Справа № 522/8678/25
Провадження по справі № 1-кп/522/2757/25
(повний текст)
23 квітня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. В. Дальник Біляївського району Одеської області, який зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваної в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025160000000220 від 04.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН).
До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про огородження їх незалежності і суверенітету; від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами у відповідності до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Так, згідно зі статтею 1 резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави, або будь-яким іншим способом, несумісним зі Статутом ООН, як це установлено в даному визначенні.
Відповідно до статті 3 вказаної резолюції, будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, з врахуванням і у відповідності до положень статті 2, буде кваліфікуватися як акт агресії:
а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;
b) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
c) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
d) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;
e) застосування збройних сил однієї держави, які знаходяться на території іншої держави за узгодженням з державою, яка приймає, на порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після закінчення дії угоди;
f) дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією іншою державою для здійснення акта агресії проти третьої держави;
g) засилання державою або від імені держави озброєних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це рівносильно переліченим вище актам, або її значна участь в них.
Згідно зі статтею вказаної резолюції, ніякі міркування будь-якого характеру, чи-то політичного, економічного, військового або іншого характеру, не можуть служити виправданням агресії. Агресивна війна є злочином проти міжнародного миру. Агресія тягне за собою міжнародну відповідальність. Ніяке територіальне придбання або особлива вигода, одержані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
В розумінні положень ст. 2 Женевських конвенцій від 12.08.1949, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між Російською Федерацією та Україною з 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
24.02.2022 року о 05-00 год., за наказом президента Російської Федерації ОСОБА_7 , збройні сили Російської Федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об'єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
24 лютого 2022 року Указом Президента України ОСОБА_8 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який діє по теперішній час.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 24.02.2022 після початку широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, у ОСОБА_4 , який був невдоволений чинною державною владою в Україні, сповідував антиукраїнську ідеологію і неприйняття державності України, був прихильником приєднання території України до Російської Федерації або створення на її території проросійських псевдодержавних утворень, схвалював збройну агресію Російської Федерації проти України, визнавав її правомірною і підшукував способи сприяти їй, виник злочинний умисел, направлений на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України.
На виконання свого злочинного умислу, у період з 25.08.2022 по 21.09.2023, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, маючи умисел на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, будучи обізнаним щодо розпочатої у 2014 році збройної агресії Російської Федерації проти України, яка 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи злочинність своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone», та встановлений на ньому акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_2» у месенджері «Telegram», який зареєстрований за номером телефону НОМЕР_1 , в ході спілкування за допомогою текстових повідомлень у месенджері «Telegram» з невстановленою особою, яка використовує акаунт « ОСОБА_9 » у месенджері «Telegram», повідомив вказаній невстановленій особі інформацію наступного змісту:
- 25.08.2022, у період з 16-53 год. до 16-55 год. - "- всё тихо спокойно, пока войска продвигаются в сторону Николаева, уже который месяц стоят под городом и перестреливаются; - у нас тут майданутых нациков столько что даже как то страшно и я уже полгода жалею что уехал из РР; - ракеты прилетают сугубо в места кучкования нациков и по западным поставкам вооружения в виде ракет хаймарс и гарпун";
- 04.05.2023, у період з 12-03 год. до 12-04 год. - "- ночька была супер начали в 2:52 закончили после 3-х; - перебили немного натовских офицеров и инструкторов в одессе; - что не может не радовать; - а целом обстановка спокойная =); - Жесть; - мама просила её разбудить когда будут бомбить но я не стал=)))))";
- 13.09.2023, у період з 20-52 год. до 20-53 год. - "- хорошо главное что живы и никто не пострадал, мы сегодня ждем ответ за Севастополь думаю будут бомбить по портам хорошо; - если выяснится что применялись британские ракеты для атаки судоремонтного завода я думаю Россия имеет полное право ударить в 10 раз мощнее";
- 21.09.2023, у період з 18-48 год. до 18-50 год. - "- просто если РФ пускает ракеты то это хирургическое применение современного вооружения и мирные при этом не страдают; - а если это делают укросуки то вроятность того что погибнет мирный человек - 146% и не важно где это будет Донецк Курск Брянск Владимир Орел или Севастополь или Одесса или Краматорск они просто убийцы".
Крім того, 26.12.2023, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в подальшому реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, будучи обізнаним щодо розпочатої у 2014 році збройної агресії Російської Федерації проти України, яка 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи злочинність своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, використовуючи власний домашній стаціонарний комп'ютер, та встановлений на ньому акаунт « ОСОБА_10 » у месенджері «Telegram», який зареєстрований за номером телефону НОМЕР_2 , в ході спілкування за допомогою текстових повідомлень у месенджері «Telegram» з невстановленою особою, яка використовує акаунт « ОСОБА_11 » у месенджері «Telegram», повідомив вказаній невстановленій особі інформацію наступного змісту:
- 26.12.2023, у період з 22-39 год. до 22-43 год. - " - если есть материалы по местному управлению; - кроме крусов; - кто то ведь кидал, а я е могу вспомнить кто; -реально была бы возможность пройти курсы по местному самоуправлению; - да я находил pdf; - мне надо реально курсы по самоуправлению на новых регионах российской федерации; - надо готовить людей; - и надо их снабжать информацией; - мне бы четкие инструкции с пунктами".
Надалі, 30.01.2024, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, будучи обізнаним щодо розпочатої у 2014 році збройної агресії Російської Федерації проти України, яка 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи злочинність своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone», та встановлений на ньому акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_2» у месенджері «Telegram», який зареєстрований за номером телефону НОМЕР_1 , в ході спілкування за допомогою текстових повідомлень у месенджері «Telegram» з невстановленою особою, яка використовує акаунт « ОСОБА_12 » у месенджері «Telegram», повідомив вказаній невстановленій особі інформацію наступного змісту:
- 30.01.2024, у період з 15-27 год. до 15-28 год. - « - когда били британскими ракетами по управлению флотом; - Главное чтоб ещё подороже"; - «Западные партнёры» в кавычках =)))); - дядя ОСОБА_14 выбрал правильную стратегию; - долгий мир не обеспечить быстрой победой; - только изнурительным истощением западного мира; - и я его понимаю».
Згідно з висновком експерта зонального експертного сектора УНДІСТ та СЕ СБ України Управління СБ України в Одеській області № 216/24 від 02.09.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної експертизи, у вищевказаних висловлюваннях ОСОБА_4 , міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України.
18.04.2025 громадянину України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
У зв'язку із вищевикладеним, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з наведених в ньому підстав, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені п.п.1,2, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити нові кримінальні правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання слідчого.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши прокурора, підозрюваного, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
З огляду на ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя, суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.
Обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині підтверджується допустимими доказами у їх сукупності, долученими до клопотання, зокрема: повідомленням ВКІБ Управління СБ України в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення № 65/2/724 від 01.04.2025 (рапорт уповноваженої особи № 65/2/723 від 01.04.2025), в якому викладено обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України; протоколом огляду від 19.02.2024; протоколом обшуку від 31.01.2024; висновком експерта ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ в Одеській області № 216/24 від 02.09.2024 за результатами проведення лінгвістичної експертизи.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, заяке передбачене покарання у виді позбавлення волі до 3 років, раніше судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
Ризик, який дає достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також уникнення ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити нові кримінальні правопорушення.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України, 18.04.2025 року. Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 лютого 2025 року (справа №369/16172/20), виходячи з положень статей 115, 219 КПК, при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування, день коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк, а тому досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 19.06.2025, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання слідчого обставини, а саме що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, враховуючи майновий стан підозрюваного, дані про його особу, доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходжу до висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодоюового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 179, 181, 205, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 2 (двох) місяців в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.06.2025 року включно.
Покласти на підозрюваного обов'язки строком до 2 (двох) місяців в межах строку досудового розслідування, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, тобто до 19.06.2025 включно, а саме:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду
2) не залишати цілодобово місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або у разі оголошення повітряної тривоги з метою перебування в укритті;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 23.04.2025
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на прокурора Суворовської окружної прокуратури ОСОБА_5 , старшого слідчогов ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 23.04.2025 о 15:45 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя: ОСОБА_13