Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 487/9035/24
Провадження № 2/945/769/25
24 квітня 2025 року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., представника позивача Савчук С.О., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві, а із представниками позивача та відповідача в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
14 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - позивач) в системі «Електроний суд» сформувало до Заводського районного суду м. Миколаєва позовну заяву до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» посилалося на те, що 09.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 уклали Кредитний договір №700773242 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. У цей же день, 09.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувала грошові кошти в сумі 7 500 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану на ім'я ОСОБА_2 . Відповідач умови договору щодо повернення кредитних коштів та сплати нарахованих відсотків не здійснює.
28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк якого закінчився 28.11.2019.
28 листопада 2019 року, а у подальшому 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 між Клієнтом та Фактором укладено додаткові угоди № 19, № 26, № 27, № 31, № 32 (із продовженням строку дії Договору до 31.12.2024). З урахуванням визначених строків дії договору № 28/1118-01 та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Право вимоги за кредитним договором № 700773242 від 09.03.2021 в сумі 17 152, 50 грн перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 11.05.2021, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 133.
05 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги за договорами кредиту. Укладено ряд додаткових угод № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 31.12.2024 включно.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021, право вимоги до відповідача в сумі 26 295,00 грн перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
14 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 14/02/2022-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» право вимоги за договорами кредиту, що підтверджується Реєстром Боржників за Договором факторингу № 14/02/2022-01 від 14.02.2022.
Посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» просило суд стягнути з відповідача на свою користь: 26 295, 00 грн , з яких: 7 500 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 18 795 грн 00 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам. Крім того позивач просить судові витрати, які складаються із судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп., та на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн 00 коп., покласти на відповідача.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2024 року матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальності «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області.
28 січня 2025 року вказана цивільна справа надійшла до Миколаївського районного суду Миколаївської області та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2025 року, розподілена головуючому судді Лопіній О.О.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31 січня 2025 року по справі № 489/8482/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, було відкрито провадження та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» Савчук С.О. позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення засідання, не з'явилась.
Представник відповідача адвокат Борзов Я.Е. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
- у Кредитному договорі не чітко приписані, а тому незрозумілі його істотні умови, зокрема щодо процентної ставки кредитування;
- нарахування процентів здійснювалось поза межами строку дії кредитування, а саме понад 27 діб та після укладення договорів факторингу;
- позивач не набув права вимоги за Кредитним договором, оскільки порушено обов'язкову вимогу у повідомленні позичальника про таке відступлення.
Вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
09 березня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 уклали Кредитний договір №700773242 (далі - Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (а.с. 39).
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV8W52P. Зокрема, 09.03.2021 о 11:08:56 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору (а.с. 40).
Відповідно до п. 4.4 кредитного договору, у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За таких обставин, суд вважає доведеним факт укладення Кредитного договору.
Так, за умовами пункту 1.1Договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 7 500 грн 00 коп. (сім тисяч п'ятсот грн нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах. Кредит надається строком на 27 (двадцять сім) днів. Строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку на який надано Кредит. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним. В разі продовження строку Дисконтного періоду, з наступного дня після закінчення вказаного у п. 1.2 Договору строку, нарахування здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою Кредиту за весь час користування в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним. З наступного дня після закінчення Дисконтного періоду без відкладальної обставини, Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 %, що становить 2,30 % в день.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» взяті на себе зобов'язання за вказаним Кредитним договором №700773242 від 09 березня 2021 року виконало у повному обсязі та надало ОСОБА_2 кредит, що підтверджується, доданою позивачем до позовної заяви копією платіжного доручення від 09.03.2021 (а. с.57) та Електронним повідомленням від АТ «ТАСКОМБАНК» про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно (а.с. 58).
Вказаний факт отримання кредитних коштів не оспорюється і представником відповідача.
Відповідачка умови кредитного договору не виконувала, та згідно розрахунку заборгованості, виданого ТОВ «Манівео швидка фінансова заборгованість», станом на 11 травня 2021 року виникла заборгованість у сумі 17 152, 50 грн, з яких 7 500 грн за тілом кредиту та 9 652,50 грн - за відсотками (а.с. 114-116).
Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.2. визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Пунктом 4.1. встановлено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього договору.
Строк дії договору факторингу № 28/1118-01 неодноразово продовжувався, а саме 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.21, 31.12.2022, 31.12.2023.
Відповідно до Реєстру боржників № 133 від 11.05.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01від 28.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 17 152, 50 грн, з яких 7 500 грн за тілом кредиту та 9 652,50 грн - за відсотками (а. с. 85-87).
05 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги за договорами кредиту. Укладено ряд додаткових вимог № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 31.12.2024 включно.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021, право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» в сумі 26 295, 00 грн, з яких 7 500 грн за тілом кредиту та 18 795, 00 грн - за відсотками (а. с. 99-101).
14 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 14/02/2022-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» право вимоги за договорами кредиту, що підтверджується Реєстром Боржників за Договором факторингу № 1 від 14.02.2022 (а.с. 111-113).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», станом на 28 жовтня 2021 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість у сумі 26 295, 00 грн, з яких: 7 500 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 18 795 грн 00 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» нарахування відсотків не здійснювало.
Таким чином, відповідно до ч.1 ст. 512 , ст. 514 ЦК України Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до Відповідачаза кредитним договором №700773242 від 09 березня 2021 року усумі 26 295, 00 грн, з яких 7 500 грн за тілом кредиту та 18 795, 00 грн - за відсотками (а. с. 119).
Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Крім того, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
Отже, судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача, що позивач не має права вимоги до відповідача через неповідомлення останнього про відступлення права вимоги.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012 тощо.
З доказів, наданих позивачем вбачається, що на підтвердження факту набуття ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до відповідача за кредитним договором, позивач надав копії відповідних документів, зокрема договорів факторингу з додатковими угодами, реєстрів прав вимоги, акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу, виписку по особовому рахунку боржника.
Отже суд установив, що між первісним кредитором та позичальником укладено Кредитний договір, який було підписано одноразовим ідентифікатором, надісланим відповідачу, на умовах визначених у вищевказаному договорі, відповідачу надано кредит, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, та зі встановленими строками їх повернення.
Що стосується нарахування відсотків, суд, вивчивши умови договору №7007732242 вважає їх зрозумілими та чіткими. Нарахування процентів здійснювалось за двома періодами, Дисконтного - 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним. А з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду без відкладальної обставини, Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 %, що становить 2,30 % в день. Тобто мало місце дві умови: добросовісне та неналежне виконання умов договору з користування кредитними коштами.
Відповідно до п. 1.8. Договору проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2 нараховуються за кожен день користування кредитом до дня фактичного повернення суми Кредиту Позичальником. Пунктом 4.2. Договору передбачено, що зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Підписавши умови кредитного договору №7007732242 відповідач погодився з його умовами.
Первісним кредитором нараховувались проценти до 11.05.2021 включно. При цьому необхідно зазначити, що пунктом 5.3.4. Додаткової угоди № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», передбачено право фактора нараховувати Боржникам після відступлення Права вимоги проценти та інші обов'язкові платежі за кредитними договорами.
За таких обставин, нарахування процентів здійснювалось за умовами вищевказаного договору факторингу та Кредитного договору 7007732242.
Неналежним виконанням зобов'язань за Договором відповідач порушує умови Договору, права позивача, та вимоги ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Так, згідно з положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно долученої позивачем виписки з особового рахунку позичальника ОСОБА_2 , зальний розмір заборгованості складає 26 295 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 7 500 грн, заборгованість за процентами 18 795 грн.
Відповідач розмір заборгованості за кредитним договором не спростовувала, у добровільному порядку станом на день розгляду справи не сплатила.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Надавши належну оцінку доказам, суд вважає, що позивачем доведено факт укладення кредитного Договору та перехід до позивача ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_2 , а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю.
Щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн суд враховує таке.
Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі N 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, N 33210/07 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, N 37246/04).
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі N 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі N 760/11145/18 (провадження N 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги (підготування позовної заяви), оцінивши поведінку/дії/бездіяльність обох сторін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, віднесення даної справи до категорії справ незначної складності, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 6 000 грн не є пропорційними до предмета спору, з урахуванням значення справи для сторін.
Суд вважає, що для підготовки даного позову немає необхідності у значній кількості часу, дослідження великого об'єму нормативно-правових актів, збору та аналізу значної кількості документів, а також значного дослідження практики вирішення судами справ даної категорії.
Суд також враховує, що адвокат не брав участь в судовому засіданні.
Враховуючи обставини та результат розгляду даної справи, а також зважаючи на опис правової допомоги, яка надана позивачу за Договором, суд вважає пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору та складності справи - 3 000 грн.
Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У матеріалах справи міститься Платіжна інструкція в національній валюті № 6001 від 09 жовтня 2024 року, відповідно до якого, 09 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплатило судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Отже, згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп., сплачений позивачем при поданні позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальності «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» суму заборгованості за кредитним Договором № 700773242 від 09 березня 2021 року в сумі 26 295 грн 00 коп., з яких: 7 500 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом, 18 795 грн 00 коп. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати з оплати судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн 00 коп.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄРДПОУ 43541163, юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4 А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена ЛОПІНА