Справа №523/5870/25
Провадження №1-кс/523/1512/25
21 квітня 2025 року
Слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого,
До Суворовського районного суду м. Одеси надійшли матеріали скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна після закриття провадження.
Із матеріалів скарги вбачається, що заявник скаржиться на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна у кримінальному провадженні №62022000000000776 від 26.09.2022 року після закриття вказаного провадження.
В судовому засіданні заявник підтримав скаргу, просив її задовольнити з викладених у ній мотивів.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, вважав її невмотивованою, оскільки слідчий суддя не може вирішувати такі питання після закриття кримінального провадження.
Відповідно постанови Обєднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 року чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Тобто, у випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею. Натомість у даному випадку ухвала слідчого судді є такою, що не передбачена КПК.
Крім того, оскаржується бездіяльність слідчого, при цьому суду не надано документів, які б підтверджували звернення скаржника до відповідного слідчого з відповідними вимогами повернути вилучене майно.
Відповідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Вивчивши матеріали скарги, вислухавши думку учасників, враховуючи, що кримінальне провадження на теперішній час є закритим та не перебуває в компетенції слідчого судді, вважаю, що в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого слід вімовити.
Керуючись ст.ст.303-306 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна після закриття провадження №62022000000000776 від 26.09.2022 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 діб.
Слідчий суддя