Справа №516/118/25
Провадження №2-о/516/10/25
24 квітня 2025 рокум.Теплодар
Теплодарський міський суд Одеської області в складі:
головуючого судді Под'ячевої І.Д.
при секретарі Прущак С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теплодар цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Біляївський відділ ДРАЦС Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) про встановлення факту смерті,
17 квітня 2025 року до суду звернулась ОСОБА_1 з заявою про встановлення юридичного факту смерті ОСОБА_2 . Заяву мотивує тим, що ОСОБА_2 є матір'ю заявника. ОСОБА_2 померла в м. Луганськ Луганської області, 02. Квітня 2025 року, однак отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Заявник просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , місце смерті м. Луганськ, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник в судове засідання не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, на заявлених вимогах наполягає в повному обсязі.
Представник відділу реєстрації актів громадянського стану в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 10 серпня 2000 року серії НОМЕР_1 .
Свідоцтво про смерть за встановленим Російським законодавством зразком, яке відповідно до ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Луганська область та м. Луганськ є тимчасово окупованою територією. Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Пунктом 1 постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 2015 року визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Розпорядженням КМУ від 7 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» м. Луганськ відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території..
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Відповідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Згідно ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Суд при розгляді справи дослідив довідку про смерть № С-00875, видану 08 квітня 2025 року Северодонецьким міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території у м. Луганськ Луганської Народної Республіки (а.с.7).
На підтвердження смерті ОСОБА_2 заявником надано копію медичного свідоцтва про смерть серії 43 № 201250203 від 03 квітня 2025 року, де зазначено, що ОСОБА_2 померла внаслідок набряку мозку.
Заявниця є донькою померлої, що вбачається з свідоцтва про її народження та свідоцтва про шлюб.
За таких обставин надані заявником документи вважаються такими, використання яких на території України є незаконними і не створюють правових наслідків на території України, однак згідно «намібійських винятків» суд такі документи приймає до розгляду, оскільки в даному випадку підлягає захисту право особи зареєструвати смерть близької особи відповідно до вимог українського законодавства та встановлення факту смерті особи, не зважаючи на те, що така смерть настала на тимчасово окупованій території України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 293, 315, 317, 430 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Біляївський відділ ДРАЦС Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Луганськ Луганської області, Україна, причиною смерті є набряк мозку.
Рішення суду підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: І. Д. Под'ячева