Справа № 199/5155/25
(1-кс/199/434/25)
23.04.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю представника заявника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження - арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12020040700000394, розпочатого за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України, -
17 квітня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась заявник через свого представника із вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого послалась на те, що ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2020 року в рамках кримінального провадження №12020040700000394 було накладено спірний арешт частину квартири АДРЕСА_1 як на належне фігуранту розслідуваного кримінального правопорушення ОСОБА_5 майно. В подальшому постановою прокурора від 27 жовтня 2021 року було змінено місце проведення досудового розслідування та орган досудового розслідування, яким визначено СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області. Постановою слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 зазначене кримінальне провадження закрито через відсутність складі кримінального правопорушення. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року за заявником було визнано право власності на вищезгадане арештоване нерухоме майном - частину квартири АДРЕСА_1 . За таких обставин, посилаючись на те, що наразі потреба в арешті відпала, його наявність перешкоджає заявнику зареєструвати за собою право власності на арештоване нерухоме майно, а отже і реалізовувати своє право власності, набуте за рішення суду, заявник звернулась до суду із даним клопотанням, в якому просила суд скасувати спірний арешт.
В судовому засіданні представник заявника вимоги клопотання про скасування арешту підтримав, наполягав на задоволенні клопотання в повному обсязі з викладених у ньому підстав та обставин.
Інші учасники розгляду клопотання в судове засіданні повторно не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись. За таких обставин слідчий суддя вважає за можливе у відповідності до ст.111 ч.2, ст.174 ч.2 КПК України провести судове засідання та вирішити клопотання по суті за наведеної явки учасників його розгляду.
Вислухавши представника заявника та дослідивши матеріали поданого клопотання та матеріалів кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2020 року у справі №206/2044/20 (провадження №1-кс/206/155/20) в рамках кримінального провадження №12020040700000394, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 травня 2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, було задоволено частково клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та накладено арешт у вигляді заборони будь-яким особам розпоряджатися (відчужувати) частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серії та номер: НОМЕР_2 , виданий 13.06.2000, видавник: Павлоградський МВ УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2042493612101.
На підставі вищевказаної ухвали слідчого судді 15 травня 2020 року було здійснено державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту нерухомого майна - частини квартири АДРЕСА_1 .
Постановою прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра від 27 жовтня 2021 року про визначення місця проведення досудового розслідування було визначено орган, який здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020040700000394, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 травня 2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України, а саме - СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Постановою слідчого ВП №Й ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження від 04 лютого 2022 року кримінальне провадження №12020040700000394, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 травня 2020 року, закрито у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Дана постанова залишається в силі станом на час розгляду клопотання.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року по справі №932/6078/21, окрім іншого, вирішено: визнати за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2042493612101, у порядку спадкування за законом після ОСОБА_7 , померлої у червні-липні 2019 року; витребувати у ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з чужого незаконного володіння 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2042493612101.
Таким чином, на даний момент питання про скасування арешту нерухомого майна, накладеного в рамках зазначеного та наріз вже закритого кримінального провадження, залишається не вирішеним.
При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Відповідно до вимог ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, наведені вище.
Частиною 1 ст.174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При цьому у відповідності до правового висновку Великої Палата Верховного Суду, викладеному у постанові від 30 червня 2020 року по справі №727/2878/19, спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що спірний арешт на нерухоме майно накладався слідчим суддею за КПК України 2012 року, підстава для накладення арешту на вищезазначене нерухоме майно, яка полягала у необхідності запобігання його подальшого відчуження особами, за якими воно зареєстровано, наразі відпала, оскільки кримінальне провадження було закрито 04 лютого 2022 року, а право власності на арештоване нерухоме майно визнано за заявником судовим рішенням, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог клопотання, необхідність його задоволення в повному обсязі і у зв'язку із цим про необхідність скасування раніше накладеного ухвалою слідчого судді арешту нерухомого майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94, 98, 132, 170, 173, 174 КПК України, суд -
Клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження - арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12020040700000394, розпочатого за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України, - задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2020 року (справа №206/2044/20, провадження №1-кс/206/155/20) в рамках кримінального провадження №12020040700000394, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 травня 2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, на частину квартири АДРЕСА_1 , - скасувати.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1