ЄУН 193/2057/24
Провадження 1-кп/193/59/25
іменем України
23 квітня 2025 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041580000224 від 05.11.2024, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Софіївка, Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком від 07.11.2013 Софіївського районного суду Дніпропетровської області за ч.1 ст.289 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 2 роки; вироком від 31.03.2015 Софіївського районного суду Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 1 ст.71 КК України до призначеного покарання приєднано покарання за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2013, до остаточного відбуття покарання -3 роки 6 місяців позбавлення волі; вироком від 31.03.2020 Софіївського районного суду Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України, до покарання у вигляді штрафу розміром 850 гривень;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, військової частини НОМЕР_1 , на посаді кулеметника 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, у військовому званні солдат, 25 жовтня 2024 року приблизно о 20:30 год, прийшов до частково огородженої території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке перебуває в користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та через незачинену вхідну хвіртку, проник на вищезазначену територію домоволодіння. В подальшому, побачивши, що на території домоволодіння ніхто не перебуває, підійшов до приміщення гаражу, яке розташоване з лівої сторони при вході на вищевказану територію, двері гаражного приміщення були без запірних пристроїв та у відчиненому положенні, ОСОБА_5 вирішив зайти до середини гаражного приміщення. З цією метою ОСОБА_5 , умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що його дії несуть таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, його караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом вільного доступу, проник до приміщення гаражу. Перебуваючи в середині гаражного приміщення ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів здійснив крадіжку акумуляторної дрелі-шуруповерта УРАЛМАШ ДША 18\2 LI 18 V LI-ION темно-зеленого кольору та акустичної системи (сабвуфер) F8D F210 X чорного кольору з двома колонками до неї чорного кольору, які знаходились на дерев'яному столі в лівому дальньому кутку гаражного приміщення, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після цього, ОСОБА_5 , з викраденим майном покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_6 матеріальний збиток, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3878, на загальну суму 3173,21 грн ( три тисячі сто сімдесят три гривні 21 копійка). Таким чином, вчинив кримінальне правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, та вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185КК України визнав повністю, зазначивши, що обставини та мотиви вчинення правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності. При цьому, надав покази про те, що дійсно, він 25.10.2024 року приблизно о 20-21.00 год. зайшов до свого знайомого ОСОБА_6 , спочатку зайшов у двір, потім в гараж, який був не зачинений. В гаражі, на столі взяв колонки та шуруповерт. Викраденим користувався сам вдома. Приблизно через тиждень прийшли працівники поліції і він все видав. До вчиненого ставиться негативно, з потерпілим помирився, спілкується. Прохав суворо не карати.
Оскільки викладені в обвинувальному акті обставини вчиненого кримінального правопорушення обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому, з урахуванням позиції обвинуваченого, потерпілого, яким позов не заявлений, оскільки шкода відшкодована обвинуваченим повністю та думки прокурора, який вважав за недоцільне досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. Фактичні обставини справи, суд вважає встановленими та винність обвинуваченого доведеною. Враховуючи вищезазначене, суд визначив за недоцільне дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, розмір заподіяної шкоди, а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються.
Судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про те, що дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно, в умовах воєнного стану .
При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та наявність обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4ст.185 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років.
ОСОБА_5 є громадянином України, не одружений, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, проходження військової служби якого призупинено, звання «солдат», раніше судимий, по місцю проживання характеризується негативно. Обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вибачився перед потерпілими та у повній мірі відшкодував йому завдану шкоду, щиро розкаявся.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, які передбачені ст.66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування потерпілому завданої злочином шкоди. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового розгляду - рецидив злочину.
Згідно статті 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до статті 65КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Тому, з врахуванням наведеного та ступеню тяжкості вчиненого злочину обвинуваченим ОСОБА_5 , беручи до уваги дані, що його характеризують, з врахуванням обставин та мотивів вчиненого ним правопорушення, пом'якшуючих покарання обставин, висновків, викладених в досудовій доповіді, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та останній підлягає покаранню у виді позбавлення волі, в межах найнижчої санкції ч.4 ст.185 КК України, з призначенням іспитового строку на підставі ст.75 КК України та покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, п.2 ч. 3 статті 76 КК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовано.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 373 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на 03 (три) роки, зобов'язавши його на підставі п.п.1,2 ч. 1 ст.76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та згідно з п.2 ч. 3 ст.76 КК України, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, щодо засуджених військовослужбовців здійснюється командирами військових частин.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази: акумуляторна дріль-шуруповерт Уралмаш темно-зеленого кольору та акустична система F8D F210 X чорного кольору, передані на відповідальне зберігання потерпілому - залишити власнику ОСОБА_6 .
Матеріали кримінального провадження № 12024041580000224 від 05.11.2024 (на 143 арк) залишити при матеріалах судової справи № 193/2057/24 (провадження №1-кп/193/59/24).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.
Суддя ОСОБА_1