Постанова від 15.04.2025 по справі 523/7243/24

Номер провадження: 22-ц/813/2099/25

Справа № 523/7243/24

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

за участю секретаря Соболєвої Р.М.,

учасники справи: позивач- ОСОБА_1 , відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційні скарги Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради в особі свого представника Алієва Айдин Тапдигалі Огли та Бокал Інни Іванівни в особі свого представника Сіржанта Юрія Володимировича

на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня 2024 року, ухвалене Суворовським районним судом м. Одеси у складі: судді Кисильова В.К. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу про скорочення штату, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, який мотивувала тим, що позивачка ОСОБА_1 є кандидатом біологічних наук зі спеціальності Біохімія, магістр державного управління у сфері охорони здоров'я, фахівець вищої категорії з клінічної лабораторної діагностики, організації та управління, член всеукраїнського лікарського товариства та національної асоціації онкологів України. Загальний стаж роботи у сфері медицини 22 роки.

Наказом КУ «Одеський обласний онкологічний диспансер» № 152-к від 22.09.2016 ОСОБА_1 зараховано на посаду завідуючої (лікаря-лаборанта) клініко- діагностичної лабораторії другої категорії з 23.09.2016.

Наказом № 97-к від 01.02.2022 КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» (далі - КНП «ОРКПЦ» ООР») «Про переміщення та ротацію кадрів діагностичного комплексу клінічної лабораторної діагностики» ОСОБА_1 з 01.02.2022 переведено на 1.0 штатну посаду завідувачки діагностичного комплексу клінічної лабораторної діагностики.

Відтак, ОСОБА_1 з 2016 року очолює діагностичний комплекс клінічної лабораторної діагностики КНП «ОРКПЦ» ООР», що згідно Положення про діагностичний комплекс клінічної лабораторної діагностики (далі скорочено - ДК КЛД) є окремим структурним підрозділом КНП «ОРКПЦ» ООР», який складається із 4 підпорядкованих підрозділів (клініко-діагностична лабораторія, імуносерологічна лабораторія, бактеріологічна лабораторія, централізована цитологічна лабораторії).

Згідно штатного розпису, що діяв з 01.11.2023 в ДК КЛД разом працювало 96,25 штатних одиниць.

За роки роботи ОСОБА_1 в ДК КЛД кількість видів лабораторних досліджень, які може проводити ДК КЛД, зросла з 75 до понад 200, лабораторія тричі пройшла акредитацію за міжнародними стандартами.

Відповідно до положення про структурний підрозділ ДК КЛД надає лабораторні послуги за «Програмою Медичних гарантій» НСЗУ, обсяг яких щомісяця складає понад 80 000 електронних направлень на загальну суму понад 12 мільйонів гривень.

Особливою заслугою керівництва завідувачки ОСОБА_1 є проведення якісного ремонту у всьому підрозділі та створення гідних умов перебування пацієнтів і праці співробітників.

Протягом останніх трьох років завідувачка та співробітники діагностичного комплексу регулярно отримували премії щомісяця і за підсумками року, нагороджувалися грамотами та подяками від керівників Департаменту охорони здоров'я Одеської облдержадміністрації. Результати роботи підрозділу та досягнення у сфері клінічної лабораторної діагностики опубліковано у авторитетному виданні «Бути Лідером у галузі охорони здоров'я».

У вересні 2023 року у роботодавця позивачки КНП «ОРКПЦ» OOP змінилося керівництво, а саме - генеральним директором стала ОСОБА_2 .

Позивачка стверджує, що після свого призначення нова генеральна директорка виявила бажання, щоб ДК КЛД очолила її довірена особа - ОСОБА_3 , у зв'язку із чим генеральний директор ОСОБА_2 запропонувала ОСОБА_1 звільнитися «за власним бажанням» з посади, на що ОСОБА_1 відповіла відмовою. Після чого генеральний директор ОСОБА_2 почала сама та через своїх довірених людей (зокрема, ОСОБА_3 ) систематично вчиняти діяння (дії та бездіяльність), спрямовані на створення неможливих умов для роботи, на приниження гідності та честі працівника ОСОБА_1 , її професійної репутації у формі психологічного тиску.

Так, позивачка неодноразово зверталась до генерального директора ОСОБА_2 із рапортами, в яких повідомляла про орієнтовну кількість потреб матеріалів, робіт та послуг на 2023 рік для забезпечення нормального та безперебійного функціонування лабораторії, на що керівництво не реагувало та не було закуплено необхідні матеріали для роботи лабораторії, у зв'язку з чим виникла нестача реактивів.

В грудні 2023 року генеральна директор ОСОБА_2 сама запровадила нову посаду, яка була передбачена та не внесена в штатний розпис, а саме посаду «заступника медичного директора з лабораторної діагностики».

За день до створення цієї посади наказом генерального директора ОСОБА_2 від 12.12.2023 № 3586/23-к прийнято на майбутню посаду - ОСОБА_3 .

Позивачка стверджує, що якщо порівняти посадову інструкцію завідувачки ДК КЛД Бокал І.І. та посадову інструкцію заступника з лабораторної діагностики ОСОБА_3 , то вбачається, що генеральна директорка наділила нову посаду «заступника медичного директора з лабораторної діагностики» всіма правами, обов'язками та функціональними завданнями Завідувачки ДК КЛД ОСОБА_1 .

Після запровадження нової посади та призначення на неї ОСОБА_3 генеральна директорка прийшла в ДК КЛД та оголосила всім, що тепер керувати Діагностичним комплексом буде ОСОБА_3 і зобов'язала ОСОБА_1 передати всі документи новопризначеній керівниці».

15.12.2023 ОСОБА_3 звернулася до генерального директора ОСОБА_2 з рапортом, в якому повідомила, що під час перевірки ДК КЛД начебто виявила низку порушень, що відсутні матеріали, не працює деяке обладнання.

18.12.2023 наказом генерального директора ОСОБА_2 № 3737/23-0 на підставі рапорту ОСОБА_3 від 15.12.2023 вирішено створити комісію для проведення службового розслідування, якій доручено перевірити викладені в рапорті питання та (п. 2.2. наказу), встановити міру відповідальності працівників, які допустили порушення з цих питань.

Комісія провела службове розслідування, за результатами якого склала акт від 16.12.2023 , в якому зафіксувала виявлені порушення ідентичні змісту рапорту ОСОБА_3 ..

На підставі акту службового розслідування від 26 грудня 2023 генеральний директор Покітко О.В. винесла наказ № 3831/23-0 від 27.12.2023 про винесення догани Завідувачу діагностичного комплексу клінічної лабораторної діагностики ОСОБА_4 , який позивачка оспорює в судовому порядку.

26.12.2023 ОСОБА_3 звернулася до генерального директора з черговим рапортом, що в ДК КЛД виявлені 600 пошкоджених пробірок із партії 34 300 штук.

На підставі цього рапорту 28.12.2023 генеральна директорка ОСОБА_2 видала новий наказ № 3847/23-0 про створення комісії для проведення службового розслідування.

28 грудня 2023 року новоутворена комісія прийшли в ДК КЛД з новою перевіркою пошкоджених пробірок.

У період з 29.12.2023 по 19.01.2024 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному.

22.01.2024 року у перший робочий день після лікарняного ОСОБА_1 в ДК КЛД прийшов юрисконсульт ОСОБА_5 , який на відео зачитав попередження про наступне звільнення № 139, підписане генеральною директоркою ОСОБА_2 наступного змісту:

«... Відповідно до наказу генерального директора КНП «ОРКПЦ» ООР» від 19.01.2024 № 25/24 «Про скорочення штату та внесення змін до штатного розпису» посада завідувача діагностичного комплексу клінічної лабораторної діагностики - лікар лаборанта, яку Ви обіймаєте скорочена.

... На підставі вищевикладеного, Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» попереджає Вас про наступне звільнення з посади, яке відбудеться через два місяці з дати ознайомлення...»

Крім того цим попередженням одночасно запропоновано інші вакантні посади «відповідно до професії та спеціальності»:

1. Лаборант,

2. Молодша медична сестра

3. Реєстратор медичний.

4. Діловод (з проходженням курсів за напрямком діловодства та документознавства).

5. Гардеробник (сезонна вакансія).

6. Ліфтер.

7. Сторож.

Адвокатом позивачки 23.01.2024 був поданий адвокатський запит із проханням надати копію наказу генерального директору, повідомити про підставу його винесення, та надати штатні розписи до та після змін.

26.01.2024 КНП «ОРКПЦ» ООР» надало відповідь № 198 на адвокатський запит, до якої приєднало частину запитуваних документів, з яких встановлено, що:

18.01.2024 заступник медичного директора з лабораторної діагностики ОСОБА_3 подала генеральному директору черговий рапорт, в якому «з метою оптимізації ДК КЛД для належної організації роботи та раціонального використання коштів» попросила скоротити одну штатну посаду завідувачки діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики.

Наказом генерального директора ОСОБА_2 № 25/24-0 від 19.01.2024 рапорт ОСОБА_6 був повністю задоволений, скорочено одну посаду ОСОБА_1 та надано розпорядження внести зміни у штатний розпис.

Також у цьому наказі № 25/24-0 від 19.01.2024 зобов'язано ОСОБА_7 забезпечити ознайомлення ОСОБА_8 з попередженням про звільнення. Проте в порушення припису наказу ОСОБА_9 і досі не здійснила попередження Інни Бокал про наступне звільнення.

Також у відповіді № 198 зазначено, що «новий штатний розпис зі змінами, внесеними на підставі наказу генерального директора КНП «ОРКПЦ» OOP № 25/24-0 «Про скорочення штату та внесення змін до штатного розпису від 19.01.2024 буде введений у дію після закінчення 2-місячного строку попередження ОСОБА_1 про звільнення у зв'язку зі скороченням посади».

До відповіді приєднана копія «чинного» на 26.01.2024 штатного розпису, що був введений в дію 01.11.2023, в якому є посада Завідувачки ДК КЛД та відсутня посада заступника медичного директора з лабораторної діагностики ОСОБА_3

22.03.2024 наказом № 494-к генерального директора КНП «ОРКПЦ» ООР» ОСОБА_10 вирішено звільнити ОСОБА_1 завідувачку (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики 22.03.2024 у зв'язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

У зв'язку із перебуванням Інни Бокал на лікарняному, генеральна директорка КНП «ОРКПЦ» ООР» Покітко О. видала низку наказів щодо внесення змін в наказ № 494-к від 22.03.2024, а саме:

- наказом № 497-к від 22.03.2024 внесено зміни до наказу № 494-к від 22.03.2024, а саме у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_8 , датою звільнення визначено перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності,

- наказом № 616-к від 04.04.2024 внесено зміни до наказу № 494-к від 22.03.2024, а саме у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_8 , датою звільнення визначено перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності,

- наказом № 630-к від 08.04.2024 внесено зміни до наказу № 494-к від 22.03.2024, а саме у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_8 , датою звільнення визначено перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності,

- наказом № 655-к від 11.04.2024 внесено зміни до наказу № 494-к від 22.03.2024, а саме у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_8 , датою звільнення визначено перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності.

25.03.2024 та 03.04.2024 були подані додаткові адвокатські запити з проханням надати новий штатний розпис, тарифікаційні списки, нове положення про ДК КЛД.

У відповідь на ці запити КНП «ОРКПЦ» ООР» надало:

знеособлену копію тарифікаційного списку станом на 01.01.2024, з якого вбачається, що станом на 01.01.2024 в КНП «ОРКПЦ» OOP працює 1075,25 штатних одиниць, та є вакантними 206, 25 штатних одиниць, з яких лікарі 71,25 шт.од., фахівці з базовою та неповною медичною освітою 64,50 шт.од., молодший персонал 37,50 шт.од., спеціалісти немедики - 15,75 шт.од., інші - 40,50 шт.од.;

знеособлену копію тарифікаційного списку станом на 01.03.2024, з якого вбачається, що станом на 01.03.2024 в КНП «ОРКПЦ» OOP працює 1075,25 штатних одиниць, та є вакантними 215,25 штатних одиниць, з яких лікарі 76,25 шт.од., фахівці з базовою та неповною медичною освітою 65 шт.од., молодший персонал 38,50 шт.од., спеціалісти немедики - 18,25 шт.од., інші - 40,50 шт.од.;

копію штатного розпису станом на 01.03.2024, погодженого 14.03.2024 в.о. директором Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, в якому все ще є посада Завідувача ДК КЛД.

Також у відповіді КНП «ОРКПЦ» OOP № 791 від 11.04.2024 вказано, що станом на теперішній час нове положення про ДК КЛД відсутнє у зв'язку з тим, що новий штатний розпис знаходиться на погодженні Департаменту охорони здоров'я Одеської військової адміністрації.

Позивачка вважає, що її звільнення відбулось з порушенням норм КЗпП України, оскільки в порушення вимоги ст. 49-2 КЗпП України з Наказом генеральної директорки КНП «ОРКПЦ» ООР» Покітко О.В. № 25/24-0 від 19.01.2024 року позивачку про наступне вивільнення не повідомила особа, на яку було покладено наказом його виконання ( ОСОБА_9 ), а таке здійснила інша особа; не доведено законності змін в організації і праці шляхом скорочення чисельності працівників КНП «ОРКПЦ» ООР», оскільки роботодавець в особі генерального директора ОСОБА_2 здійснила видимість скорочення штату, без реальної на те потреби, скорочено було лише посаду завідувача (керівника) ДК КЛД без жодного обґрунтування доцільності такої дії, а підставою для скорочення став рапорт особи, посада якої не була введена в штатний розпис КНП, і за місяць перед «прийняттям рішення про скорочення посади керівника ДК КЛД» утворено нову, дублюючу посаду «заступника медичного директора з лабораторної діагностики», наділену всіма правами, обов'язками та функціональними завданнями завідувача ДК КЛД, а скорочено та звільнено з посади позивачку, посада якої існувала раніше; в порушення вимог ст. 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та запровадження 13 грудня 2023 року нової посади «заступника медичного директора з лабораторної діагностики», а за день до такого - 12 грудня 2023 року - на цю посаду прийнято іншу особу, і в грудні 2023 - січні 2024 в КНП «ОРКПЦ» ООР» діяли одночасно дві дублюючі посади, одну з яких наказом 19.01.2024 (посаду позивачки) скорочено та не враховане переважне право ОСОБА_1 на залишення на роботі як у працівника з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (позивачка є кандидатом Біологічних наук зі спеціальності Біохімія, магістром державного управління у сфері охорони здоров'я, фахівець вищої категорії з клінічної лабораторної діагностики, організації та управління, член всеукраїнського лікарського товариства та національної асоціації онкологів України, загальний стаж роботи у сфері медицини 22 роки, показники та продуктивність роботи ДК КЛД від керівництвом позивачки - зростання кількості видів лабораторних досліджень, які може проводити ДК КЛД, з 75 до понад 200, лабораторія тричі пройшла акредитацію за міжнародними стандартами, обсяг лабораторних послуг за «Програмою Медичних гарантій» НСЗУ щомісяця складає понад 80000 електронних направлень на загальну суму понад 12 мільйонів гривень); невиконання відповідачем вимог ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування позивачки, оскільки їй не запропоновано всі наявні вакантні посади, що відповідають її кваліфікаційному рівню протягом періоду звільнення, а запропоновані посади, які неможливо вважати посадами, що відповідають професії і спеціальності ОСОБА_1 , у той час, коли за відомостями із знеособленого тарифікаційного списку працівників КНП «ОРКПЦ» ООР» станом на 01.03.2024 у роботодавця були вакантними 2І5, 25 штатних одиниць, з яких лікарі 76,25 шт.од., фахівці з базовою та неповною медичною освітою 65 шт.од., молодший персонал 38,50 шт.од., спеціалісти немедики - 18,25 шт.од., інші - 40,50 шт.од., в тарифікаційному списку від 01.01.2024 вакантними зазначено 206, 25 штатних одиниць, з яких лікарі 71,25 шт.од, що свідчить про збільшення з січня 2024 року до березня 2024 року кількості вакантних місць.

Тому на підставі викладеного та із посиланням як на правове обґрунтування своїх вимог на ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2, 42, 235 КЗпП України позивачка просила:

1. Визнати протиправним та скасувати Наказ генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради О.Покітко № 25/24-0 від 19.01.2024 про скорочення штату та внесення змін до штатного розпису КНП «ОРКПЦ» ООР», яким скорочено посаду завідувача діагностичного комплексу клінічної лабораторної діагностики лікаря-лаборанта КБН КНП «ОРКПЦ» ООР».

2. Зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради внести до штатного розпису та до Положення про Діагностичний комплекс клінічної лабораторної діагностики необхідні зміни для повернення в них положень про посаду Завідувача (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики з посадовим окладом, доплатами та надбавками у розмірі не меншому, ніж був передбачений станом на 22.03.2024.

3. Визнати протиправним та скасувати Наказ генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради О.Покітко № 494-к від 22.03.2024 про звільнення ОСОБА_1 завідувачки (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики у зв'язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувачки (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради.

5. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської, обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення до дня винесення судового рішення у справі, виходячи з розміру середньоденного заробітку позивачки.

6. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати.

В процесі розгляду справи позивачкою була подана заява про збільшення позовних вимог, в яких позивачка просила визнати незаконним та скасувати Наказ генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради О.Покітко № 1390-к від 15.07.2024 про звільнення ОСОБА_1 завідувачки (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики у зв'язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (змінено дату звільнення).

Ухвалою суду від 25.07.2024 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Від Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву про невизнання позовних вимог позивача, посилаючись на те, що Відповідно до наказу генерального директора КУ «Одеський Обласний Онкологія диспансер» № 152-к від 22.09.2016 ОСОБА_1 призначено на посаду завідуючої клініко-діагностичної лабораторії другої категорії з 23.09.2016.

Згідно з наказом № 97-к від 01.02.2022 «Про переміщення та ротацію кадрів діагностичного комплексу клінічної лабораторії діагностики» ОСОБА_1 була переведена на посаду завідувачки діагностичного комплексу клінічної лабораторної діагностики (далі ДК КЛД).

18.01.2024 заступником медичного директора з лабораторної діагностики «ОРКПЦ» OOP Перекрестовою О.В. на ім'я генерального директора КНП «ОРКПЦ» (Покітко Ольги Володимирівни) (далі Покітко О.В.) подано рапорт про оптимізацію ДК в якому зазначено про необхідність скорочення однієї штатної посади завідувачки лікаря лаборанта) ДК КЛД, для належної організації роботи та раціональне використання коштів КНП «ОРКПЦ» OOP та визначено попередити Позивача, яка обіймає дану посаду.

У зв'язку з вищевикладеним був виданий наказ генерального директора «скорочення штату та внесення змін до штатного розпису КНП «ОРКПЦ» ООР» за № 25 о від 19.01.2024, яким посаду завідувачки (лікаря-лаборанта) ДК КЛД КНП «ОРКПЦ» OOP скорочено.

На виконання Наказу № 25/24-0 від 19.01.2024 на ім'я Голови Первинної профспілкової організації КНП «ОРКПЦ» OOP» С.Проходи було винесено та направлено повідомлення від 22.01.2024 за № 25 «Про скорочення штатного розпису», яке було отримано ним 22.01.2024, про що голова ППО КНП «ОРКПЦ» OOP» С.Прохода особисто розписався.

Також, на виконання Наказу № 25/24-0 від 19.01.2024 та відповідно до вимог законодавства було складено Попередження про наступне звільнення від 22.01.2024 за № 139.

Для доведення до відома ОСОБА_1 вказане попередження комісія у складі працівників КНП «ОРКПЦ» OOP, а саме: начальника відділу юридичного забезпечення КНП «ОРКПЦ» OOP Айдина Алієва; заступника генерального директора з кадрових питань Оксани Лєкар та заступника медичного директора з лабораторної діагностики Ольги Перекрестової, зайшла до службового кабінету № 3, що розташований на 3 поверсі Поліклінічно-діагностичне відділення КНП «ОРКПЦ» ООР», де І.Бокал працювала на посаді завідувачки (лікаря-лаборанта) ДК КЛД КНП «ОРКПЦ» OOP.

В кабінеті ОСОБА_11 ознайомилась зі змістом Попередження, але на пропозицію заступника генерального директора з кадрових питань Оксани Лєкар отримати копію Попередження та розписатися про отримання ОСОБА_11 відмовилась.

Одночасно з попередженням про звільнення Позивачу були запропоновані вакантні посади відповідно до її професії та спеціальності згідно з додатком № І до Попередження про наступне звільнення від 22.01.2024 за № 139.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_11 відмовилась від отримання Попередження, їй під відеофіксацію начальником відділу юридичного забезпечення КНП «ОРКПЦ» OOP Айдином Алієвим, в присутності заступника генерального директора з кадрових питань Оксани Лєкар, заступника медичного директора з лабораторної діагностики Ольги Перекрестової, було зачитано зміст Попередження та додаток до нього, про що комісією було складено акт від 22.01.2024.

Додатково на почтову адресу Бокал Т.І. ( АДРЕСА_1 ) ЦВКГ було направлено рекомендований лист з Попередженням та додатками до нього (копія листа додається).

Крім того, за допомогою месенджер Viber на її особистий телефонний номер НОМЕР_1 також було направлено Попередження та додатки до нього.

Згідно з Наказом генерального директора КНП «ОРКПЦ» OOP О.Покітко № 494-к від 22.03.2024 «Про звільнення Інни Бокал» вирішено звільнити ОСОБА_1 - завідувачку (лікаря-лаборанта) ДК КЛД 22.03.2024, у зв'язку зі скороченням штату згідно ц. 1 ст. 40 далі КЗпП України.

Даний наказ був надісланий поштою за адресою: 65044, м. Одеса, вул. Піроговська, буд. 2, корп. 411 ЦВКГ, а також за допомогою месенджер Viber на її особистий телефонний номер НОМЕР_1 .

22.03.2024 кадровою службою КНП «ОРКПЦ» OOP було отримано лист тимчасової непрацездатності відносно ОСОБА_11 .

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, генеральним директором КНП «ОРКПЦ» OOP О.Покітко винесено Наказ від 22.03.2023 № 497-к «Про внесення зміни до наказу 494-к від 22.03.2024 «Про звільнення Інни Бокал», відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_1 завідувачки (лікаря-лаборанта) ДК КЛД, у зв'язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 далі КЗпП України, а також, що згідно ст. 5 Закону України від 15.03.2022 за № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», датою звільнення визначити перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності.

Щодо доводів з приводу визнання протиправним та скасування наказу генерального директора КНП «ОРКПЦ» OOP О.Покітко № 25/24-0 від 19.01.2024 про скорочення штату та внесення змін до штатного розпису КНП «ОРКПЦ» ООР», то підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (ч. 3 ст. 64 ГКУ). Прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством. Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається.

У Постанові КЦС ВП від 8 листопада 2023 року у справі № 443/299/22, суд дійшов висновку, що не можна вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників, так як право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому органу. Зміни в штатному розписі КНП «ОРКПЦ» ООР» обумовлені виробничою потребою та отриманням погодження на дані дії від ОСОБА_1 не потрібне.

Відповідно до п. 6.5 Статуту КНП «ОРКПЦ» ООР» генеральний директор згідно Статуту та узгоджених з Галузевим управлінням планових завдань самостійно вирішувати питання щодо господарської та фінансової діяльності Підприємства за винятком/ питань, що віднесені цим Статутом до компетенції органу управління, власника чи уповноваженого ним органу, або потребують відповідного узгодження.

Відповідно до п. 6.7 Статуту КНП«ОРКПЦ» ООР» генеральний директор встановлює посадові оклади, надбавки премії, в межах своєї компетенції і коштів на оплату праці.

У зв'язку з вищевикладеним вимоги Позивача щодо скасування наказу генерального директора КНП «ОРКПЦ» OOP О.Покітко № 25/24-0 від 19.01.2024 є необґрунтованими, так як це є безпосередньою функцією директора та він сам вправі вирішувати завдання своєї господарської діяльності.

Щодо доводів з приводу щодо зобов'язання КНП «ОРКПЦ» OOP внесення штатного розпису та до Положення про ДК КЛД необхідні зміни для повернення положень про посаду завідувача (лікаря-лаборанта) ДК КЛД з посадовим окладом, доплатами та надбавками у розмірі не меншому, ніж був передбачений станом 22.03.2024, то Позивачем не надано жодного доказу або посилання на інструкцію, положення чи інший нормативно-правовий акт, який би кореспондував таким обраним способам захисту, і дана позовна вимога є прямим втручанням в діяльність підприємства та не може задоволена у вигляді даної позовної вимоги.

Щодо доводів з приводу визнання протиправним та скасування Наказу генерального директора КНП «ОРКПЦ» OOP О.Покітко № 494-к від 22.03.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 завідувачки (лікаря-лаборанта) ДК КЛД у зв'язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) та поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувачки (лікаря-лаборанта) ДК КЛД КНП «ОРКПЦ» OOP, то відповідачем складено акт про відмову ОСОБА_12 ознайомлюватися 22.01.2024 із вказаним Наказом, крім того, таке попередження про наступне вивільнення направлялося їй поштовим і електронним зв'язком 22.01.2024, а 22 березня 2024 о 16:21 годині в месенджер Viber було направлено копію наказу від 22.03.2023 № 494-к «Про звільнення ОСОБА_8 » та копію наказу від 22.03.2023 № 497-к «Про внесення зміни до наказу».

Посилання позивача на те, що ОСОБА_1 не було ознайомлено з оскаржуваним Наказом саме Оксаною Лєкар (начальником кадрів), не заслуговує на увагу так, як в наказі чітко зазначено забезпечити ознайомлення, що не позбавляє забезпечення (організацію) ОСОБА_13 ознайомлення Позивача з наказом шляхом доручення його зачитання начальником відділу юридичного забезпечення ОСОБА_14 .

Оскільки згідно штатних розписів у відповідача відбулось скорочення чисельності та штату працівників, ОСОБА_1 , були запропоновані вакантні посади, які вона може обіймати, а саме: лаборант, молодша медична сестра, реєстратор медичний, діловод (з проходженням курсів за напрямком діловодства та документознавства), гардеробник (сезонна вакансія), ліфтер, сторож (правова позиція у постанові КЦС ВП від 14 лютого 2023 року у справі № 519/1151/18: "обов'язок роботодавця запропонувати робітнику, якого звільняють у зв'язку зі скороченням, не всі вакантні на підприємстві посади, а тільки ті, які відповідають його професії чи спеціальності, або іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду).

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 у 2001 році отримала диплом молодшого спеціаліста Одеського базового медичного училища за спеціальністю «Лабораторна діагностика» і здобула кваліфікацію фельдшера-лаборанта, у 2006 році отримала диплом спеціаліста Одеського університету імені І.І. Мечникова і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Біологія» та здобула кваліфікацію біолога, викладача біології та хімії, а також у 2016 році отримала диплом магістра Одеського регіонального інституту управління Національної академії державного управління при Президентові України та здобула ступінь магістра за спеціальністю Державне управління здобула кваліфікаційний рівень магістра державного управління - остання не має права займати посаду лікаря, так як у останньої відсутня освіта у галузі знань «Охорона здоров'я». Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджений постановою КМУ від 29.04.2015 № 266 (далі - Перелік № 266). Код спеціальності 091 «Біологія» відповідно до норм Переліку належить до іншої галузі знань - «Біологія» (шифр галузі 09). До того ж спеціальність освітньої галузі біологічного профілю (код спеціальності 014) можна також здобути у межах галузі знань «Освіта/Педагогіка» (шифр галузі 01), що також за своєю суті освіта «немедичного» напряму.

Окрім цього, посаду завідувачів лабораторій незалежно від профілю лабораторії можуть обіймати лише спеціалісти з вищою медичною освітою (лист МОЗ «Про внесення змін до наказу «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я 05.09.2008 № 11-02-13/21). Також, до посади начальника (завідувача, керівник структурного підрозділу закладу охорони здоров'я) встановлені такі кваліфікаційні вимоги як вища освіта II рівня за ступенем магістра у галузі знань «Охорона здоров'я»; проходження інтернатури за однією зі спеціальностей медичного профілю з наступною спеціалізацією профілем структурного підрозділу; стаж роботи за фахом не менше 3 років (п. 13 рм «Керівники» ДКХП 78).

Таким чином, КНП «ОРКПЦ» ООР» запропонувало ОСОБА_1 абсолютно всі наявні посади на підприємстві, які остання може займати зі своєю освітою та кваліфікацією.

Позивачем ігнорується існування Наказу від 22.03.2023 № 497-к «Про внесення зміни до наказу 494-к від 22.03.2024 «Про звільнення Інни Бокал», відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_1 завідувачки (лікаря-лаборанта) ДК КЛД у зв'язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 далі КЗпП України, а також, що згідно ст. 5 ЗУ від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», для звільнення визначити перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності. Тобто, згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 станом на 20.05.2024 вона не звільнена, що підтверджується записом на останній сторінці книжки, так як знаходиться лікарняному.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема скорочення штату в КНП «ОРКПЦ» ООР», позивача ОСОБА_1 повідомлено про таке скорочення, подальше звільнення та одночасно запропоновано вакантні посади, всі наявні вакансії та роботи, які ОСОБА_1 може виконувати та які відповідають її кваліфікації працівника, відповідач вважає, що жодних порушень прав ОСОБА_1 не допущено, а відповідач діяв у відповідності до діючого законодавства.

Щодо доводів з приводу стягнення з КНП «ОРКПЦ» OOP на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення до винесення судового рішення у справі, виходячи з розміру середньоденного заробітку позивачки, а станом на час подання позову ОСОБА_1 не звільнена.

Відповідач також звертає увагу, що Позивачем на сторінках 3-6 позову зазначаються фактичні обставини, які взагалі не мають відношення до предмета спору, так як підставою звільнення стало саме скорочення штатної одиниці, а ОСОБА_1 наводить доводи щодо службових розслідувань, які є предметом судової справи № 523/6688/24 та не мають жодного відношення до даної справи тим самим Позивач хоче вести суд в оману (т. 2, а.с. 149-152).

Від представника позивачки ОСОБА_15 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що після зміни керівництва у закладі на позивачку постійно вчинявся тиск з метою її звільнення. Саме з цієї метою була введена нова посада, яка фактично дублювала її функціональні обов'язки. Після того, почались постійні перевірки її діяльності, її звинуватили у порушенні трудових обов'язків, але жодних доказів цього не було. В той же час, всі її рапорти до керівництва щодо закупівлі додаткових матеріалів, реактивів з метою забезпечення роботи діагностичного комплексу керівництвом ігнорувались. Позивачка пояснила, що дійсно юристом підприємства її оголошували попередження про наступне скорочення штату, але їй не було повідомлено, які зміни в діяльності лікарні призвели до необхідності скорочення її штатної одиниці. Окрім того, перелік вакантних посад, які було запропоновано, не відповідав її стажу, професійним здібностям.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня 2024 року, з урахуванням ухвали суду від 30 липня 2024 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу про скорочення штату, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Наказ генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради О.Покітко № 494-к від 22.03.2024 про звільнення ОСОБА_1 завідувачки (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики у зв'язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Визнано протиправним та скасовано Наказ генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради О.Покітко № 1390-к від 15.07.2024 про звільнення ОСОБА_1 завідувачки (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики у зв'язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 (на посаді завідувачки (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 02008342, м. Одеса, вул. Нежданової б. 32).

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 22427,64 гривень.

Зобов'язано Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради з суми стягнення заробітної плати, відповідно до п. 5 рішення суду перерахувати суми ЄСС та військового збору.

Зобов'язано Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради внести до трудової книжці ОСОБА_1 відомості про скасування наказу про звільнення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради О.Покітко № 25/24-0. від 19.01.2024 «Про скорочення штату та внесення змін до штатного розпису КНП «ОРКПЦ» OOP», про зобов'язання Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради внести до штатного розпису та до Положення про Діагностичний комплекс клінічної лабораторної діагностики необхідні зміни для повернення в них положень про посаду Завідувача (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики з посадовим окладом, доплатами та надбавками у розмірі не меншому, ніж був передбачений станом на 22.03.2024 року - залишено без задоволення.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувачки (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради в особі свого представника Алієва А.Т. звернулося до суду з апеляційною скаргою, вважає оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 незаконним, необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня 2024 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не враховано існування наказів (хоча в судовому рішенні вони описуються) № 497-к від 22.03.2024, № 616-к від 04.04.2024, № 630-к від 08.04.2024, № 655-к від 08.04.2024, якими було внесені зміни до Наказу № 494-к від 22.03.2024 та визначено, що датою звільнення визначити перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності; не враховано, що фактично позивачку було звільнено згідно наказу генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради О.Покітко № 1390-к від 15.07.2024.

Тобто суд першої інстанції скасував наказ, який не породжував жодних правових наслідків, а також був таким, в який були внесенні численні зміни, а тому не був документом, який вирішував питання звільнення ОСОБА_1 .

Зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права прийняв заяву про збільшення позовних вимог, оскільки позивач втратив своє право на збільшення позовних вимог у зв'язку із закінченням строку, передбаченого приписами ст. 49 ЦПК України, а також відповідачу надано 15 днів для подачі відзиву на збільшення позовних вимог, однак в цей же день судом було винесено рішення без дотримання процесуального права Відповідача.

Вказує, що суд першої інстанції, визнавши наказ про скорочення штату, який став підставою для звільнення ОСОБА_1 законним, не може скасовувати й наказ про звільнення ОСОБА_1 , так як це є взаємопов'язаними документами (один складений на підставі іншого); судом першої інстанції проігноровано практику Верховного суду від 31.05.2023 по справі № 373/1635/21, де суд зробив висновок, що у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 суд дійшов висновку, що власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Таким чином, КНП «ОРКПЦ» ООР» запропонувало ОСОБА_1 абсолютно всі вакантні посади на підприємстві, які остання може займати зі своєю освітою та кваліфікацією, у випадку не запропонування ОСОБА_1 усіх вакантних посад, які відповідають її освіті, дане могло б вважатися порушенням діючого законодавства України та прав ОСОБА_1 .

Судом ігнорується той факт, що в цілому призначення на дану посаду не могло відбутись у зв'язку з відсутністю у позивача вищої медичної освіти.

Суд першої інстанції вийшов за межі розгляду позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми стягнення заробітної плати, перерахувавши відповідно до п. 5 рішення суду суми ЄСС та військового збору.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відповідача, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30.07.2024, у розмірі 22427,64 грн, зазначає, що судом невірно взято до уваги при розрахунку січень 2024 року, замість березня 2024 року у зав'язку з тим, що Позивачку звільнено з посади 15 липня 2024 року, тобто останні два місяці, які передували звільненню є лютий та березень місяці, так як з 22.03.2024 по 14.07.2024 Позивачка перебувала на лікарняному. У зв'язку з цим середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає: не 2491,96 грн, а 1985,11 грн (1985,11 *9=17 865 грн).

Частково не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі свого представника Сіржанта Ю.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду в частині залишених без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та визнати протиправним та скасувати Наказ генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради О.Покітко № 25/24-0 від 19.01.2024 про скорочення штату та внесення змін до штатного розпису КНП «ОРКПЦ» ООР», яким скорочено посаду завідувача діагностичного комплексу клінічної лабораторної діагностики лікаря-лаборанта КБН КНП «ОРКПЦ» ООР» та зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради внести до штатного розпису та до Положення про Діагностичний комплекс клінічної лабораторної діагностики необхідні зміни для повернення в них положень про посаду Завідувача (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики з посадовим окладом, доплатами та надбавками у розмірі не меншому, ніж був передбачений станом на 22.03.2024 року.

Рішення суду в частині, якою задоволено інші позовні вимоги ОСОБА_1 , просить залишити без змін.

Доводами апеляційної скарги є те, що відмова суду у скасуванні наказу про удаване скорочення № 25/24-о від 19.01.2024 та подальша чинність цього наказу призвела до того, що роботодавець, прикриваючись наказом № 25/24-о від 19.01.2024, не поновлює належним чином ОСОБА_1 на посаді (позивач перебуває поза штатом, без функціональних обов'язків, не має доступу до свого робочого місця та не здійснює свої повноваження); роботодавець на підставі вищевказаного наказу вручив ОСОБА_1 нове попередження № 1456 від 29.07.2024 про нове наступне звільнення, а отже буде новий спір про оскарження нового звільнення ОСОБА_1 .

Зазначає, що правова ситуація не сприяє ефективному захисту порушених прав ОСОБА_1 , не забезпечує реальне поновлення прав ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулася, не захищає її від свавілля поточного керівництва роботодавця, не виправляє наслідки дискримінаційного звільнення, а навпаки породжує нові спори оскарження нових звільнень ОСОБА_1 на підставі незаконного наказу про удаване скорочення № 25/24-о від 19.01.2024.

Вказує, що суд першої інстанції, хоча і встановив відсутність змін у організації праці та виробництва, проте відмовився скасувати наказ про скорочення № 25/24-о від 19.01.2024, оскільки не наділений правом вирішувати питання щодо доцільності наказу, посилаючись на постанову Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 367/3870/16-ц.

Отже, жодного скорочення штату чи інших змін в організації виробництва і праці не відбулося, а натомість відбулося цілеспрямоване дискримінаційне звільнення ОСОБА_1 з використанням удаваної видимості скорочення штату, що є незаконним.

Від представника Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення в частині відмови позовних вимог залишити в силі, оскільки суд не наділений дискреційними повноваженнями щодо втручання в діяльність кадрової документації, а тому така вимога є повністю необґрунтованою.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_15 доводи скарги підтримали, просили її задовольнити, скаргу відповідача просили залишити без задоволення.

Представник Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради -Тарановський Р.В. доводи скарги відповідача підтримав, просив її задовольнити, а скаргу ОСОБА_1 просив залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта вказаної норми).

Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» та частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради в особі свого представника Алієва Айдин Тапдигалі Огли такою, що підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - такою, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що наказом КУ «Одеський обласний онкологічний диспансер» № 152-к від 22.09.2016 ОСОБА_1 зараховано на посаду завідуючої (лікаря-лаборанта) клініко-діагностичної лабораторії другої категорії з 23.09.2016 (т. 1, а.с. 33).

Відповідно до п. 2 Положення «Про діагностичний комплекс клінічної лабораторної діагностики», (далі «ДК КЛД»), яке було затверджено Генеральним директором Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради 03.06.2022, ДК КЛД очолює завідувач, призначення та звільнення якої з посади здійснюється згідно наказу головного лікаря КНП «ОРКПЦ» ООР. Структура та штатний склад КЛД встановлений генеральним директором КНП «ОРКПЦ» ООР та затверджений директором департаменту охорони здоров'я Одеської облдержадміністрації з урахуванням об'ємів робіт, які виконує лабораторія (т. 1, а.с. 37).

Вищевказаним «Положенням» передбачено, що ДК КЛД «ОРКПЦ» ООР в особі завідувача несе відповідальність за невиконання функцій та обов'язків, покладених на лабораторію (т. 1, а.с. 39).

Наказом № 25/24-О від 19.01.2024 генерального директора КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» «Про скорочення штату та внесення змін до штатного розпису КПК «ОРКПЦ» ООР для підвищення ефективності і оптимізації управління Комунальним некомерційним підприємством «ОРКПЦ « ОМР і на основні проведеного аналізу економічних і виробничих можливостей підприємства було вирішено скоротити посаду завідувача діагностичного комплексу клінічної лабораторної діагностики (лікаря-лаборанта), підстава: рапорт заступника медичного директора з лабораторної діагностики О.Перекрестової від 18.01.2024 (т. 2, а.с. 160).

Судом встановлено, що 22.01.2024 до Бокал І.І. в ДК КЛД прийшов юрисконсульт ОСОБА_5 , який на відео зачитав попередження про наступне звільнення № 139, підписане генеральною директоркою Покітко О.В. наступного змісту:

«... Відповідно до наказу генерального директора КНП «ОРКПЦ» ООР» від 19.01.2024 № 25/24 «Про скорочення штату та внесення змін до штатного розпису» посада завідувача діагностичного комплексу клінічної лабораторної діагностики - лікар-лаборанта, яку Ви обіймаєте скорочена.

1. Лаборант,

2. Молодша медична сестра

3. Реєстратор медичний.

4. Діловод (з проходженням курсів за напрямком діловодства та документознавства).

5. Гардеробник (сезонна вакансія).

6. Ліфтер.

7. Сторож.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 було доведено вищевказане попередження, проте вона відмовилась отримати його копію, що також підтверджується актом від 22.01.2024 (т. 1, а.с. 163).

Наказом від 22.03.2024 № 494-к генерального директора КНП «ОРКПЦ» ООР» Покітко О. вирішено звільнити ОСОБА_1 завідувачку (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики 22.03.2024 у зв'язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а.с. 161).

У зв'язку із перебуванням ОСОБА_8 на лікарняному, генеральна директор КНП «ОРКПЦ» ООР» Покітко О. видала низку наказів щодо внесення змін в наказ № 494-к від 22.03.2024, а саме:

- наказом № 1390-к від 15.07.2024 звільнено ОСОБА_1 - завідувачку (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики у зв'язку із скороченням штату згідно п. 1 ст. 40КЗпП 15.07.2024 (т. 1 а.с. 162, 163, 164, 165, т. 3 а.с. 117).

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу оспорення звільненою за скороченням штату позивачкою такого через відсутність, на її думку, реального скорочення чисельності та штату працівників та порушення порядку такого звільнення, оскільки позивачку не було належно попереджено про наступне вивільнення, їй не було запропоновано інші наявні у відповідача вакантні посади та не враховано її переважне право на новостворену посаду заступника медичного директора з лабораторної діагностики, обов'язки якого повністю дублювали її посадові обов'язки як завідувачки (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики, і яка існувала паралельно з її посадою в установі відповідача.

Задовольняючи частково позовні вимоги, визнаючи протиправним та скасовуючи Наказ генерального директора відповідача № 494-к від 22.03.2024 про звільнення ОСОБА_1 завідувачки (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики відповідача у зв'язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України та виданого на його підставі наказу № 1390-к від 15.07.2024 про звільнення ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, поновлюючи позивачку на посаді завідувачки (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради та стягуючи з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 22427,64 грн, суд виходив із обґрунтованості позовних вимог в наведеній частині, оскільки вважав відсутніми жодні зміни в організації виробництва і праці у КНП «ОРКПЦ «ОМР на час прийняття наказу № 25/24-О від 19.01.2024 про скорочення штату та внесення змін до штатного розпису КНП, а також порушення відповідачем вимог ст. 42 КЗпП України щодо переважного права позивачки на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, оскільки станом на час ухвалення рішення про скорочення існувало фактично дві дублюючі посади, одну з яких вирішено скоротити та не враховано наявне у ОСОБА_1 переважне право на залишення на роботі як у працівника з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, а запропоновані позивачці посади не відповідали її кваліфікації.

Відмовляючи позивачці у задоволенні її позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради О.Покітко № 25/24-0. від 19.01.2024 «Про скорочення штату та внесення змін до штатного розпису КНП «ОРКПЦ» OOP», про зобов'язання Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради внести до штатного розпису та до Положення про Діагностичний комплекс клінічної лабораторної діагностики необхідні зміни для повернення в них положень про посаду Завідувача (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики з посадовим окладом, доплатами та надбавками у розмірі не меншому, ніж був передбачений станом на 22.03.2024 року, суд виходив із того, що не вирішує питання щодо доцільності змін в організації виробництва і праці та наступного скорочення штату працівників, що належить до виключної компетенції роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) та, відповідно, позовні вимоги про внесення до штатного розпису та Положення про ДК КЛД необхідних змін для повернення в них положень про посаду завідувача слід залишити без задоволення.

Перевіряючи, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату, судом встановлено, що станом на час прийняття наказу 19.01.2024 про скорочення штату в установі були наявні посади з фактично однаковими повноваженнями, а саме - заступника медичного директора з лабораторної діагностики та завідувача діагностичного комплексу клінічної лабораторної діагностики, посадові інструкції яких фактично збігаються; було скорочено лише одну штатну одиницю завідувача ДККЛД, яке не супроводжувалося будь-якими змінами в організації роботи закладу, не передбачалася зміна в роботі ДК КЛД, не скорочувалися інші штатні одиниці, а інші посади зберігалися.

Тому суд дійшов висновку, що не було жодних змін в організації виробництва і праці у відповідача на час прийняття наказу 19.01.2024.

Переглядаючи вказане судове рішення за доводами апеляційних скарг сторін, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв'язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Право власника або уповноваженого ним органу визначати чисельність працівників і штатний розпис закріплено у статті 64 ГК України, згідно з якою підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно з частиною другою статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, провадження № 61-312св17, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, провадження № 61-1214св18, від 30 вересня 2021 року у справі № 462/1930/19, провадження № 61-1981св20, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов'язаний тільки з'ясувати наявність підстав для звільнення.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Верховний Суд зазначає, що, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України необхідно з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

Роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 вказано, що оскільки обов'язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18) зроблено висновок, що за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов'язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

У статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17 вказано, що «розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП, суди мають з'ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника».

Така ж позиція підтримана Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2019 року у справі № 443/636/18, від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України, пунктом 3 частини першої статті 382 ЦПК України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статті 264 ЦПК України).

Отже, вимогами процесуального закону визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов'язок суду.

Оцінюючи надані сторонами докази у сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що у Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради мали місце зміни в організації виробництва і праці шляхом видачі на підставі пояснювальної записки від 18.01.2024 щодо доцільності скорочення посади завідуючої ДК КЛД Наказу генерального директора «Про скорочення штату та внесення змін до штатного розпису КНП «ОРКПЦ» ООР» № 25/24-о від 19.01.2024, яким скорочено посаду завідувачки (лікаря-лаборанта) ДК КЛД «ОРКПЦ» ООР.

Діючий станом на час винесення оскаржуваного наказу про звільнення позивачки 22.03.2024 штатний розпис відповідача не містить посади, яку обіймала до скорочення ОСОБА_1 , про що свідчить наданий відповідачем в особі директора в межах своїх повноважень на виконання ухвали суду штатний розпис (а.с. 9-39 т. 3), і що обумовило скорочення чисельності штату, зокрема посади позивачки ОСОБА_1 .

Вказана обставина позивачем не спростовується, а доцільність вчинення роботодавцем таких дій не є предметом судового розгляду. Слід врахувати висновки Верховного Суду, викладені у подібних правовідносинах, у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц та від 25 листопада 2019 року у справі № 415/5022/18, від 28 березня 2019 року у справі № 755/3495/16-ц), від 19 квітня 2023 року у справі № 127/9454/20, відповідно до яких суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов'язаний тільки з'ясувати наявність підстав для звільнення, а оскарження працівником наказів про зміни в організації виробництва та праці, про зміни штатного розпису, скорочення чисельності або штату працівників є неналежним способом захисту. Тому посилання позивачки на удаваність скорочення в установі відповідача не заслуговує на увагу.

Отже, суд хоча і дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову в наведеній частині, проте припустився помилки в мотивах такого свого рішення.

Апеляційним судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було запропоновано позивачці ознайомитися та підписати попередження про скорочення посади та заплановане вивільнення ОСОБА_1 завідувачки діагностичного комплексу клінічної лабораторної діагностики КНП «ОРКПЦ» ООР», від чого вона 22.01.2024 відмовилася і про що відповідачем складено долучений до матеріалів справи акт.

Довід апеляційної скарги позивачки про те, що виконання наказу про наступне її вивільнення мала виконати саме ОСОБА_16 , то вказане не заслуговує на увагу, оскільки комісія у складі працівників КНП «ОРКПЦ» OOP, а саме: начальника відділу юридичного забезпечення КНП «ОРКПЦ» OOP Айдина Алієва; заступника генерального директора з кадрових питань Оксани Лєкар та заступника медичного директора з лабораторної діагностики Ольги Перекрестової виконали вказану дію у службовому кабінеті Поліклінічно-діагностичне відділення КНП «ОРКПЦ» ООР», де І.Бокал працювала на посаді завідувачки (лікаря-лаборанта) ДК КЛД КНП «ОРКПЦ» OOP.

Також підтверджено, що одночасно із попередженням про наступне вивільнення за скороченням штату позивачці відповідачем було запропоновано наявні вакантні посади лаборанта, молодшої медичної сестри, реєстратора медичного, діловода (з проходженням курсів за напрямком діловодства та документознавства), гардеробника (сезонна вакансія), ліфтера, сторожа, які відповідали її кваліфікації та спеціальності.

Доказів існування інших вакантних посад посад, які б відповідали кваліфікації та спеціальності позивачки, матеріали справи не містять.

Посилання позивачки на штучність створення посади заступника медичного директора з лабораторних питань, посадові обов'язки якого повністю дублювали її посадові обов'язки як завідувачки (лікаря-лаборанта) ДК КЛД КНП «ОРКПЦ» OOP, що вважає дискримінаційними та цілеспрямованими діями та неврахування на боці позивачки переважного права на залишенні на роботі, то колегія суддів бере до уваги, що введену до штатного розпису посада заступника медичного директора з лабораторних питань може обіймати лише спеціалісти з вищою медичною освітою (лист МОЗ «Про внесення змін до наказу «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я від 05.09.2008 № 11-02-13/21). Також до посади начальника (завідувача, керівника) структурнго підрозділу закладу охорони здоров'я встановлені кваліфікаційні вимоги: вища освіта П рівня за ступенем магістра у галузі знань «охорона здоров'я»; проходження інтернатури за однією зі спеціальностій медичного профілю з наступною спеціалізацією за профілем структурного підрозділу; стаж роботи за фахом не менше 3 років (п. 13 роздл. 1 «Керівники» ДКХП 78).

Наявні у позивачки дипломи про освіту свідчать про відсутність у неї відповідної освіти та кваліфікації для зайняття вказаної посади - вищої медичної освіти.

До того ж, Наказом Міністерства охорони здоров'я від 12.08.2009 № 588 «Про атестацію професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров'я» встановлено можливість збереження права на подальшу роботу на лікарських посадах тих самих найменувань та атестацію на кваліфікаційну категорію з лікарських спеціальностей професіоналам з вищою немедичною освітою лише, якщо вони до набрання чинності цим наказом зараховані на лікарські посади в закладах охорони здоров'я.

Натомість, позивачка працювала на скороченій посаді лише з 22.09.2016 року.

Вказана сукупність унеможливлює можливість зайняття позивачкою новоствореної посади у відповідача, а її прагнення навести наявне у неї переважне право на зайняття вказаної посади, навіть за умови на її боці числених здобутків у професійній сфері, не ґрунтується на вимогах закону.

З огляду на зазначене, апеляційний суд в межах доводів апеляційної скарги відповідача доходить висновку про дотримання останнім як роботодавцем порядку вивільнення працівників, визначеного нормами КЗпП України, а доводи апеляційної скарги позивачки про порушення працедавцем її трудових прав під час скорочення штату є безпідставними.

Власник належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, оскільки запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, а щодо зайняття позивачкою посади заступника медичного директора з лабораторних досліджень, то таке не відповідає її освіті та кваліфікації.

На дотримання відповідачем порядку звільнення позивачки за скороченням штату не впливає намагання останньої довести те, що таке звільнення стало наслідком неприязних стосунків ОСОБА_1 з новим керівництвом відповідача, а також числені перевірки діяльності лабораторії під керівництвом ОСОБА_1 . Останнє не має жодного відношення до скорочення штату та наступного звільнення позивачки.

Як не може бути взято до уваги і посилання позивачки на дискримінацію щодо її трудових прав прийняття на новоутворену посаду іншої особи, а не позивачкаи, оскільки у останньої встановлено відсутність належних освіти та кваліфікації, що висуваються до посади заступника медичного директора з лабораторних питань. Натомість наявність переважного права можливо оцінювати лише у особи, яка віповідає вказаним вимогам.

З огляду на вищенаведені положення закону та встановлені фактичні обставини справи, помилковими є і висновки суду про порушення права на працю позивачки через відсутність пропозиції їй зайняти рівнозначні або аналогічні посади у відповідача.

Щодо вимоги апеляційної скарги позивачки ОСОБА_17 про скасування рішення суду у відмовленій частині та задоволення її позовних вимог про зобов'язання Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради внести до штатного розпису та до Положення про Діагностичний комплекс клінічної лабораторної діагностики необхідні зміни для повернення в них положень про посаду Завідувача (лікаря-лаборанта) діагностичним комплексом клінічної лабораторної діагностики з посадовим окладом, доплатами та надбавками у розмірі не меншому, ніж був передбачений станом на 22.03.2024, то вказаний способ захисту не узгоджується із виключним правом роботодавця самостійно визначати організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, тобто з його виключною компетенцією як власника на управління підприємством (ч. 3 ст. 64 ГКУ).

Наведене у своїй сукупності свідчить про надання відповідачем суду доказів безпідставності позовних вимог, натомість відповідач надав суду обґрунтовані докази щодо наявності дійсних та законних підстав змін в організації виробництва і праці, необхідності скорочення штату працівників, внаслідок чого було законно скорочено посаду, яку обіймала позивачка і по справі відсутні порушення порядку такого звільнення.

Отже, оскільки підстав для поновлення позивачки на роботі до суду не надано, ОСОБА_1 не доведено порушення її прав, які призвели до незаконного звільнення, доводи останньої спростовані відповідачем, а так як решта вимог, в тому числі про стягнення середньомісячного заробітку, є похідними від вимоги про поновлення особи на роботі, то колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав у їх задоволенні.

В силу ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ч. 4 вказаної норми).

За наведених обставин рішення суду не відповідає вимогам закону та суперечать обставинам, що мають значення для справи, має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню в задоволеній частині позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга позивачки, натомість, підлягає частковому задоволенню шляхом зміни мотивувальної частини рішення в частині оскарження ОСОБА_1 наказу про скорочення, а в іншій оскаржуваній позивачкою частині про відмову у задоволенні позову - рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника Сіржанта Юрія Володимировича задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради в особі свого представника Алієва Айдин Тапдигалі Огли задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня 2024 року в частині позовних вимог про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня 2024 року в частині про визнання протиправним та скасування наказу про скорочення штату змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 18 квітня 2025 року

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.А. Коновалова

В.В.Кострицький

Попередній документ

126820546

Наступний документ

126820548

Інформація про рішення:

№ рішення:	126820547
№ справи:	523/7243/24
Дата рішення:	15.04.2025
Дата публікації:	25.04.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Одеський апеляційний суд
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Передано судді (12.08.2025)
Дата надходження:	12.08.2025
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування наказу про скорочення штату, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

03.06.2024 11:20	Суворовський районний суд м.Одеси
06.06.2024 11:20	Суворовський районний суд м.Одеси
19.06.2024 11:30	Суворовський районний суд м.Одеси
26.06.2024 11:30	Суворовський районний суд м.Одеси
10.07.2024 11:40	Суворовський районний суд м.Одеси
25.07.2024 14:00	Суворовський районний суд м.Одеси
15.04.2025 14:45	Одеський апеляційний суд
15.04.2025 14:50	Одеський апеляційний суд