490/8979/24
нп 1-кс/490/1590/2025
23.04.2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/8979/24
про накладення арешту на майно
23 квітня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22024150000000258 від 10.10.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 України,-
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене 31.03.2025 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Max», з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ : НОМЕР_2 , ІМЕІ : НОМЕР_3 , з метою забезпечення збереження речового доказу.
Оскільки вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є речовими доказами, то слідчий вважає, що виникла необхідність у його арешті.
Вказує, що вилучене майно саме по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки вказані речі, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження внаслідок вчинення особою кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів. У зв'язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
А тому прокурор звернувся до суду з відповідним клопотанням, яке просить задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. Зазначив про розгляд справи за його відсутності.
Володілець майна в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
А тому суд, враховуючи закріплений ст.26 КПК України принцип диспозитивності, згідно якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні свої прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, вважає за можливе розглянути подане клопотання у їх відсутність та на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали клопотання та докази, додані до такого, слідчий суддя встановив наступне.
Так, слідчим відділом УСБ України в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 22024150000000258 від 10.10.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 України.
Згідно матеріалів досудового розслідування, 10.10.2024 до слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Миколаївській області з 2 сектору ВКІБ УСБ України в Миколаївській області за № 64/20-9293 надійшло повідомлення про те, що невстановлені мешканці Миколаївської області здійснюють розміщення повідомлень в закритих групах та месенджерах про місцезнаходження на території області та здійснення заходів стосовно мобілізації працівниками РТЦК та СП, що являється перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
В ході проведення досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженні встановлено, що невстановленими особами з числа мешканців Миколаївської області на систематичній основі з використанням мережі Інтернет у загальнодоступних регіональних інформаційних ресурсах месенджеру «Телеграм»: Анонсы повестки Николаев/Повістки Миколаїв (https://t.me/povestki4atni), «Повістки Миколаїв (чат)» (https://t.me/c/1846384220/), « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 « ОСОБА_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( ІНФОРМАЦІЯ_5 та інших здійснюється умисне розповсюдження інформації про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками Миколаївського обласного та районних (міських) ТЦК, СП, а також публічні заклики до силового протистояння з ними та викриття іншими громадянами місць проведення мобілізаційних заходів. Вказане створює перешкоди законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, що призводить до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів.
В ході виконання доручення до СВ УСБ України в Миколаївській області надійшли матеріали стосовно виконання вищевказаного доручення за №64|20-1346 від 17.02.2025 за якими встановлено, що до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення може мати відношення ОСОБА_4 , зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , використовує номер мобільного зв'язку НОМЕР_1 . за яким зареєстровано аккаунту в месенджері «Telegram» «DR» з нікнеймом ОСОБА_6 ідентефіктор користувача в системі - ID 330123010.
Так, 31.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва слідчим слідчого відділу Управління СБ України в Миколаївській області проведено обшук за місцем фактичного проживання громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим виявлено та вилучено вказане майно, яке належить останньому.
Постановою слідчого вказане майно, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Крім цього, п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
Зважаючи на вищенаведене та з урахуванням того, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, саме по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, внаслідок вчинення особою кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів, а тому суд вважає обґрунтованим клопотання на виниклу необхідність у накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, та вважає, що таке клопотання слід задовольнити.
Керуючись вимогами ст. ст.170-173,309,395 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 31.03.2025 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Max», з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ : НОМЕР_2 , ІМЕІ : НОМЕР_3 , з метою забезпечення збереження речового доказу.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом, відповідно до ст.174 КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1