Справа № 161/2896/25
Провадження № 2-а/161/78/25
10 квітня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №10 в м. Луцьку адміністративну справу № 161/2332/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови. З підстав, викладених в позовній заяві просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 117 від 10 лютого 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, провадження в справі - закрити та стягнути судові витрати.
Позивач в судовому засіданні, заявлений позов підтримав в повному об'ємі з підстав, викладених в позовній заяві. В подальшому в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача, суб'єкта владних повноважень, ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову. Суду пояснив, що при винесенні оскаржуваної постанови було дотримано всіх вимог законодавства. В подальшому в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень статті 210 КУпАП Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -
тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
07 жовтня 2024 року було здійснено оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 11.00 годин 17 жовтня 2024 року. Оповіщення позивача було здійснене шляхом надіслання йому рекомендованим поштовим відправленням відповідної повістки. Мета виклику - для уточнення даних.
Зазначені обставини були визнані ОСОБА_1 в повному обсязі.
Також судом достовірно встановлено, що в день та час, які були зазначені в повістці, а саме - 11.00 годин 17 жовтня 2024 року ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився. Судом достовірно встановлено, що причиною неявки за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 безпосередньо ОСОБА_1 зазначив, що жодних повісток він не отримував, та про ообов'язок явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 йому нічого не було відомо.
28 січня 2025 року помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з правової роботи ОСОБА_2 було складено протокол № 117 про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210 КУпАП. Як вбачається із змісту протоколу, що ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 11.00 годин 17 жовтня 2024 року за повісткою № 420026 від 07 жовтня 2024 року. У визначений термін до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув, чим порушив додаток 2 постанови 1487 від 30 грудня 2022 року.
Суд звертає увагу, і це вбачається із змісту протоколу № 117 про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210 КУпАП, що ОСОБА_1 викликався саме для уточнення облікових даних, внаслідок чого останнім порушено саме правила військового обліку, однак, не законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме - 15.00 годин 10 лютого 2025 року в АДРЕСА_1 , кабінет № 406 .
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 був особисто присутній під час складання протоколу № 117 про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210 КУпАП.
У відповідності до вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
В подальшому, 10 лютого 2025 року, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 було винесено постанову № 117, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею ч. 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, що ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 31 жовтня 2024 року (так у документі) за повісткою № 420026 від 07 жовтня 2024 року. Своїми діями порушив п.п. 2 п. 1 додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року.
Суд звертає увагу, що допущена в постанові № 117 від 10 лютого 2025 року описка щодо дати явки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки сама повістка № 420026 від 07 жовтня 2024 року - в ній ідентифікована належним чином.
Першочергово, суд звертає увагу, що безпосередньо позивачем не заперечувався факт виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки - у вигляді повістки. Факт неотримання ОСОБА_1 повістки № 420026 від 07 жовтня 2024 року, завчасно надісланої рекомендованим поштовим відправленням не впливає на обставини його належного повідомлення про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд констатує, що згідно трекінгу рекомендованого поштового відправлення № 0600293845180, 14 жовтня 2024 року мала місце невдала спроба вручення адресату, а 23 жовтня 2024 року зазначена повістка була вручена за довіреністю. Однак, ОСОБА_1 не вжив жодних заходів для явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 навіть після усунення осбтавин, які перешкоджали його явці - а саме - з 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 був достовірно повідомлений про наявність повістки № 420026 від 07 жовтня 2024 року.
Обов'язок явки ОСОБА_1 за отриманою повісткою, навіть після 23 жовтня 2024 року був беззаперечним.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Внаслідок чого, суд вважає, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 діяв у межах та у спосіб передбачені чинним законодавством України, а постанова про адміністративне правопорушення № 117 від 10 лютого 2025 року винесена уповноваженою особою, та за формою і змістом відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній містяться дані, як того вимагається даною нормою права.
В іншій частині аргументи позивача зводяться до довільного побутового трактування положень чинного законодавства, особистих суджень та маніпуляції поняттями та обставинами, які не мають відношення для правильного вирішення викниклого адміністративного спору по суті.
Приймаючи до уваги викладене, та враховуючи, що судом встановлено правомірність винесення постанови про адміністративне правопорушення № 117 від 10 лютого 2025 року, яка за формою та змістом відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній містять всі дані, як того вимагається даною нормою права. При цьому, позивачем взагалі не надано суду належних доказів, на підтвердження своїх позовних вимог. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 241 - 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Рішення в повному об'ємі
складено 18 квітня 2025 року.
Суддя В.В. Ковтуненко