Справа № 227/2060/24
(2/199/1644/25)
Іменем України
(заочне)
22.04.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суду м. Дніпропетровська
у складі головуючого - судді Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Циганок К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
01 липня 2024 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області звернувся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого, з урахуванням подальшого уточнення позовних вимоги, послався на те, що 24 листопада 2021 року між сторонами було укладено змішаний договір б/н, який містить в собі і положення кредитного договору, у вигляді Заяви відповідача, Умов і Правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку, зобов'язавшись сплатити проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у встановлений договором строк, а також сплатити інші обов'язкові платежі. Посилаючись на те, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, внаслідок чого станом на 04 березня 2025 року утворилась кредитна заборгованості в загальному розмірі 25000 гривень, що становить заборгованість за тілом кредиту, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача означену заборгованість, а також покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 24 вересня 2024 року №2797/0/15-24 про зміну територіальної підсудності Добропільського міськрайонного суду Донецької області до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшли вищевказані матеріали позовної заяви, а 24 грудня 2024 року здійснено автоматизований їх розподіл та у відповідності до ст.ст.14, 33, 34 ЦПК України передано для розгляду судді Авраменко А.М.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року цивільну справу прийнято до провадження та вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Сторони в судове засідання повторно не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись. Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, підтримання позовних вимог в останній уточненій редакції та відсутність заперечень проти заочного розгляду справи. Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяв, клопотань до суду не надсилав.
За таких обставин у відповідності до ст.ст.211, 223, 240, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та здійснити розгляд справи по суті в заочному порядку відповідно до Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 24 листопада 2021 року між позивачем, як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, укладено договір б/н банківського обслуговування, який за своїм змістом є змішаним договором та містить умови кредитного договору (далі - кредитний договір б/н від 24 листопада 2021 року). В подальшому 17 жовтня 2022 року між тими ж сторонами було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг і додаткову угоду до неї, в якій викладено умови кредитного договору б/н від 24 листопада 2021 року в новій редакції. Кредитний договір укладено шляхом підписання відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, який містить у істотні умови договору «Кредитні картки», Істотні та іншу умови Договору «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифи. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору (п.1.2-1.4 істотні умови договору «Кредитні картки», п.2.1.1.1, 2.1.1.2.1-2.1.1.2.5, 2.1.1.2.7, 2.1.1.2.9, 2.1.1.2.10, 2.1.1.3.1, 2.1.1.3.2, 2.1.1.5.1, 2.1.1.9 Умов та Правил надання банківських послуг) кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит на споживчі цілі у вигляді кредитної лінії із встановлення кредитного ліміту в розмірі 200000 гривень для карт «Універсальна» та «Універсальна Gold» зі строком кредитування на 12 місяців з пролонгацією, а позичальник повернути кредит шляхом сплати мінімального обов'язкового щомісячного платежу в розмірі 1% від заборгованості протягом перших шести місяців, а потім 3% від заборгованості зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12% річних. Викладені обставини підтверджуються копіями означених заяв про приєднання та додаткової угоди.
Положеннями п.2.1.1.3.1 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено в якості одного зі способів повернення кредиту списання грошей з рахунку позичальника в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за кредитним договором.
Відповідно до п.2.1.1.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг сторони узгодили, що в разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів, які підлягають сплаті, щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його користування в повному обсязі, виконати інші зобов'язання за договором, в тому числі щодо сплати пені. При цьому кредитодавець в письмовій формі повідомляє позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку протягом якого вони мають бути здійснені.
За змістом п.1.5 істотних умов договору «Кредитні картки», п.2.1.1.2.12, 2.1.1.3.5, 2.1.1.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг сторони дійшли згоди, що в разі порушення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180 днів з моменту виникнення таких порушень на підставі ст.ст.212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань позичальника з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань позичальника з погашення кредиту позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за договором в повному обсязі.
Згідно з наданою позивачем копією довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача, останньому після оформлення карткового рахунку після 24 листопада 2021 року встановлено кредитний ліміт в розмірі 30000 гривень.
Також судом встановлено, що на виконання укладеного між сторонами кредитного договору б/н від 24 листопада 2021 року відповідачу була видана позивачем кредитна картка «Універсальна» з терміном дії до жовтня 2025року, що підтверджується копією відповідної довідки.
Як слідує з виписки по картковому рахунку відповідача за період з 24 листопада 2021 року по 17 червня 2024 року, відповідач отримав від позивача обумовлені укладеним між сторонами кредитним договором б/н від 24 листопада 2021 року кредитні кошти в повному обсязі шляхом встановлення кредитного ліміту та користувався ним протягом зазначеного періоду. Дана виписка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5, а також є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована, що підтверджується і змістом п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.
Згідно з наданим розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором б/н від 24 листопада 2021 року станом на 04 березня 2025 року нарахована позивачем до стягнення за позовом в загальному розмірі 25000 гривень, яка складає виключно із заборгованості за тілом кредиту. При цьому, в ході користування кредитом відповідачем неодноразово допускалось порушення виконання ним взятих на себе кредитних зобов'язань, яке усувалось шляхом погашення за рахунок збільшення тіла кредиту, а з 01 червня 2023 року позичальником допущено порушення його зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту, які на момент звернення позивача до суду із даним позовом тривають більше 180 днів, що зумовлює настання кінцевого терміну повернення кредиту на 180-й день таких порушень, а також виникнення у відповідача у зв'язку із цим обов'язку здійснити погашення отриманого кредиту в повному обсязі.
Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про споживче кредитування».
Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст.6, 627, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зокрема у визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За змістом ст.ст.633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Нормою ст.1054 ЦК України визначено за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст.1, 3 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ст.ст.202, 207, 626 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.
Нормою ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених вище норм законодавства, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором б/н від 24 листопада 2021 року, приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи знайшов підтвердження факт укладення між сторонами даного договору із дотриманням вимог законодавства щодо його змісту та форми, а також підтверджено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов'язань за таким кредитним договором протягом більше 180 днів, що зумовило виникнення кредитної заборгованості у вказаному позивачем розмірі та настання кінцевого строку повернення кредиту на 180-й день допущеного відповідачем порушення виконання ним своїх договірних зобов'язань із повернення кредиту, а також виникнення у зв'язку із цим права у позивача вимагати повернення кредиту в повному обсязі із кореспондуючим цьому праву обов'язком відповідача здійснити таке повернення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормами ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2422,4 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 15, 16, 202, 207, 525, 526, 530, 610-612, 625-629, 633, 634, 638, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст.1, 3, 13, 16 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570; адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 24 листопада 2021 року станом на 04 березня 2025 року у вигляді заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25000 гривень.
У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570; адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д) судовий збір в розмірі 2422,4 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко