Справа № 579/3009/24
Провадження № 1-кп/577/184/25
"22" квітня 2025 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024200490000935 від 30 липня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 152 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК України,
В провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024200490000935 від 30 липня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 152 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк тримання під вартою спливає 18 травня 2025 року.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшилися та не перестали існувати.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_10 , кожен окремо, проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечують, вважають, що клопотання прокурора є необґрунтованим, ризики недоведеними, просять застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а в разі неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, встановити та визначити розмір застави, передбачений вимогами КПК України.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 слід продовжити.
Відповідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
До 18 травня 2025 року закінчити розгляд вищевказаного кримінального провадження неможливо.
Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 спливає 18 травня 2025 року, судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку, жодних підстав для зміни застосованого обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який на даний час не має і стороною захисту докази на підтвердження цих підстав суду надані не були.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 суд враховує особу обвинуваченого, його репутацію, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень. Крім того, суд вважає, що кримінальні правопорушення за ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 146 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , становлять небезпеку для суспільства, враховується також і те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ризики того, що обвинувачений може незаконно переховуватися від суду, впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, на даний час не зменшилися та не перестали існувати.
Вказані стороною захисту доводи на переконання суду не є суттєвими і не можуть слугувати підставою для застосування судом до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, а факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції певний період часу не свідчить про таку їх зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованих діянь та є приводом до такої істотної зміни обстановки, щоб виключали можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В той же час, в кримінальному провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості, як забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров'я, а будь-яке насильство над нею переслідуються законом.
Судом не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Усі інші питання, фактичні обставини кримінальних правопорушень, питання винуватості чи не винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, вирішуються під час судового розгляду, який у даному випадку, не завершений.
При цьому суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора та не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно продовжити на строк до двох місяців, та з урахуванням п. 1 ч.4 ст.183КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд,
Клопотання начальника Кролевецького відділу Конотопської окружної прокуратури Сумської області ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 146 КК України, раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до двох місяців, тобто до 20 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим та його захисником - протягом 5 днів з моменту вручення їм копії ухвали.
СуддяОСОБА_1