Справа № 229/553/24
Провадження № 2/191/404/24
14 квітня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прижигалінської Т.В.
за участю секретаря - Силкіної О.Г.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,-
Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням Постановою Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2020 року його визнано батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на ктримання дитини в розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. 18 грудня 2020 року у виконавчому провадженні №63823195 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
22 лютого 2022 року між позивачем і ОСОБА_5 був укладений шлюб. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 11 грудня 2023 року Дружківським міським судом Донецької області видано судовий наказ про стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини в розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину, щомісячно, починаючи з 08 грудня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач вважає, що аналіз норми ст.192 СК України дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального стану, так і зміна сімейного стану, і вказані положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів. Оскільки після ухвалення 25 лютого 2020 року Донецьким апеляційним судом судового рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 сімейний стан позивача змінився у зв'язку з одруженням та народженням у другому шлюбі доньки ОСОБА_7 , це є підставою для зміни розміру аліментів. Зазначає, що сама обставина необхідності сплачувати за судовими рішеннями щомісяця половину отриманих доходів вже змінила майновий стан позивача в бік погіршення у порівнянні з періодом, коли з нього було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 . Просить суд ухвалити рішення про зменшення розміру аліментів і стягувати з нього на користь відповідача аліменти на доньок аліменти в розмірі по 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 надала суду відзив на позов, де зазначила, що позивач не надав суду доказів зміни його матеріального чи сімейного стану, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими. Зазначає, що позивач під час встановлення його батьківства щодо доньки в судовому порядку ОСОБА_4 ухилявся від проведення генетичної експертизи і умисно затягував розгляд справи. Наразі, позивач звертається до суду з позовом про зменшення розміру аліментів до матерів обох дітей і зазначає., що сума аліментів становить половину його доходу, що суперечить закону. Батьки йдуть на будь-яку хитрість, щоб «занизити» виплати на утримання дітей. У будь-якому разі, перед зверненням до суду, позивач не звернувся до неї з пропозицією змінити визначений договором розмір аліментів в позасудовому порядку, шляхом укладання додаткового договору. Водночас, .позивач, як доросла і дієздатна людина, розумів, які саме зобов'язання бере на себе, а укладення нового шлюбу і народження нової дитини жодним чином не є «обставинами, які позивач не міг передбачити чи усунути», адже ці події прямо залежали від його волі та є наслідком його свідомих активних дій. Відтак, дитина не повинна зазнавати утисків і обмежень через те, що у її батька чи матері з'явилась інша родина і нова дитина, адже потреби першої дитини нікуди не зникли, а навпаки зростають разом із нею, і батьки, перш за все, повинні керуватись у своїх діях інтересами дитини, як найбільш не захищеиого учасника сімейних правовідносин. Позивач у здоровому глузді, будучи дорослою людиною завів собі нову сім'ю, у сім'ї народилася дитина. Через деякий час мати дитини звертається до суду із заявою про винесення судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 1/4 доходу батька дитини. Саме у такому розмірі аліменти на одну дитину щомісяця стягуються з батька. Але мати дитини не вказує, що батько її дитини вже виплачує 1/4 доходу на утримання першої дитини. Хоча чудово знає, що батько її нинішньої дитини вже є платником аліментів. Просить врахувати, що позивач не підтвердив належним чином погіршення його майнового стану, у тому числі у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу, а навпаки, з особистого життя вбачається збільшення його доходів. Виходячи з вищесказаного, докази відповідача про те, що він не в змозі оплачувати аліменти на утримання дитини в певному розмірі неспроможні, оскільки відповідач не обмежений у працездатності, і показує у соцмережах, що має дуже високий дохід. Але важливим фактом є те, що не доведено обставини, які виключають можливість виплати аліментів у встановленому раніше розмірі та свідчать про утиск прав інших дітей позивача або порушення його прав. Довільне зменшення розміру аліментів порушить інтереси першої дитини, оскільки її фінансове становище буде погіршено без законних підстав. Вважає, що у даному випадку можлива змова нинішньої дружини позивача з позивачем. Крім того, позивач у позові зазначив , що він є особою внутрішньо переміщеною особою, що не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки зміна матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я потребують доказування. Мати позивача з бабусею не орендують квартиру, як про це зазначив позивач, а проживають в приватному будинку, який позивач придбав їм влітку, а саме 4 липня 2024 року у Дніпропетровській області Петропавлівського району та зареєстрував на ОСОБА_9 - свою матір, про що свідчить виписка з відкритого джерела прав на нерухоме майно. Позивач з дружиною мають два автомобілі. Позивачем не надано доказів того, що після стягнення з нього аліментів він став непрацездатним, має невеликі доходи тощо. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач завчасно надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, але завчасно надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, але завчасно надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне або скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 року у справі № 1519/2-5034/11, провадження № 61-175сво21, аналіз постанови від 14.07.2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) свідчить, що Верховний Суд погодився з тим, що датою постанови апеляційного суду є дата складання повного її тексту, оскільки справа була розглянута за відсутності учасників справи без проголошення скороченого судового рішення (вступної та резолютивної частин) та в цьому випадку застосовуються положення другого речення частини 5 ст. 268 ЦПК України. Тому Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.07.2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21).
За таких обставин, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи на 19.03.2025 року та від яких не надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, а також враховуючи надмірне навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей (з грудня 2024 року працюють 7 суддів, враховуючи перебування суддів на лікарняних, у відпустках, відрядженнях і т.п., зміна територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану чотирьох районних судів Луганської області, розгляд судом справ Синельниківської виправної колонії № 94, розгляд суддею Прижигалінською Т.В. як слідчим суддею клопотань в рамках кримінальних проваджень, а також направлення на розгляд судових справ з Межівського районного суду Дніпропетровської області, який розташований на території прифронтової громади) суд позбавлений можливості розглянути справу у строки, передбачені національним законодавством.
Таким чином, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення - 14.04.2025 року.
Під час судового розгляду справи були оглянуті письмові докази у справі.
Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Постановою Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2020 року його визнано батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на ктримання дитини в розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказаний факт підтвержується копією постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18 грудня 2020 року.
11 грудня 2023 року Дружківським міським судом Донецької області видано судовий наказ про стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини в розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину, щомісячно, починаючи з 08 грудня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, що доводиться копією судового наказу.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом збільшений чи зменшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Отже, звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів позивач повинен надати суду необхідні докази в обґрунтування зміни матеріального або сімейного стану сторони, а саме, погіршення такого стану.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У даному випадку жодних доказів погіршення майнового стану позивача внаслідок народження другої дитини суду не надано.
Як на зміну свого сімейного стану в обґрунтування наявності обставин для зменшення розміру стягнених з нього аліментів позивач посилається на народження другої дитини і стягнення з нього аліментів на її утримання.
Однак, як зазначено у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20 факт народження в платника аліментів дитини в іншому шлюбі без належних і допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
В той же час довідка про доходи позивача ОСОБА_1 за період з січня 2023 року по вересень 2024 року, за винятком сплачених аліментів, на суму 1667207,95 грн. свідчить про те, що матеріальне становище позивача не погіршилося, а навпаки такий його дохід дозволяє йому сплачувати аліменти на двох дітей по частини всіх видів його заробітку (доходу) кожній дитині.
Інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність зменшення розміру аліментів з частини на 1/6 частину на утримання кожної дитини, суду не надано.
Таким чином, суд не вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановленою.
На підставі викладеного, керуючись керуючись ст.ст.110, 112, 180, 182, 191, 192 СК України, ст.8, ч.1 ст.12, ч.6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.11, 12, 13, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів відмовити у повному обсязі.
На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня складання повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 14.04.2025 року.
Суддя Т. В. Прижигалінська