ризики, зазначені в клопотанні, прокурором не доведені. Просить застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
...
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті ( ч. 2 ст. 177 КК України)
За положеннями статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно вимог статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За правилами ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Відповідно до 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109- 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437- 442 Кримінального кодексу України.
Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки
На підставі долучених до клопотання документів встановлено, що СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62024170020008592 від 12.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України
17.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до пред'явленої ОСОБА_4 підозри - досудовим розслідуванням встановлено, що 27.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, ОСОБА_4 , призвано на військову службу за призовом під час проведення загальної мобілізації та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 22.03.2024 № 82, солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_2 та призначено на посаду стрільця - снайпера 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 .
У відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.
У разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб.
У разі оголошення Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання та розглядає питання щодо затвердження указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у порядку, встановленому Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
В разі оголошення Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності зобов'язані сприяти негайному прибуттю народних депутатів України на засідання Верховної Ради України та здійсненню їхніх повноважень.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо затвердження такого указу Президента України та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.
Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, на всій території України введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Тобто, воєнний стан в Україні введено із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ 24.02.2022 (з наступними змінами), та станом на 03.04.2024 воєнний стан припинений або скасований не був.
Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).
Відповідно до вимог ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Однак, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді стрільця - снайпера 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, будучи направлений на проходження консультації в лікаря до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) та після проходження прийому в лікаря дерматолога, до розташування військової частини НОМЕР_2 не прибув, після чого станом на 06.04.2024 не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_2 , що дислокувалась у АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, до 07.04.2025, коли самостійно прибув до відділення поліції №1 Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, м. Андрушівка, вул. Корольова, 4, чим закінчив вчинення злочину.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини, правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним нез'явлення вчасно на службу до військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, доводиться долученими до клопотання матеріалами, а саме: заявою військової частини НОМЕР_2 про вчинення кримінального правопорушення, від 16.07.2024; рапортом командира старшого лейтенанта ОСОБА_7 військової частини НОМЕР_2 про факт нез'явлення вчасно на службу до військової частини військовослужбовцем ОСОБА_4 ; актом службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_4 нез'явлення на службу до військової частини НОМЕР_2 військовослужбовцем ОСОБА_4 , яким встановлено відсутність поважних причин у ОСОБА_4 на службу до військової частини; наказом командира військової частини НОМЕР_2 про призначення службового розслідування щодо самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_4 ; наказом командира військової частини НОМЕР_2 про результати службового розслідування щодо самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_4 ; протоколами допиту свідків - військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які надали показання по суті відсутності - самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до довідки про судимість та копії вироку Бердичівського міськрайонного суду ОСОБА_4 24.09.2012 був засуджений за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст.263 КК України до 3 років 6 місцяів обмеження волі без конфіскації майна. Ухвалою суду від 07.07.2014 звільнений від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію».
Згідно відповідей КУ "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради, КНП "Центральна районна лікарня Бердичівського району", КНП "Андрушівська міська лікарня" та КНП "Бердичівська міська лікарня" ОСОБА_4 на наркологичному та пихіатричному обліку не перебуває, з 24.12.2022 по теперішній час за стаціонарною та амбулаторною допомогою до ЦРЛ не звертався.
Згідно відповіді командира в/ч НОМЕР_5 від 19.03.2025, ОСОБА_4 перебував у шкірвенеричному відділенні в/ч НОМЕР_5 з 24.02.2023 до 10.03.2023, з 12.04.2023 до 27.04.2023.
Згідно довідки - характеристики Червоненської селищної ради Бердичівського району від 25.03.2025 № 258, ОСОБА_4 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Місце праоцевлаштування та перебування не відоме. Компрометуючими матеріалами відносно нього селищна рада не володіє.
Оцінюючи наявні у справі матеріали та встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини, слідчий суддя вважає доведеними зазначені у клопотанні ризики.
Ризиком у контексті кримінального процесуального законодавства є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Вказаний факт доводить, що він може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду.
Також є доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний раніше судимий за ч.1 ст.263 КК України (незаконне зберігання бойових припасіх без передбаченого законом дозволу), на даний час обов'язки військової служби не виконує, іншого джерела доходу не має.
Доведеність зазначених вище ризиків, особа підозрюваного, характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, дають підстави дійти висновку про наявність підстав для застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням в ДУ "Житомирська УВП (№8)".
Слідчий суддя не визначає розмір застави в силу п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК та ч. 8 ст. 176 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 16.06.2025 (включно) без визначення застави, з утриманням в ДУ "Житомирська УВП (№8)".
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суду.
Строк дії ухвали встановити до 16.06.2025 (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 23.04.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_8