ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23996/24
провадження № 2/753/3227/25
про направлення справи за підсудністю
"14" квітня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Мицик Ю.С.,
за участі:
секретаря судового засідання Власенка Д.А.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду у м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про поділ спільного майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про поділ спільного майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою суду від 14.04.2025 провадження у вказаній справі закрито в частині вимог про визнання права на частку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку поділу майна подружжя.
В підготовчому засіданні головуючим поставлено на обговорення питання про передачу справи за підсудністю до Баранівського районного суду Житомирської області, за місцезнаходженням нерухомого майна, що заявлено сторонами до поділу.
Представник позивача не заперечував щодо направлення справи за підсудністю.
Представник відповідача заперечував щодо направлення справи за підсудністю, посилаючись на ч. 2 ст. 31 ЦПК України.
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» в підготовче засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників ОСОБА_3 ОСОБА_4., суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.
У постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст.358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
Як вбачається зі змісту первісної та зустрічної позовних заяв, предметом спору є поділ спільного майна подружжя, а саме: нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,0035 га кадастровий номер 18206000000:01:002:0823, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_5 №6.
Відтак, на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності.
Таким чином, оскільки спірне нерухоме майно не знаходиться на території Дарницького району м. Києва та враховуючи те, що порушення правил виключної підсудності призведе до безумовного скасування судового рішення, суд приходить до висновку про направлення вказаної справи за підсудністю до Баранівського районного суду Житомирської області.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Згідно ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 30, 31 ЦПК України, суд,-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про поділ спільного майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя - передати на розгляд за підсудністю до Баранівського районного суду Житомирської області (12700, Житомирська обл., м Баранівка, вул. Костельна, 30).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 22.04.2025.
СУДДЯ Ю.С. МИЦИК