1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/2591/20 1-кс/335/1342/2025
17 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080060000415 від 11.02.2020, -
Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, зазначивши, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12020080060000415 від 11.02.2020, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 15.04.2008 року), ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 06.10.2016), ч. 2 ст. 209 КК України (в редакції Закону від 10.11.2015), за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 15.04.2008 року), ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 06.10.2016), ч. 4 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 06.10.2016), ч. 2 ст. 209 КК України (в редакції Закону від 10.11.2015) та за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 2,3 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 15.04.2008 року), ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 06.10.2016).
У ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню встановлено, що на території м. Запоріжжя діяла вищезазначена група осіб, яка шляхом омани громадян привласнювала об'єкти нерухомості, які належали мешканцям міста Запоріжжя. Так, здебільшого жертвами вказаної групи були особи похилого віку, які не мали близьких родичів або тривалий час не підтримують зв'язок з останніми, а також особи, родичі яких перебували за кордоном, на окупованій території або мешкали в інших віддалених регіонах України. До основних методів протиправного заволодіння майном вказаної групи входило переоформлення житлових приміщень громадян на себе, своїх близьких родичів або підставних осіб, підконтрольних учасниками групи. В якості підстави реєстрації власності на об'єкти нерухомості вказані особи використовують заздалегідь виготовлені підроблені офіційні документи щодо виникнення права власності на квартири у м. Запоріжжя та печатки суб'єктів господарювання різної форми власності, зокрема договори купівлі-продажу об'єктів нерухомості, датовані 1997-2002 роками, посвідчені в тому числі, але не виключно, печатками Запорізької товарної біржи «Торг-Інвест», Запорізької товарної біржи «Строй-Інвест», Товарної біржи «Арсенал» та підписами виконаними від імені президентів, директорів вказаних товарних бірж, діяльність яких на теперішній час фактично припинена, а також підроблені технічні паспорти та довідки, видані від імені посадових осіб Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації та у подальшому відчужували об'єкти нерухомості яким протиправно заволоділи на користь добросовісних набувачів. Внаслідок протиправної діяльності, потерпілим у даному кримінальному провадженні було спричинено матеріальну шкоду на суму понад 4 500 000 гривень та подано цивільний позов під час проведення досудового розслідування. В рамках даного кримінального правопорушення ОСОБА_6 , було повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, серед яких ч. 4 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та ч. 2 ст. 209 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. У відповідності до наявних документів в матеріалах кримінального провадження встановлено, що підозрюваному ОСОБА_6 на праві приватної власності належить: квартира, загальною площею 29,24 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (згідно договору дарування № 14842 від 25.12.2014 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 539303423101).
З метою забезпечення подальшої конфіскації майна, як додаткового виду покарання, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), виникла необхідність у накладенні арешту на майно зазначене у клопотанні, яке належить підозрюваному ОСОБА_6 , у зв'язку з чим, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на належне підозрюваній майно.
Слідчий вимоги клопотання підтримав, про що надав відповідну заяву.
Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюються досудове розслідування кримінального провадження № 12020080060000415 від 11.02.2020, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 2 ст. 209 КК України, ч. 5 ст. 27 ч.ч. 2,3 ст. 190 КК України, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України.
30.10.2024, з урахуванням зміни раніше повідомленої підозри від 27.03.2025, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, за викладених у ній обставин.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_6 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною ч. 2 ст. 170 КПК України, на яку посилається слідчий у своєму клопотанні, як на підставу для арешту майна, передбачено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, та з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) . (п.п.3,4 ч.2 ст.170 КПК України).
При цьому, відповідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно до п. 6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як випливає із матеріалів, долучених до клопотання, органом досудового розслідування визначено, що внаслідок протиправної діяльності, потерпілим у цьому кримінальному провадженні спричинено матеріальну шкоду понад 4 500 000,00 грн. (висновки експертів).
Крім того, встановлено, що потерпілою ОСОБА_10 подано цивільний позов до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої від кримінального правопорушення у загальній сумі у розмірі 850 587,00 грн.
Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження щодо майна будь-якої особи є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків. Слідчим суддею враховується, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання, та накладення арешту на нерухоме майно (квартиру), яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 , яка зазначена у клопотанні, оскільки слідчий довів, що накладання арешту на вказане у клопотанні майно підозрюваного забезпечить у подальшому конфіскацію майна, як виду покарання, оскільки санкція ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , передбачає покарання з конфіскацією майна, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області про арешт майна, підлягає задоволенню, оскільки наявні правові підстави для арешту нерухомого майна (квартира), передбачені ст.ст. 170, 173 КПК України, та зазначене у клопотанні майно належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 .
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на:
- квартиру, загальною площею 29,24 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною її відчуження, розпорядження.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1