Справа № 16/5977а
"27" грудня 2007 р., 14 год. 40 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Спаських Н.М.
при секретарі: Волна С.В. за участю представників сторін:
позивача: М.В. Сухонос - начальник управління;
відповідача: Пилипенко О.Ф. - за довіреністю ;
третя особа: Осокіна К.Г. - директор; Гречка В.П. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі до Виконавчого комітету Тальнівської міської ради ( третя особа: Тальнівськое підприємство теплових мереж) про зобов'язання виділення коштів на погашення заборгованості третьої особи
Заявлено позов про зобов'язання відповідача у встановленому порядку надати фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань третьої особи по справі перед Пенсійним Фондом на підставі п. 1 ст.3 Закону № 2343 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 211 ГК України та ст. 13 Конституції України. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі та просить їх задовольнити.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з мотивів відсутності належного правового обґрунтування позовних вимог.
Представники третьої особи повідомили про неможливість сплати заборгованості власними силами.
Заслухавши доводи та пояснення представника сторін та третьої особи по справі, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Тальнівське підприємство теплових мереж (третя особа по справі), як суб'єкт підприємницької діяльності, є платником страхових внесків у відповідності до Закону України від 09.07.2003 року “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 - далі Закон № 1058. Згідно положень даного Закону, страхові внески платником сплачуються з суми фактичних виплат на оплату праці та інших виплат, в порядку, передбаченому даним Законом.
Довідкою від 24.12.2007 року третя особа підтверджує наявність заборгованості перед позивачем по платежах до Пенсійного Фонду в сумі 480 640,17 грн.
Позивач у відповідності до ст. 58 Закону № 1058 є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням.
У відповідності до ст. 64 Закону № 1058 Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом; не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядку їх використання; вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності документи, що підтверджують приховування (заниження) розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховуються страхові внески, або порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду; порушувати відповідно до законодавства справу про банкрутство підприємства, установи, організації або вносити пропозицію щодо скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності в разі систематичної несплати ними страхових внесків; застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків; отримувати безоплатно від Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України інформацію про показники, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій; порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; у разі виявлення порушень порядку нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції; укладати договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
У відповідності до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Позивач просить зобов'язати відповідача надати фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення зобов'язання третьої особи перед Пенсійним Фондом на підставі п. 1 ст.3 Закону № 2343 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 211 ГК України та ст. 13 Конституції України.
Даними нормами встановлено таке:
- п. 1 ст.3 Закону № 2343 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" -- засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника.
- ст. 211 ГК України -- Засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству. Власники майна державного (комунального) або приватного підприємства, засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, що виявився неплатоспроможним боржником, кредитори та інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству вказаного суб'єкта можуть подати йому фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення його зобов'язань перед кредиторами, включаючи зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), та відновлення платоспроможності цього суб'єкта (досудова санація).
- ст. 13 Конституції України-- земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Суд вважає, що дана норма Конституції не стосується суті спору.
Суд вважає, що дані правові норми не покладають обов'язок на відповідача надати третій особі фінансову допомогу на покриття заборгованості перед позивачем по справі, оскільки передбачають лише можливість (добровільність) такої допомоги.
Норми Закону № 1058 не передбачають для позивача права звернення до суду з такого роду позовами до власників майна своїх боржників.
У відповідності до норм даного Закону кожен роботодавець є самостійним платником своїх внесків до Фонду.
У відповідності до положень статуту третьої особи по справі, підприємство теплових мереж є об'єктом права комунальної власності, є юридичною особою, має самостійний баланс та рахунки в банках, працює на принципах повного господарського розрахунку та самофінансування. Органом управління майном підприємства є Тальнівська міська рада, хоча саме підприємство створено рішенням виконкому Тальнівської міської ради народних депутатів ( п. 1.1 - 1.5 статуту а.с. 38-41).
Суд вважає, що ні виконавчий комітет Тальнівської міської ради, ні сама Тальнівська міська рада не може нести примусового обов'язку виділити кошти третій особі на покриття заборгованості перед Пенсійним Фондом, оскільки це не передбачено чинним законодавством та Конституцією України, зокрема суперечить ст. 19 Конституції.
Крім того, відповідачем по справі було надано рішення Тальнівської міської ради № 20/5-5(7) від 18.12.2007 року, Тальнівське підприємство теплових мереж було виключено з переліку юридичних осіб, до яких не застосовуються положення Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Це рішення спростовує доводи позивача про те, що місцеві органи влади ухиляються від вирішення питання про погашення заборгованості третьою особою та перешкоджають зверненню позивачу з позовом до суду про визнання третьої особи банкрутом.
Крім того, місцеві органи влади є колегіальними органами і виділення коштів з місцевого бюджету повинно бути проведено шляхом прийняття відповідного рішення ради за згодою депутатів та передбачено в бюджеті на поточний рік. Примус до прийняття радою будь-якого рішення є протизаконним. Якщо рішення про виділення з місцевого бюджету коштів на покриття боргу комунального підприємства може прийняти лише рада, то підміняти рішення ради своїм рішенням суд не вправі, оскільки така дія є втручанням в діяльність органів влади та не є по своїй суті вирішенням господарського спору.
На підставі викладеного, позивач не довів правомірність своїх позовних вимог, а тому у задоволенні позову йому слід відмовити повністю.
При відмові у позову судові витрати на відповідача не покладаються.
Керуючись статтями 89,94, 161-163 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набуває чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження. Оскарження проводиться в порядку ст.. 186 КАС України до Київського апеляційного адміністративного суду.
СУДДЯ Н.М. Спаських