Справа № 571/2078/24
Провадження № 1-кп/571/74/2025
23 квітня 2025 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області
в складі: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження №12024186190000122 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -
встановив:
У провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.
У судові засідання 11.02.2025, 17.03.2025, 23.04.2025 потерпіла ОСОБА_5 , яка була належним чином повідмлена про розгляд справи не з'явилась та не повідомила про причини неявки. Вказане дає підстави суду вважати її неявки з неповажних причин.
Прокурор у судовому засіданні просив застосувати до потерпілої грошове стягнення, оскільки вона не з'явилася до суду без поважних причин та не повідомила про причини свого неприбуття.
Обвинувачена не заперечувала проти заявленого клопотання.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, встановив наступні обставини.
Відповідно до вимог ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 КПК України потерпілий зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття.
Згідно ст.138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Згідно положень ч.1 ст.139 КПК України, якщо потерпілий, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених КПК України, за невиконання процесуальних обов'язків, що визначено ч. 1 ст. 144 КПК України.
Грошове стягнення накладається: під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою (ч.2 ст.144 КПК України).
Як передбачено у ч.3 ст.146 КПК України, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.
Встановлено, що 26 грудня 2025 року судом було визначено та погоджено з учасниками судового провадження, в тому числі і з присутньою у судовому засіданні потерпілою ОСОБА_5 , дату наступного судового засідання -11.02.2025, проте, ні на вказану дату, ні у жодну з наступних - 17.03.2025 та 23.04.2025 потерпіла не з'явилася. Про неможливість та причини свого неприбуття у зазначене судове засідання також не повідомила, у зв'язку з чим прокурором було ініційоване питання про накладення грошового стягнення на потерпілу, яку були у встановленому порядку викликано (зокрема, наявні поштові рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення у підтвердження отримання нею повісток про виклик, а також розписка про отримання судової повістки в суді).
Як установлено з наявних у матеріалах справи поштових повідомлень, потерпіла отримала судові повістки 18.02.2025 та 22.03.2025, відповідно на 17.03.2025 та 23.04.2025, тобто заздалегідь.
Враховуючи, що потерпілою не надано до суду жодних повідомлень, які містили б інформацію про неможливість її прибуття та причини, що такі обставини зумовили, суд вважає за можливе застосувати до неї грошове стягнення у виді одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З системного аналізу зазначених вище норм вбачається, що накладення грошового стягнення є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості провадження й полягає в накладенні цього стягнення ухвалою суду на відповідного учасника кримінального провадження, в тому числі потерпілих, за невиконання покладених на них процесуальних обов'язків у випадках та розмірах, визначених КПК України.
Керуючись ст.ст. 138, 139, 144-146, 325 КПК України, суд
Накласти на потерпілу ОСОБА_5 грошове стягнення за ухилення від явки в судове засідання у кримінальному провадженні в розмірі одного прожиткового мінімума для працездатних осіб, що становить 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім) гривень та підлягає зарахуванню в доход держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Копію ухвали направити потерпілій до відома та виконання.
Роз'яснити потерпілій, що згідно вимог ст. 147 КПК України, особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 23.04.2025
Суддя: