Справа № 369/423/25
н/п 2/766/8842/25
23 квітня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
Головуючого судді Булах Є.М.,
Секретар судового засідання Арутюнова К.А.
Справа №369/423/25; провадження №2/766/8842/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за
позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
до
відповідача: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 )
предмет та підстави позову: про розірвання шлюбу
учасники справи: не з'явилися
негайно після закінчення судового розгляду по суті, ухвалив рішення про наступне та,-
встановив:
І. Виклад позиції позивача.
07 січня 2025 року позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в якій просив розірвати шлюб між позивачем та відповідачем зареєстрований 30 листопада 2012 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №3165.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30 листопада 2012 року між сторонами зареєстровано шлюб. Подружжя має спільну дитину - доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що причиною розпаду сім'ї стало відсутність спільних інтересів, наявність різних поглядів на життя, відсутність взаєморозуміння. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, подружжя спільного господарства не ведуть. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.
Шлюб між подружжям фактично припинив своє існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
За обставин формального існування шлюбних відносин між сторонами, позивач звертається до суду з вказаним позовом та просить розірвати шлюб.
ІІ. Виклад позиції відповідача.
21.04.2025 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив розглянути справу за наявними матеріалами.
ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.02.2025 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передано за підсудністю на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 23.04.2025 року.
21.04.2025 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.
21.04.2025 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив розглянути справу за наявними матеріалами.
У час призначений для розгляду справи за суттю сторони не з'явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Спрямували до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
30 листопада 2012 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровано шлюб, про що 30.11.2012 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї складено відповідний актовий запис №3165 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .
Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_4 ».
Сторони мають спільну неповнолітню дитину:
- доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 12.03.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві складено відповідний актовий запис №502 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 .
На теперішній час сторони проживають окремо. Спільного господарства не ведуть. Примирення не бажають. Прийшли до свідомого та стійкого переконання про необхідність розірвати шлюб.
Шлюб між подружжям фактично припинив своє існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Шлюб носить формальний характер.
Спір щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини та визначення участі батьків у її утриманні відсутній.
Будь-яких майнових претензій сторонами на час розгляду справи не заявлено.
Перешкод для пред'явлення позову про розірвання шлюбу Судом не встановлено.
V. Оцінка Суду.
Відповідно до статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно із частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною другою статті 112 СК передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Як вбачається з матеріалів справи, спільне подружнє життя у сторін не склалося, вони припинили шлюбні стосунки і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім'ї є неможливим.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право за статтею 113 СК України після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як встановлено з матеріалів справи, сторонами при реєстрації шлюбу прізвища не змінювались.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За таких обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, Суд знаходить підстави для розірвання шлюбу, оскільки його збереження суперечило б інтересам подружжя.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
VІI. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 та 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат з відповідача.
Керуючись статтею 51 Конституції України, ст. ст. 21, 24, 104, 105, 110 - 115 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 30 листопада 2012 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №3165.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 23.04.2025 року.
Суддя Є.М. Булах