Провадження № 33/803/1161/25 Справа № 175/16706/24 Суддя у 1-й інстанції - Дараган Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
17 квітня 2025 року Кривий Ріг
17.04.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Шевченко В.В. в режимі відеоконференції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу захисника Білого І.М. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.01.2025р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2
Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Білим І.М., та у зв'язку із поданням апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження, захисником подано клопотання про поновлення вказаного строку. В обґрунтування поданого клопотання захисник вказав, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, хоча він подавав клопотання про відкладення розгляду через хворобу, оскаржувану постанову ним було отримано 05.03.2025р. на електрону пошту, вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції пропущено з поважних причин, прохає вказаний строк поновити.
Суд апеляційної інстанції дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції вважає їх слушними, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, відомості про надіслання йому копії оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст. 285 КУпАП відсутні, та вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
В апеляцій скарзі захисник Білий І.М.:
- зазначає, що стороною захисту було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі відповідно до вимог ст. 335 КПК України у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на військовій службі, проте суд першої інстанції залишив вказане клопотання поза увагою;
- зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та працівники поліції мали викликати на місце події представників ВСП для огляду на стан сп'яніння відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, та міг бути оглянутий на стан сп'яніння тільки працівниками ВСП, тому огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння працівниками поліції є недійсним;
- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 повідомлений належним чином, до судового засідання не прибув, його відсутність не є перешкодою розгляду справи відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, його інтереси представляє захисник Білий І.М.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доводи захисника Білого І.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він 31.07.2025р., приблизно о 23:20год. біля будинку № 100 по вул. Олекси Тихого в м. Краматорську Донецької області керував автомобілем «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння (результат за допомогою приладу - газоаналізатору «Драгер АRHK-6820 ARHKJ» - позитивний, 1,58 ‰), чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України.
В обґрунтування прийнятого рішення про винуватість ОСОБА_3 суд першої інстанції поклав протоколом про адміністративне правопорушення, рапорт, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат тестування на алкоголь, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, відеозапис.
Таким чином суд першої інстанції дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та оцінивши сукупність доказів, встановив в діях ОСОБА_3 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника, що стороною захисту було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі відповідно до вимог ст. 335 КПК України у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на військовій службі, проте суд першої інстанції залишив вказане клопотання поза увагою, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки зупинення провадження відповідно до вимог ст. 335 КПК України є правом суду, а не обов'язком.
Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та працівники поліції мали викликати на місце події представників ВСП для огляду на стан сп'яніння відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, та міг бути оглянутий на стан сп'яніння тільки працівниками ВСП, тому огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння працівниками поліції є недійсним, є також неспроможними, за таких підстав.
Стаття 266 КУпАП регламентує відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Стаття 266-1 регламентує огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином вказані статті КУпАП розмежовують порядок огляду осіб на стан сп'яніння за суб'єктом правопорушення та об'єктивною стороною.
У порядку ст. 266 КУпАП оглядаються водії транспортних засобів при керуванні ними транспортними засобами з ознаками сп'яніння.
У порядку ст. 266-1 КУпАП оглядаються водії, які керують транспортними засобами з ознаками сп'яніння, та при цьому вказані водії є військовозобов'язаними, резервістами під час проходження зборів, а також військовослужбовцями ЗСУ.
Військовослужбовці, при виконанні своїх службових обов'язків, крім іншого, є суб'єктами адміністративного правопорушення за ст. 172-20 КУпАП у разі виявлення у них ознак чи стану сп'яніння, та у вказаному випадку слід розмежовувати поняття суб'єкта правопорушення, а саме першочергово - особа, яка керує транспортним засобом спочатку визначається як водій (загальний суб'єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов'язків, пов'язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи транспортним засобом) - як військовослужбовець (спеціальний суб'єкт).
У другому випадку, на думку суду апеляційної інстанції, є доцільним вирішення питання про притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП, та саме у цьому випадку, при огляді військовослужбовця на стан сп'яніння діють норми ст. 266-1 КУпАП.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що за наявності існування ознак двох складів адміністративних правопорушень, як за ст. 130 КУпАП, так і за ст. 172-20 КУпАП, такі дії слід фіксувати при спільних діях працівників поліції та служби ВСП для складення протоколів про адміністративні правопорушення за відповідними статтями.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про скасування оскаржуваної постанови, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим судовим рішенням.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Клопотання захисника Білого Івана Миколайовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.01.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - задовольнити, строк на апеляційне оскарження поновити.
Апеляційну скаргу захисника Білого Івана Миколайовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.01.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.01.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя