Справа № 452/135/25
Іменем України
"23" квітня 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Пташинського І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Макаревич Л.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
13.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника
ОСОБА_2 № 254 від 17.12.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 виніс постанову № 254, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Із вказаною постановою я не згідний, і вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав.
Про постанову № 254 від 17.12.2024 року та про те, що на нього накладено штраф, він дізнався 08.01.2025 року, тому до позовної заяви додає клопотання про поновлення строків оскарження постанови про адміністративне правопорушення. Згідно з оскаржуваною постановою, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що він не уточнив свої персональні дані протягом 60-ти днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ.
Згідно ст. 38 КпАП України адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена 17.12.2024 року, тобто у строк понад три місяці з дня вчинення адміністративного правопорушення. Отже станом на 17.12.2024 року сплинув строк притягнення його до адміністративної відповідальності.
Крім того, він у липні 2024 року особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 де пройшов медичну комісію, про що свідчить Висновок лікаря терапевта, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 7999 від 03.07.2024 року. Окрім того, він надав всі актуальні відомості, які мають значення для військового обліку, а саме: номер телефону, електронну пошту, місце проживання.
Зазначає, що, при проходженні медичної комісії і поданні всіх актуальних даних щодо його особи уповноваженим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 , він оновив всі свої військово-облікові дані і відповідно не може нести відповідальності за факт невнесення їх посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 до електронного реєстру.
З огляду на викладене, вважає, що у його діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 254 від 17.12.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою суду від 15.01.2025 року клопотання позивача задоволено - поновлено строк на оскарження постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
03.02.2025 року представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відзив, у якому вказав, що з вимогами позовної заяви не згідний та зазначив, що 13.12.2024 року о 15:30 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 . Під час звірки військово-облікових даних, оператор групи обліку сержантів, солдатів запасу старший солдат ОСОБА_3 з'ясувала що військовозобов'язаний ОСОБА_1 не оновив їх у термін, передбачений абз. 4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-ІХ, а саме - до 17.07.2024 року.
13.12.2024 року старшим офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення № 423 за те, що ОСОБА_1 , являючись військовозобов'язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив правила військового обліку, визначені абз. 4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-ІХ (набрав чинності 18.05.2024 року), а саме: перебуваючи на військовому обліку, протягом 60-ти днів з дня набрання чинності цим Законом України від 11.04.2024 року № 3633-ІХ (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року), а також і в подальшому по даний час, не уточнив свої облікові та інші персональні дані, через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП.
На підставі протоколу № 423 від 13.12.2024 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 винесено постанову №254 від 17.12.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 грн.
Крім того, наголошує на те, що на момент події інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, що підпадає під поняття «особливого періоду» в розумінні ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст.210 КУпАП.
Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:
- шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
- шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Разом із тим, ОСОБА_1 протягом 60 - ти днів з дня набрання чинності Законом України № 633-ІХ від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (тобто в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно) не уточнив свої військово-облікові дані у відповідності до підп.1 п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 363З-IX, а саме: адресу проживання, номери засобів зв'язку, адрес електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, в тому числі актуальну інформацію про стан свого здоров'я, у разі перебування на території України шляхом самостійного прибуття до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), чим порушив вимоги підп.1 п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3633-ІХ, ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз.7 ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому його дії вірно кваліфіковані ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч. 3 ст.210 КУпАП., а тому просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
11.02.2025 року позивач надав відповідь на відзив, у якій зазначив обґрунтування, які є аналогічними доводам адміністративного позову. Крім того вказав, що 13.06.2024 року особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 і звернувся про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із зайнятістю постійним доглядом за мамою, у якої діагностовано когнітивні порушення (висновок ЛКК). В ІНФОРМАЦІЯ_4 йому було повідомлено, що без оновлення даних і проходження ВЛК, його заява не буде розглянута. Після цього зауваження він надав для оновлення даних паспорт громадянина України та військовий квиток, після чого, отримав скерування на проходження військово-медичної комісії. Під час медичної комісії у нього були виявлені функціональні порушення з боку серцево - судинної системи, тому був скерований 18.06.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 на дообстеження в кардіологічний відділ КНП СМР «Самбірська центральна лікарня». Після дообстеження він отримав висновок комісії (висновок терапевта). ІНФОРМАЦІЯ_3 була розглянута його заява про надання відстрочки і 19.07.2024 року видано Довідку № 2668 про надання відстрочки. При зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 він надавав всю інформацію про себе (адресу проживання, номер телефону, склад сім'ї, електронну пошту тощо), яка є необхідною для підтвердження права на відстрочку відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
Зазначає, що при проходженні медичної комісії і поданні всіх актуальних даних щодо його особи уповноваженим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 він оновив всі свої військово-облікові дані і відповідно не може нести відповідальності за факт невнесення їх посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 до електронного реєстру, а тому просить позов задовольнити.
Відповідно до ст. 229 КАС України, у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність .
Відповідно до частини першої статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно частини першої статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Судом встановлено, що 13.12.2024 року о 15:30 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 .
Під час звірки військово - облікових даних, оператор групи обліку сержантів, солдатів запасу старший солдат ОСОБА_3 з'ясувала що військовозобов'язаний ОСОБА_1 не оновив їх у термін, передбачений абз.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року №3633-ІХ, а саме - до 17.07.2024 року.
13.12.2024 року старшим офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , лейтенантом ОСОБА_4 , складено протокол про адміністративне правопорушення № 423 за те, що ОСОБА_1 , являючись військовозобов'язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив правила військового обліку, визначені абз.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року №3633-ІХ (набрав чинності 18.05.2024 року), а саме: перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом України від 11.04.2024 року №3633-ІХ (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року), а також і в подальшому по даний час, не уточнив свої облікові та інші персональні дані, через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП.
На підставі протоколу № 423 від 13.12.2024 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено щодо ОСОБА_1 постанову № 254 від 17.12.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 грн.
Крім того із матеріалів справи відомо, що 13.06.2024 року ОСОБА_1 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 і звернувся про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із зайнятістю постійним доглядом за мамою, у якої діагностовано когнітивні порушення (висновок ЛКК). У ІНФОРМАЦІЯ_4 йому було повідомлено, що без оновлення даних і проходження ВЛК, його заява не буде розглянута. Після цього він надав для оновлення даних паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Дрогобицьким MB ГУ МВС України у Львівській області від 20.03.2009 року та військовий квиток серії НОМЕР_2 , виданий 23.06.1988 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого, він отримав скерування на проходження військово-медичної комісії. Під час медичної комісії у нього були виявлені функціональні порушення з боку серцево - судинної системи, тому був скерований 18.06.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 на дообстеження в кардіологічний відділ КНП СМР «Самбірська центральна лікарня». Після дообстеження він отримав висновок комісії (висновок терапевта).
Після цього ІНФОРМАЦІЯ_3 була розглянута заява ОСОБА_1 про надання відстрочки і 19.07.2024 року видано Довідку № 2668 про надання йому відстрочки. Отже при зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 він надавав всю інформацію про себе (адресу проживання, номер телефону, склад сім'ї, електронну пошту тощо ), яка є необхідною для підтвердження права на відстрочку відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», а тому не відповідає дійсності той факт, що з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ ОСОБА_1 не здійснив уточнення персональних даних (адреси проживання, номера засобу зв'язку, адреси електронної пошти, паспортні та військово-облікові дані).
Крім того у червні ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де проходив медичну комісію, про що свідчить Акт дослідження стану здоров'я від 24.06.2024 року та висновок терапевта № 7999 від 03.07.2024 року. Отже, при проходженні медичної комісії і подання всіх актуальних даних щодо його особи уповноваженим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 він оновив всі свої військово-облікові дані і відповідно не може нести відповідальності за факт не внесення їх посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 до електронного реєстру.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч. 1,2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзаци перший та другий ч. 2).
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, позивач при подачі позовної заяви посилався на те, що згідно 38 КпАП України адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення. Однак статтею 38 КУпАП передбачено, також те, що за вчинення вищевказаного правопорушення може бути накладено адміністративне стягнення не пізніше одного року з дня його вчинення, а тому твердження позивача про те, що станом на 07.11.2024 року сплинув строк притягнення його до адміністративної відповідальності судом до уваги не приймаються.
У відповідності до вимог п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Частинами 7-9 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко визначено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більше ніж одному військовозобов'язаному з підстав, зазначених у пунктах 9-14 частини першої цієї статті.
У ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, суд скасовує оспорюване рішення та закриває справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Задоволення позову відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 77, 94, 241-247, 250-251, 268-272, 286, 295 КАС України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 17 грудня 2024 року № 254 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн.. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, протягом десяти днів з дня винесення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Суддя