Справа 331/4075/24
Провадження 2/206/499/25
23 квітня 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Прінь І.П.
за участі секретаря Погребної А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.08.2021 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", правонаступником якого є ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" було укладено електронний договір №4586859 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті. Згідно з умовами кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 10100,00 грн. (п.1.3. Кредитного договору). Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту (07.09.2021) вказується в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору. (п. 1.4. Кредитного договору). ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10100,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ "ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" про перерахування коштів. 04.10.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 5469,15 грн. У зв'язку з чим, у відповідності до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів ( до 06.10.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 04.10.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 5373,20 грн. У зв'язку з чим, у відповідності до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів ( до 03.11.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 03.11.2021 відповідач свої зобов'язання за кредитом не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3 кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.
Підпунктом 3 п. 5.1. договору передбачено, що ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 17 січня 2023 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", як клієнтом, та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ Україна", як фактором, було укладено договір факторингу № 17.01/23-Ф, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за договором перед позивачем не сплачена і складає 10100,00 грн. - тіло кредиту та 23028,00 грн. - нараховані проценти, а всього 33128,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача. Також позивач просить стягнути понесені ним судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та на оплату правової допомоги у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2024 року позовна заява була направлена за підсудністю на розгляд до Дзержинського міського суду Донецької області.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 01 серпня 2024 року відкрито провадження у справі.
Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 29.08.2024 № 2584/0/15-24 підсудність Дзержинського міського суду Донецької області змінена на Самарський районний суд м. Дніпропетровська.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 грудня 2024 року дана справа передана на розгляд судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Прінь І.П.
Ухвалою судді від 18 грудня 2024 року справу прийнято до провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
23 січна 2025 року позивач подав заяву про зміну найменування позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на підставі рішення №251124/1 єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ Україна» від 25.11.2024.
24.02.2025 до суду надійшов відзив на позов, підписаний представником відповідача - адвокатом Саєнко О.М., в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень проти позову вказує на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 10100,00 грн., наявності заборгованості за кредитом, підтвердженої первинними документами. Вважає позовні вимоги позивача є недоведеними, а тому в їх задоволенні просить відмовити. Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, то відповідач вважає їх значно завищеними, оскільки підготовка заява не потребувала додаткового та надмірного інтелектуального навантаження, позивачем не обґрунтовано розмір витрат на правничу допомогу в їх повному обсязі, адже витрати часу на консультацію та написання позовної заяви та клопотання про витребування доказів є завищеною, сума таких витрат є неспівмірною з ціною позову, не відповідає складності справи та наданому об'єму допомогу, а тому просив в частині стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
28.02.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач фактично виклав обгрунування позовної заяви та просив задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач та його представник повторно в судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
Повторна неявка в судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. За таких підстав, суд ухвалив розглянути справу в даному судовому засіданні без участі позивача та відповідача.
Судом, на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
08 серпня 2021 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" було укладено електронний договір № 4586859 про надання споживчого кредиту.
За умовами кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 10100,00 грн. (п.1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту (07.09.021) вказується в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору (п. 1.4. Кредитного договору).
ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 10100,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, вказану у п.2.1 договору, що підтверджується довідкою ТОВ "ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" про перерахування коштів та довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 07.04.025 №20.1.0.0.0/7-250331/21165-БТ, гідно і якою в ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано картку №5168742730318098 ІBAN НОМЕР_2 , на яку 08.08.2021р. здійснено переказ коштів на суму 10100,00UAN.
04.10.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 5469,15 грн. У зв'язку з чим, у відповідності до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів ( до 06.10.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
04.10.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 5373,20 грн. У зв'язку з чим, у відповідності до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів ( до 03.11.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
03.11.2021 відповідач свої зобов'язання за кредитом не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3 кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.
Підпунктом 3 п. 5.1. договору передбачено, що ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідач
17 січня 2023 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ Україна" було укладено договір факторингу №17.01/23-Ф, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема, за договором №4586859 на суму 33128,00 грн., що підтверджується витягом реєстру боржників.
З картки обліку договору (розрахунку заборгованості) станом на 01.02.2022 року заборгованість відповідача за договором становила 33128,00 грн. Право грошової вимоги на вказану суму заборгованості за договором перейшло до позивача. Сума заборгованості складається з: 10100,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 2308,00 грн. - заборгованості а нарахована ними відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір №4586859 від 08.08.2021р., Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Паспорт споживчого кредиту від 08.08.2021 містять підпис споживача ОСОБА_1 у вигляді електронного підпису одноразовим ідентифікатором «М848011».
Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суд приходить до висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Враховуючи вищевказані положення закону та існуючі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачкою умов кредитного договору відносно строків повернення кредитної заборгованості та визнає право позивача на стягнення її в судовому порядку.
Оскільки відповідачка в добровільному порядку не повернула позивачу кредитні кошти, не сплатила визначені договором проценти за користування кредитними коштами, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. З відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором №4586859 у розмірі 33128,00 грн.
Крім того,
Позивач також просив суд стягнути з відповідача судові витрати, понесені ним у зв'язку з розглядом даної справи, а саме судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім та документально підтверджені судові витрати по справі в розмірі 2422,40 грн.
Щодо стягнення судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Частинами 3-5 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» надані суду (в копіях) договір №28/03-2024 про надання правової допомоги від 28.03.2024, укладений з адвокатом Городніщевою Є.О.; звіт про надання правничої допомоги згідно договору №28/03-2024 від 28.03.2024 на загальну суму 10000,00 грн, підписаний позивачем і адвокатом; рахунок на оплату №3295-01/07-2024 від 01.07.2024 на суму 10000,00 грн.; платіжну інструкцію від 01.07.2024 №5486 про сплату позивачем гонорару адвокату у розмірі 10000,00 грн.
Таким чином, надання правничої допомоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» адвокатом Городніщевою Є.О. підтверджується наданими доказами, і тому позивач має право на відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
При визначенні розміру відшкодування витрат на професійну правову допомогу суд повинен ураховувати складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг і витрачений адвокатом час на їх надання, а не лише дані, наведені в акті приймання-передачі наданих адвокатом послуг. Про це зазначила колегія суддів Другої судової палати ККС ВС у постанові від 7 вересня 2023 року по справі №202/8301/21.
Враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, значення справи для позивача та відповідача, дана справа не є складною, розглядалася судом в порядку спрощеного позовного провадження, а тому суд доходить переконання, що сума у розмірі 5000 грн буде співмірною зі складністю цієї справи та пропорційною до предмету та ціни позову, та відповідатиме принципам справедливості та верховенства права.
Таким чином, загальний розмір судових витрат, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 7422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2) заборгованість за кредитним договором №4586859 від 08.08.2021 в загальній сумі 33128,00 грн. ( тридцять три тисячі сто двадцять вісім гривень), яка складається із заборгованості за: тілом кредиту - 10100,00 грн.; відсотками - 23028,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2) понесені позивачем судові витрати в загальному розмірі 7422,40 грн. ( сім тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду складено та підписано 23.04.2025.
Суддя І.П. Прінь