Справа № 766/16597/19
н/п 2/766/6035/25
про залишення позовної заяви без розгляду
23 квітня 2025 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
секретар судового засідання Царенко Д.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Ноздрачова Тетяна Едуардівна про визнання договору дарування недійсним,-
встановив:
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває зазначена цивільна справа.
Ухвалою від 11.12.2019 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 28.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 11.11.2021 року по справі призначено комісійну психолого-психіатричну експертизу, проведення якої доручено Комунальному некомерційному підприємству "Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги" Херсонської обласної ради.
02.02.2022 року з КНП "Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги" ХОР до суду повернуто матеріали справи та медична документація, без виконання внаслідок не проведення оплати призначеної експертизи.
Ухвалою від 07.02.2024 року відновлено провадження у справі.
Ухвалою від 12.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач з моменту відновлення провадження у справі у жодне судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату, підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності позивача не надсилав.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Третя особа в судове засідання не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд дослідивши матеріали цивільної справи, яка перебуває у провадженні суду тривалий період часу, вважає за можливе залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Позивач неодноразово в судові засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, документально підтверджені причини неявки суду не надала.
Як вбачається з матеріалів справи, про судові засідання позивач повідомлялася шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.
З наявних в матеріалах справи поштових повідомлень вбачається, що судова кореспонденція (повістки про виклик в судове засідання), спрямовані судом на адресу позивача, зазначену ним в позовній заяві, повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Відповідно до ч. 13 ст. 128 ЦПК України, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно пункту 5, 6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28, судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду.
Хоч в матеріалах справи відсутня заява позивача про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлень, судом на номер телефону, зазначений позивачем в заяві направлялись повістки про виклик до суду.
Згідно довідки про недоставлення СМС-повідомлення не доставлено ОСОБА_1 на його номер телефону зазначений в позовній заяві з причини «Абонент тимчасово недоступний».
Заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, зміну номеру телефону, до суду не подавав.
Суд розцінює неодноразову та тривалу неявку у судове засідання позивача, як зловживання своїми процесуальними правами.
Відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Також, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавиться провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Разом з тим слід відмітити, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
Особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження.
Даний висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 року, справа №490/9587/18).
В контексті ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка поряд з практикою Європейського Суду з прав людини, є джерелом права в Україні «розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника».
Зважаючи на викладене та те, що справа у провадженні суду перебуває тривалий проміжок часу, суд вважає за можливе залишити заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практикою Європейського Суду з прав людини, ст. 200, ч.5 ст.223, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 258-260, 354 ЦПК України, суд,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Ноздрачова Тетяна Едуардівна про визнання договору дарування недійсним - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.М.Єпішин