Справа № 523/15288/24
Провадження №2-о/523/217/25
"08" квітня 2025 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого судді Бокова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шаріпова Ю.М.,
представника заінтересованої особи ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №25 в м. Одесі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Одеська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Заявник звернувся до Суворовського районного суду м.Одеси з вищевказаною заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_2 проживав разом з ОСОБА_3 більше п'яти років на час відкриття спадщини, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка є місцем відкриття спадщини.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м.Одеси від 20.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
В судовому засіданні, яке було призначено на 04.04.2025 року від представника заінтересованої особи - Одеської міської ради надійшла заява про залишення заяви без розгляду оскільки з матеріалів справи вбачається спір про право. Так в заяві він посилається на те, що відсутні докази того, що ОСОБА_2 проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 20.06.2019 року до дня відкриття спадщини, а тому Одеська міська Рада має право претендувати на дане майно. Крім того, зазначив, що Одеська міська Рада 03.04.2025 року подала позовну заяву про визнання спадщини відумерлою.
Представник заявника просила надати час для ознайомлення з вказаною заявою, в зв'язку із чим судове засідання було перенесено на 08.04.2025 року.
В судове засідання призначене на 08.04.2025 року заявник та його представник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Представник заінтересованої особи в судовому засіданні підтримав подану ним заяву про залишення заяви без розгляду з підстав викладених у ній.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що заяву слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.
Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Така позиція підтверджується також постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якою встановлено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Частиною шостою статті 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Таким чином, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Окрім того, слід звернути увагу, що відповідно до положень абзацу 1 частини першої, частини третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Отже, за умови відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина може перейти до територіальної громади на підставі рішення суду.
Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону (стаття 338 ЦПК України).
У частині першій статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Отже, законом на орган місцевого самоврядування покладено обов'язок подати заяву про визнання відумерлою, зокрема у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 554/1618/21.
Метою звернення ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту спільного постійного проживання на час відкриття спадщини є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , зокрема - для вирішення в подальшому питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після її смерті. Водночас заінтересованою особою Одеською міською радою висловлено заперечення проти встановлення такого факту.
Аналіз встановлених судом обставин справи дає підстави для висновку, що в даному випадку існує спір щодо права на спадкове майно, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Дана позиція узгоджується із постановою Верховного Суду у справі №758/7737/21 від 06.09.2022.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до ч. 4 ст.315 ЦПК України, якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи суд залишає заяву без розгляду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення заяви без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.294 ч.6, 315 ч.4 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Одеська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що він має право звернутися до суду в порядку позовного провадження на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.М.Боков