Справа № 946/1227/24
Провадження № 2/946/1727/25
07 квітня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Смокіної Г.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тащі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав,
Короткий зміст позовних вимог
15.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав, мотивуючи тим, що від шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружні стосунки не склалися у зв'язку із нехтуванням відповідачкою своїми батьківськими обов'язками, зловживання алкоголем, а також поганим ставленням до позивача та дітей. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.02.2020 № 946/8438/19 шлюб між сторонами розірвано. У березні 2022 року відповідачка залишила дітей позивачу, з тих пір діти її більше не бачили. Відповідачка не цікавиться їх життям, не приймає участі у їх вихованні та утриманні. Увесь тягар по утриманню, догляду та вихованню дітей ліг на позивача. Позивач є гарним та люблячим батьком, має гарну роботу з гарним заробітком, що гарантує дітям належне утримання. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.04.2023 по справі № 946/7649/22 визначено місце проживання дітей з батьком. Мати втратила авторитет для дітей внаслідок байдужості та нехтування своїми обов'язками. На теперішній час нехтування відповідачкою своїми обов'язками призвели до того, що діти залишилися без піклування матері, що змушує позивача звернутися до суду.
Процесуальні дії суду
Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.03.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.07.2024 витребувано докази по справі.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.11.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.
Аргументи учасників справи
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково в судовому засіданні пояснив, що мати не надавала дітям належного піклування, не дбала про них, зі слів дітей застосовувала до них фізичну силу. Діти проживають з позивачем з літа 2022 року, з часу, коли вночі один із синів прибіг до нього додому, а потім він забрав другого. У кінці 2022 року відповідачка виїхала за кордон, з дітьми не спілкувалась, аліменти за рішенням суду не сплачувала. На теперішній час повернулась, не працює, матеріальну допомогу не надає, з дітьми не спілкується. Він працює покрівельником ПП «Родник», заробітна плата на місяць становить близько 8000 грн.
В судове засідання відповідачка не прибула, про час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином.
В судове засідання представник третьої особи не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за відсутності представника, при винесенні рішення просить врахувати інтереси дитини.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 - сусідка позивача пояснила, що між позивачем та відповідачкою ще до розірвання шлюбу часто виникали сварки, були випадки виклику поліції, до дітей ставилася суворо. Після розірвання шлюбу протягом року діти проживали з матір'ю, приходили до батька, а після року стали проживати із батьком, останній раз бачила відповідачку кілька місяців назад до Нового року. Відповідачка певний час проживала в Румунії, потім повернулася додому, до будинку позивача не приходила, за дітей не питала. Була свідком того, як один з синів у жовтні, рік не пам'ятає, вночі прибіг до батька, вона його завела у свій дім та подзвонила батькові.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
23.12.2017 сторони уклали шлюб, який розірвано рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.02.2020 № 946/8438/19.
Від шлюбу мають малолітніх дітей:
-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 11.10.2019 Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 478;
-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 11.10.2019 Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 479.
Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.04.2023 № 946/7649/22 визначено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком - ОСОБА_1 за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 . Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно консультативного висновку спеціаліста від 12.02.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря нарколога не перебуває.
Відповідно до витягу з Інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості серія ВР № 002136492, станом на 31.01.2024, позивач до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має.
Згідно довідки ПП «Родник» від 02.02.2024 № 07/24, ОСОБА_1 працює з 17.09.2018 на посаді покрівельника рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів на підставі наказу № 55 від 14.09.2018.
Згідно характеристики з ПП «Родник» від 02.02.2024 № 06/24, ОСОБА_1 , 1984 р.н., працює з 17.09.2018 на посаді покрівельника рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, самостійно виховує синів. ОСОБА_1 зарекомендував себе як привітний і сумлінний працівник, вміє організувати робочий процес і проконтролювати якість виконаної роботи. За характером спокійний та врівноважений.
Відповідно до листа КНП ІМР ІР ОО «Ізмаїльський міський центр ПМСД» від 25.01.2024 № 55, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходяться на спостереженні лікаря - педіатра з народження. Декларація укладена з лікарем - педіатром ОСОБА_6 . Діти організовані, звертаються за медичною допомогою в середньому від 5 до 8 разів на рік. На прийом лікаря - педіатра діти приходять з батьком ОСОБА_1 та бабусями (з обох сторін).
Згідно педагогічної характеристики вихованця ЗДО № 33 «Теремок» старшої групи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує ЗДО «Теремок» з 04.01.2022, старшу групу № 7 «Малятко». До дитячого садочку дитина адаптувалася швидко. Дитина з неповної сім'ї, батько активно до взаємодії з садочком. Батько привозить та забирає дитину з садочка, завжди сплачує квитанції за садок, цікавиться питаннями з приводу виховання сина, виявляє зацікавленість до консультацій і рекомендацій.
Згідно педагогічної характеристики вихованця ЗДО № 33 «Теремок» старшої групи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує ЗДО «Теремок» з 04.01.2022, старшу групу № 7 «Малятко». хлопчик активний, проявляє інтерес до знань та бажання навчання. Під час виконання завдань потребує постійної допомоги вихователя, лише зрідка проявляє бажання до самостійної роботи. Продуктивність недостатня. Батько приділяє належну увагу вихованню сина. Щодня привозить до садочка та забирає його. Хлопчик завжди охайний, доглянутий. Завжди батько підтримує зв'язок з навчальним закладом, цікавиться здобутками своєї дитини, відвідує батьківські збори, бере участь у вирішенні громадських справ на рівні групи.
Відповідно до довідки ЗДО № 33 «Теремок» № 3 від 18.01.2024, діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно відвідують ЗДО № 33 «Теремок» з 04.01.2023 по теперішній час.
Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 01.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, у будинку чисто, порядок, затишок, у наявності необхідні меблі та побутова техніка. Малолітні діти проживають в окремій кімнаті, в якій є двоповерхове ліжко, шафа для речей, іграшки.
Відповідно до довідок Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ від 05.03.2025 № 19/18003-25, ОСОБА_7 у період з 01.011.2023 по 05.03.2025 періодично перетинала державний кордон України, останній виїзд - 13.02.2023.
Згідно із розрахунком заборгованості по аліме6там від 12.11.2024, розмір заборгованості по стґгненн. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей станом на 31.10.2024 становить 22720,32 грн.
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області за № 04/21-576 від 24.05.2024, орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей.
Позиція суду
Згідно ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вислухавши позивача, свідка, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно ч. 1, 2, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
У відповідності до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним («Мамчур проти України», заява № 10383/09, від 16 липня 2015 року).
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справ, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанова ВС від 2 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19).
У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 643/7876/18 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав (постанова ВС від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1075/17).
Висновок органу опіки має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для суду (постанова ВС від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1075/17).
Оцінивши надані суду докази, враховуючи встановлені судом обставини, за відсутності достатніх у своїй сукупності доказів свідомого нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками та неможливості змінити поведінку відповідачки по вихованню та утриманню дітей, суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні підстави для застосування до відповідачки крайньої міри у виді позбавлення батьківських прав, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити, одночасно попередивши останню про необхідність змінити ставлення до їх виховання.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 80, 81, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 150, 155, 164 СК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність належним чином виконувати передбачені сімейним законодавством обов'язки щодо виховання та утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного судового рішення.
Суддя: Г.І.Смокіна