Справа № 577/196/25
Провадження № 2/577/346/25
22 квітня 2025 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді Потій Н.В.,
за участю секретаря Подейко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
І. Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідача передані в якості авансу за будинок, грошові кошти в сумі 25000 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що 14.09.2024 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 25000 грн. в рахунок оплати «купівлі хати» за адресою: с. Грузьке, Конотопського р-ну., Сумської області, про що видав розписку. Під час передачі грошових коштів відповідач запевняв позивача, що він є власником житлового будинку за адресою: с. Грузьке, Конотопського р-ну., Сумської області та буде здійснювати дії щодо переоформлення права власності на житловий будинок. Вказані дії відповідач не здійснив, а будинок продав іншим людям. При цьому продовжує утримувати грошові кошти у себе. У інтересах своєї клієнтки, адвокат Юсан I.О. звернулася по телефону до відповідача та просила в добровільному порядку повернути отримані грошові кошти, крім того звертала увагу, що його дії містять ознаки кримінального правопорушення. Враховуючи той факт, що ні попередній договір купівлі-продажу, ні основний договір купівлі-продажу спірного будинку між сторонами укладено не було (даний факт підтверджується тим, що у відповідача фактично відсутні правовстановлюючі документи), суму передану відповідачу необхідно вважати авансом.
Відзив на позов не надано.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи. Інші процесуальні дії у справі.
30 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 04.03.2025 на 09:00 год (а.с.18)
04 березня 2025 року розгляд справи відкладено на 27.03.2025 на 12:45 год. у зв'язку з неявкою сторін (а.с.23)
27 березня 2025 року розгляд справи відкладено на 22.04.2025 на 09:30 год. у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача (а.с.27)
Представник позивача Юсан І.О. у судове засідання не з'явилася, надала заяву про проведення судового засідання у її відсутності, позовні вимоги підтримує. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в силу вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з'явився. Причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.
22 квітня 2024 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з розписки від 14 вересня 2024 року, оригінал якої було досліджено у судовому засіданні, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) продає будинок в с. Грузьке за 50 тисяч грн. ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ), отримав задаток 25 тисяч грн. Свідки: ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_3 ) (а.с.8).
17 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до начальника Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, і якій зазначила, що дала завдаток ОСОБА_2 за хату, яку він продавав в с. Грузьке в розмірі 25000 грн., тепер стверджує, що будинок проданий. Завдаток відмовився повертати (а.с.9).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024205450000560 від 18 вересня 2024 року внесені відомості за заявою ОСОБА_1 про те, що 14.09.2024 близько 13:30 год. ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 25000 грн, у якості передоплати у рахунок вартості придбаного нею будинку у нього в с. Грузьке Конотопського району. Однак, в обумовлений час нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу будинку з ОСОБА_1 не виконав, грошові кошти отримані від неї не повернув, припинив виходити на зв'язок та як з'ясувалося потім будинок продав іншій особі. Правова кваліфікація ч. 1 ст.190 КК України (а.с.11).
ІV. Норми права.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (стаття 657 ЦК України).
Відповідно до частини першої та третьої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Частиною першою статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За змістом ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
На відміну від завдатку, аванс - це спосіб платежу. Аванс не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
VІ. Оцінка суду.
Суд проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази за власним переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, кожен окремо та в сукупності, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
З урахуванням наведених норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.
Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Суд відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховує правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 13.02.2013 року у справі № 6-176цс12 та постанові від 02.09.2015 року у справі №6-226цс14, а саме, що внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.
Враховуючи вимоги закону до форми договору купівлі-продажу нерухомості, який повинен бути нотаріально посвідчений, попередній договір в такому випадку також має бути нотаріально посвідченим.
Тобто, за змістом вказаних постанов будь-яких підстав утримувати аванс у продавця не існує, якщо попередній договір або договір про наміри укласти договір не було укладено у нотаріальній формі.
Позивачем доведено, що ні попередній договір купівлі-продажу, ні основний договір купівлі-продажу будинку в с. Грузьке, Конотопського району між сторонами укладено не було, відтак отримані відповідачем за розпискою кошти в сумі 25000 грн слід вважати авансом, який за встановлених обставин підлягає поверненню позивачу, що узгоджується з вимогами ч.2 ст. 570 ЦК України.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Керуючись ст. 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 передані в якості авансу за будинок, грошові кошти в сумі 25000 грн та 1211,20 грн судового збору, а всього 26211 грн 20 коп (двадцять шість тисяч двісті одинадцять грн. 20 коп)
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_4 )
Представник позивача: Юсан Інна Олександрівна (юридична адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Конотопським МВ УДМС України в Сумській області 16.01.2014).
Суддя Потій Н. В.