Провадження № 11-сс/803/760/25 Справа № 243/3737/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 квітня 2025 року Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про закриття кримінального провадження №12022052510000806, -
Ухвалою слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про закриття кримінального провадження №12022052510000806, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 19.08.2022 року.
Вказана ухвала вмотивована тим, що в ході судового розгляду слідчим суддею не встановлено даних, які б вказували на неповноту, неправильність чи неефективність досудового розслідування, а в скарзі не наведено належних доводів, які б слугували підставою для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження. Досудове розслідування проведено повно та об'єктивно, всебічно досліджені всі обставини справи, оскільки слідчим проведено всі необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення. На думку слідчого судді, у цій справі відсутні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, зокрема незаконне позбавлення волі або викрадення, про що слідчим було зроблено обґрунтований та законний висновок.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою постанову слідчого про закриття кримінального провадження скасувати. Вважає, що ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою. Зазначає, що слідчий суддя проігнорував відсутність у постанові слідчого від 11.12.2024 року про закриття кримінального провадження такої вагомої обставини, як фактична адреса місця проживання ОСОБА_7 з дитиною. Наголошує, що слідчим суддею не взято до уваги тривале та систематичне порушення ОСОБА_7 його прав та інтересів як батька дитини, а також ігнорування та умисне невиконання останньою чинних судових рішень та вимог державних виконавців. Вказує на необґрунтованість висновку слідчого судді про те, що його син постійно на законних підставах мешкає разом зі своєю матір'ю та вітчимом за адресою по АДРЕСА_1 , та що ОСОБА_7 на законних підставах евакуювала його сина з території можливих бойових дій. Зауважує, що місце проживання дитини, яка досягла 10 років визначається за спільною згодою батьків та самої дитини, однак ОСОБА_7 навіть не намагалась дізнатися його думку та скориставшись обставинами повномасштабної війни зникла разом із його сином у невідомому йому напрямку. Вказане, на його думку, є нічим іншим, як викраденням ОСОБА_7 його сина.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного.
Під час розгляду скарги на рішення органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження слідчий суддя враховує положення ч. 2 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Колегія суддів, перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 , вважає, що слідчим суддею при розгляді його скарги з достатньою повнотою перевірені усі доводи останнього про неповноту та необ'єктивність досудового розслідування та передчасність прийнятого слідчим рішення про закриття кримінального провадження №12022052510000806 за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий (дізнавач) всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення так і обставин встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи маються передбачені ст. 284 КПК України підстави для його закриття.
Так, слідчим суддею досліджено матеріали кримінального провадження та встановлено, що СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснювалося досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за № 12022052510000806.
В межах даного кримінального провадження було здійснено ряд слідчих дій, а саме: допитано потерпілого ОСОБА_6 , допитано свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , здійснювались запити до Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України, УСЗН Слов'янської міської ВА, а також інші слідчі та розшукові дії.
Постановою слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_12 від 11.12.2024 року закрито кримінальне провадження, внесене за ЄРДР за № 12022052510000806 від 19.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що до ЧЧ ВП №4 Краматорського РУП ГНП в Донецькій області надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що з початку війни ОСОБА_7 скористалась військовими діями на території України та зникла разом з сином ОСОБА_13 у невідомому для нього напрямку.
Допитана в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що мешкає із сином - ОСОБА_13 та чоловіком ОСОБА_14 . Стосунки з колишнім цивільним чоловіком - ОСОБА_6 не підтримує вже приблизно 6 років, оскільки останній не бажає бачитись із дитиною, а лише порушує судові справи проти неї. Востаннє дитина бачилась із батьком в липні 2019 року у м. Слов'янську. Щодо побачень сина з батьком вона не заперечує. У дитини є все необхідне для навчання та забезпечені гідні умови проживання.
Як вбачається з тексту постанови, що оскаржується, малолітній ОСОБА_13 постійно на законних підставах мешкає разом з матір'ю ОСОБА_7 та вітчимом ОСОБА_14 за відповідною адресою по АДРЕСА_1 . Відносно малолітнього ОСОБА_13 кримінальні правопорушення не вчинялись. До матеріалів провадження долучено фотознімок дитини. З урахуванням того, що малолітня дитина ОСОБА_13 на законних підставах проживає спільно з рідною матір'ю ОСОБА_7 , слідує, що остання на законних підставах евакуювала дитину із території можливих бойових дій (м. Слов'янська Донецької області, де з початку збройної агресії РФ оголошено евакуацію населення), що спростовує факт викрадення або незаконного позбавлення волі дитини.
У зв'язку з цими обставинами, постановою слідчого №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області кримінальне провадження було закрито у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Об'єктивна сторона злочину передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, має дві форми: незаконне позбавлення волі, яке полягає в протиправному перешкоджанні людині обирати за своєю волею власне місцезнаходження. Таке позбавлення може мати свій прояв у затриманні потерпілого та його утриманні в тому місці, де він знаходитись не бажає та яке він не може вільно залишити. Незаконне позбавлення волі може бути здійснене шляхом застосування насильства або примусу (фізичного або психічного), чи шляхом обману; викрадення людини, яке характеризується таємним або відкритим захопленням людини, переміщенням її до певного місця, яке потерпілий не може залишити з власної волі, та подальшим утриманням його в цьому місці. Викрадення людини, в силу особливостей свого об'єктивного прояву, завжди супроводжується насильством, навіть в тому випадку, коли діяння розпочате в формі обману.
З матеріалів кримінального провадження, зокрема з протоколу допиту ОСОБА_7 , вбачається, що малолітній ОСОБА_13 постійно проживає разом з матір'ю ОСОБА_7 та вітчимом ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками від 08.04.2022, згідно з якими ОСОБА_7 та її малолітній син ОСОБА_13 є внутрішньо переміщеними особами за вказаною адресою.
Відповідно до норм СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що мати ОСОБА_7 була позбавлена батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_15 чи вказана дитина на законних підставах була відібрана в неї.
З огляду на вищезазначене доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують.
Дитина, перебуває з матір'ю на законних підставах, а виниклі між батьками малолітнього ОСОБА_15 та ОСОБА_6 стосунки та відносини мають вирішуватися поза межами кримінального судочинства.
Обґрунтовуючи свою постанову, слідчий виконав усі необхідні для встановлення фактичних обставин кримінального провадження слідчі дії, навів докази з наданням їм оцінки, як підставу для висновку про відсутність складу кримінального правопорушення.
За таких обставин, на думку колегії суддів, висновки слідчого про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, є цілком вмотивованими та обґрунтованими, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_16 є безпідставними.
Колегія суддів зазначає, що слідчим суддею досліджені матеріали кримінального провадження, про що викладено у судовому рішенні, а тому доводи ОСОБА_16 про залишення поза увагою слідчого судді тривале та систематичне порушення ОСОБА_7 його прав та інтересів як батька дитини, а також ігнорування та умисне невиконання останньою чинних судових рішень та вимог державних виконавців є необґрунтованими.
Посилання в апеляційній скарзі на невиконання слідчим вимог ухвали слідчого судді від 14.11.2024 року на увагу не заслуговують, оскільки слідчий у повному обсязі виконав вимоги вказаної ухвали, а саме, в постанові слідчим наведено висновки щодо встановлення міста мешкання дитини, надано правовий аналіз законності факту проживання дитини з матір'ю, тощо.
В ході апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено даних, які б вказували на неповноту, неправильність досудового розслідування, а доводи заявника носять суб'єктивний характер і не містять даних про залишення недослідженими обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, тому апеляційний суд доходить висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Поновити ОСОБА_16 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Апеляційну скаргу ОСОБА_16 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про закриття кримінального провадження №12022052510000806, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді