Справа № 192/729/25
Провадження № 3/192/293/25
Іменем України
24 квітня 2025 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н.О., розглянувши в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської областіматеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, РНОКПП - НОМЕР_2 ,
за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 15 березня 2025 року о 14 годині 00 хвилин в Дніпровському (Солонянському) районі Дніпропетровської області с. Червонокам'яне, вул. Затишна, буд. 1 на 440 км автодороги Н-08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя керував транспортним засобом - автомобілем «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок рук). Від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alcotest» або у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я категорично відмовився, що зафіксовано за допомогою нагрудної відеокамери поліцейського № 797527. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді свою вину не визнав та пояснив, що працівник поліції запропонував пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що він спочатку погодився. Після цього працівник поліції повідомив, що слід викликати таксі, щоб відправити дружину та тещу ОСОБА_1 додому, а після проходження огляду його доставлять також до лікарні для продовження огляду. Після цього ОСОБА_1 відмовився проходити огляд, що було зафіксовано на відеокамеру, а йому віддали документи та він поїхав додому, оскільки не хотів витрачати багато часу.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Верменич В. А. просив суд закрити провадження у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 будучи юридично необізнаним щодо санкції ст. 130 КУпАП, а йому не було роз'яснено його права, зокрема, що сам факт відмови прирівнюється до згоди з викладеними обставинами, і за це передбачено стягнення у вигляді великого штрафу та безальтернативного позбавлення права керування, погодився на пропозицію працівників поліції та під відеозапис відповів на поставленні запитання, так як йому сказали працівники поліції, після чого йому одразу повернули водійське посвідчення і він поїхав. Ніякого направлення для проведення огляду на стан сп'яніння або акту огляду він не отримував, оскільки він не проводився, протокол за його участі не складався та він не відмовлявся від отримання його копії, посвідчення водія не вилучалось, від керування транспортного засобу його не було відсторонено. Про складення протоколу він дізнався вже через СМС повідомлення в застосунку «Viber» про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 09.04.2025 в Солонянському районному суді Дніпропетровської області, а 09.04.2025 йому поштовою кореспонденцією фактично в день судового засідання, надійшов протокол за адресою місця проживання. Захисник вважав, що поліцейським було порушено ст. 266 КУпАП, оскільки із наданого до суду відеозапису з'ясовано, що такий запис триває лише одну хвилину, і з нього можливо встановити лише наступне: міститься запис від 15.03.2025 року у проміжок часу з 14-11 по 14-12 годин, відповідно до якого зафіксовано встановлення особи ОСОБА_1 та його відмову пройти огляд.
Захисник вважав, що оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення містять лише відеозапис на якому встановлюється особа ОСОБА_1 та відмова від проведення огляду однак, не містить відомостей про те ким, з яких підстав та за яких обставин було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , відсутній відеозапис відповідно до якого, інспектор поліції ОСОБА_2 встановлював тим чи іншим способом ознаки сп'яніння та складав наявний в матеріалах справи «Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів» та «Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння», як не містить і доказів їх вручення, відсутній відеозапис відповідно до якого складався протокол про адміністративне правопорушення та ОСОБА_1 відмовився від його підпису, а також роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків; відсутні докази відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та вилучення водійського посвідчення водія і блокування автомобіля. Тому просив закрити провадження у справі.
На підтвердження обставин щодо відсутності факту блокування автомобіля, просив допитати свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були допитані в суді та повідомили, що 15 березня 2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом, на якому всі разом рухалися з м. Запоріжжя до м. Павлоград. На блок-посту ОСОБА_1 зупинили працівники поліції, він вийшов з авто та пройшов на блок-пост для перевірки документів. Його не було приблизно 15-20 хвилин після чого він повернувся, сказав, що все добре і вони продовжили рух. На думку захисника вказані свідки підтверджують факт порушення працівниками поліції положень КУпАП щодо обов'язкового відсторонення особи, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, від керування.
Суддею було відмовлено в задоволенні клопотання про виклик для допиту в якості свідка інспектора ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області - ОСОБА_2 , який складав протокол.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Верменича В. А., свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є доведеною в повному обсязі.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Підставами притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя приходить до висновків про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується письмовими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 272178 від 15 березня 2025 року, з якого з'ясовано обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме: дата, час і місце вчинення; оглянутим суддею відеозаписом з нагрудної відео камери поліцейського № 797527, на якому зафіксовано як ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду, відповідно до встановленого порядку на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення, зокрема, стану алкогольного сп'яніння до КП «ОМПЦЛЗ» ДОР.
Посилання захисника на те, що на відео не зафіксовано факт роз'яснення прав ОСОБА_1 суддя не приймає, оскільки згідно п. 13 протоколу серії ЕПР1№ 272178 від 15 березня 2025 року ОСОБА_1 відмовився від підпису, а вказаний пункт вказує про роз'яснення прав.
Посилання захисника на те, що на відео не зафіксовано факт складання протоколу, направлення та акту, суддя не приймає, оскільки фіксації на відео відповідно до вимог КУпАП підлягає лише пропозиція та відмова особи пройти огляд на виявлення стану сп'яніння.
Посилання захисника на те, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом хоча мали певні підозри, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, суддя не приймає, оскільки вони не стосуються обставин справи за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Посилання захисника на судову практику також не приймаються, оскільки обставини справи відносно ОСОБА_1 не є ідентичними з обставинами, викладеними в постанові Дніпровського апеляційного суду від 25.03.2024 у справі № 226/2064/23.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, чим допустив порушення Правил дорожнього руху України, що підтверджується протоколом ЕПР1№ 272178 від 15 березня 2025 року, приходжу до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та про доцільність накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 24, 27, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя Н. О. Щербина