Справа № 199/8400/24
(2/199/663/25)
Іменем України
07.04.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Куземі О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -
22 жовтня 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого з урахуванням на подальше зменшення розміру позовних вимог послався на те, що позивачу на праві власності належить автомобіль «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , який 18 липня 2024 року пошкодила відповідач, накидавши гілки дерев на капот автомобіля. Розмір завданої таким чином позивачу матеріальної шкоди згідно висновку експерта №3402/25 від 19 лютого 2025 року становить 21306,38 гривень. За викладених обставин позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму матеріального збитку, а також судові витрати по справі у вигляді судового збору, вартості проведення вищевказаної експертизи та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу відповідний строк для усунення виявленого недоліку його позову.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2024 року у зв'язку із повним та своєчасним усуненням позивачем виявленого недоліку його позову позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В останнє судове засідання позивач, його представник не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, від представника позивача до суду надійшла заява, в якій представник просить суд здійснити розгляд справи за відсутності сторони позивача, задовольнити позовні вимоги з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог, заперечень з приводу заочного рішення суду не висловлено.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась, правом на подання відзиву не скористалась.
За таких обставин у відповідності до ст.ст.211, 223, 240, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та здійснити розгляд справи по суті в заочному порядку відповідно до Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивачу на праві власності належить автомобіль «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
18 липня 2024 року позивач припаркував свій вищевказаний автомобіль за адресою м. Дніпро, пр. Мануйлівський, 57, де відповідач накидала гілля на капот авто позивача, пошкодивши тим самим транспортний засіб, що зумовило звернення позивача до ВП №1 ГУНП в Дніпропетровській області в той же день із заявою про вчинення кримінального правопорушення. За наслідками опрацювання відповідної заяви позивача працівниками поліції було опитано відповідача з приводу наведеної події, з чого встановлено, що між сторонами існують конфліктні відносини щодо паркування позивачем автомобіля під вікнами квартири відповідача, внаслідок чого остання і накидала гілля на автомобіль позивача. Викладені обставини підтверджуються копією довідки за результатами розгляду звернення позивача до поліції, копією супровідного листа, копією протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, копією дозволу на проведення огляду, копією протоколу огляду з фототаблицею, копією листа ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, відеозаписом події пошкодження авто.
Згідно висновку експерта №3402/25 (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ) від 19 лютого 2025 року вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу, як власнику автомобіля «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок наведених вище подій становить 21306,38 гривень. Вартість проведення експертного дослідження склала 3800 гривень та була сплачена позивачем. Дані обставини підтверджуються копією висновку експерта з додатками, копією платіжної інструкції.
Станом на час розгляду справи матеріали справи не містять доказів повного чи часткового відшкодування відповідачем позивачу матеріальної шкоди.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані положеннями Конституції України, ЦК України.
Так, за змістом ст.124 Конституції України, ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) іншій особі. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Нормою ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Положеннями ст.1192 ЦК України передбачено, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Нормою ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Зміст норм ст.ст.11, 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення деліктного зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування майнової шкоди виникає за таких умов: наявність майнової шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала майнової шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала майнової шкоди, та її результатом - майновою шкодою; вина особи, яка завдала майнової шкоди. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність усіх зазначених умов є обов'язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування майнової шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за завдану майнову шкоду. При цьому цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях із відшкодування майнової шкоди передбачає презумпцію вини заподіювача майнової шкоди, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача майнової шкоди. Позивач не зобов'язаний доводити вину відповідача у заподіянні майнової шкоди, натомість зобов'язаний подати докази, що підтверджують факт завдання такої шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої майнової шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати таку шкоду. Водночас саме на відповідача законом покладається обов'язок зі спростування презумпції вини заподіювача шкоди. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного суду від 26 листопада 2019 року по справі №910/20261/16, а також у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року по справі №199/6521/19, від 23 вересня 2021 року по справі №199/3654/18, від 02 лютого 2022 року по справі №447/938/14-ц, від 23 лютого 2022 року по справі №473/468/17, від 03 травня 2022 року по справі №450/4163/18.
Стосовно обставин спірних правовідносин сторін, то в ході розгляду даної цивільної справи судом достеменно встановлено, що внаслідок умисних протиправних дій відповідача (кидання гілля) було пошкоджено належний позивачу автомобіль «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , а вартість завданого таким чином позивачу майнової шкоди склала згідно висновку експерта 21306,38 гривень, які дотепер не виплачені відповідачем позивачу. Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність, обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог, а отже і необхідність їх задоволення в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормою ст.ст.133, 137, 139, 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір в розмірі 1211,2 гривень, вартість проведення експертного дослідження в розмірі 3800 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень, а всього 10011,2 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.11, 15, 16, 22, 1166, 1192 ЦК України, ст.ст.5, 12, 13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 137, 139, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) в якості відшкодування майнової шкоди 21306,38 гривень.
У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1211,2 гривень, вартість проведення експертного дослідження в розмірі 3800 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень, а всього 10011,2 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко