Справа № 522/8680/25
Провадження по справі № 1-кс/522/2798/25
(повний текст)
22 квітня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Грузьке Голованівського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
-відносно якого 31.10.2025 Біляївською окружною прокуратурою Одеської області направлено до Біляївського районного суду Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023163250000238 за ч. 4 ст. 185 КК України.
-відносно якого 31.03.2025 Суворовською окружною прокуратурою міста Одеси направлено до Суворовського районного суду міста Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні ч. 2 ст. 263 КК України,
підозрюваного в рамках кримінального провадження № 12025163520000269 від 20.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
20 квітня 2025 року приблизно о 11 годині 50 хвилин ОСОБА_4 проходив біля будинку № 4 по вулиці Степана Олійника у м. Одесі, де помітив ОСОБА_7 , який йшов по вулиці, та тримав в руці мобільний телефон торгової марки «IPhone» моделі «11 Pro», IMEI1: НОМЕР_1 ІMEI2: НОМЕР_2 , в корпусі золотистого кольору, з мобільним номером телефону НОМЕР_3 .
Надалі, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, та переслідуючи мету незаконного збагачення, з корисливих мотивів, в період воєнного стану, підійшов до ОСОБА_7 та почав просити в останнього належний йому мобільним телефон щоб подзвонити.
В цей час ОСОБА_7 дістав свій мобільний телефон марки «IPhone» моделі «11 Pro», IMEI1: НОМЕР_1 ІMEI2: НОМЕР_2 , в корпусі золотистого кольору, в якому знаходилась сім-карта «lifecell» з мобільним номером телефону НОМЕР_3 , вартістю 20000 гривень, та передав його ОСОБА_4 .
Надалі, ОСОБА_4 здійснив два телефонні дзвінки з мобільного телефону ОСОБА_7 , після чого вдав, що повертає йому мобільний телефон, однак одразу вирвав його з рук ОСОБА_7 та почав бігти в сторону Дюковського парку, а ОСОБА_7 в свою чергу біг за ним та вимагав повернути мобільний телефон.
В подальшому, ОСОБА_4 намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим відкрито викрасти майно і спричинити ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 20000 гривень, однак, довести свій злочинний намір до кінця не зміг по незалежним від його волі обставинам, так як був затриманий військовослужбовцями в/ч НОМЕР_4 Національної гвардії України.
20 квітня 2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та в подальшому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
У зв'язку з чим, слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.1,3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити нові кримінальні правопорушення.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні залишила вирішення клопотання слідчого на розсуд слідчого судді.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме: протоколом затримання; протоколами допиту свідків, протоколами пред'явлення осіб для впізнання.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, тяжкого злочину, який карається позбавлення волі на строк до 10 років, підозрюваний раніше не судимий, проте станом на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності у іншому кримінальному провадженні, офіційно не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність в підозрюваного міцних соціальних зв'язків, є підстави вважати що станом на теперішній час існує низка ризиків,передбачених ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин та розуміє що йому загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити нові кримінальні правопорушення.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що, згідно ст. 183 ч.2 п.5 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що органом досудового розслідування проводяться першочергові слідчі дії з метою встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому є вірогідність що підозюваний може вчиняти будь-які дії, передбачені ст. 177 КПК України.
На думку слідчого судді мають місце зазначені прокурором ризики, передбачені п.п.1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого злочину у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 ;
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_4 .
За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_4 не запобігатиме наведеним ризикам.
Враховуючи наведені міркування, на думку слідчого судді, обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що рамках вказанного кримінального провадження ще не проведені усі необхідні слідчі дії, не встановлені усі причетні до вчинення злочину особи, а тому вірогідність наявності зазначених ризиків дуже висока.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачення ч.4 ст. 186 КК України 20.04.2025 року. Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 лютого 2025 року (справа №369/16172/20), виходячи з положень статей 115, 219 КПК, при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування, день коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк, а тому досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 21.06.2025, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід
Щодо розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, а також практику ЄСПЛ, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2025 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя, враховуючи вимоги абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, на даний час притягується судом до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає позбавлення волі до 10 років, ніде не навчається, не працює, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, його характеристики, доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за доцільне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у максимальному розмірі - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 176- 178, 183, 186, 193, 194- 197, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», до 60-ти днів в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 18.06.2025 включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/2798/25.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання особи підозрюваного, тобто з 20.04.2025.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 22.04.2025 року о 16:30 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя ОСОБА_9