Справа № 161/6744/25
Провадження № 3/161/2405/25
м.Луцьк 24 квітня 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Гриня Олександра Миколайовича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
- за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З УПП у Волинській області до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 286169 та 286149 від 30 березня 2025 року вбачається, що 30 березня 2025 року за адресою: м. Луцьк, вул. Заводська 22А, ОСОБА_1 керував тз Volkswagen golf днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності скоїв наїзд на припаркований тз Chevrolet aveo днз НОМЕР_2 в якому перебував водій ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали зовнішні механічні пошкодження, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки тз за допомогою приладу Alkotest Drager 7510 ARLM-0442 та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано, як порушення вимог п. 2.5, 13.1 ПДР України за, що передбачена адміністративна відповідальність ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав просив не позбавляти його права керування, проте суд роз'яснює, що відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу та позбавлення права керування є безальтернативним і єдиним видом покарання для водіїв тз.
Крім того на твердження ОСОБА_1 щодо його необізнаності із наслідками відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння суд зазначає, що така необізнаність не звільняє його від відповідальності, оскільки такий його обов'язок прямо передбачений чинними Правилами дорожнього руху.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 286169 та 286149 від 30 березня 2025 року; рапортом, щодо обставин справи, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія тз з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 березня 2025 року, схемою з місця дтп та письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 від 30 березня 2025 року, світлинами та відеозаписом з місця подій.
Ознаками об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п. 2.5 Правил дорожнього руху зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..
Суд встановив, що ОСОБА_1 від проходження огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння відмовився неодноразово під безперервний відеозапис.
Приймаючи рішення в цій справі, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» та у рішенні «Авшар проти Туреччини». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Проаналізувавши наявні в справі докази, у суду немає об'єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.
За змістом ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про які одночасно розглядаються судом та зі вчинених правопорушень більш серйозним є правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування тз.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. А тому, суд дійшов висновку про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч.1 ст. 130 КУпАП,-.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь