Провадження № 22-ц/803/2994/25 Справа № 204/3189/24 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А. І. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
23 квітня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.,
суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу
за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення
за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради
на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року,-
У квітні 2024 року Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (далі - КП «Дніпроводоканал» ДМР) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення. В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що відповідно до державної програми забезпечення населення України послугами водопостачання та водовідведення КП «Дніпроводоканал» ДМР надає послуги водопостачання та водовідведення споживачам. Між КП «Дніпроводоканал» ДМР та відповідачами встановлені фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно рішення Дніпровської міської ради № 526 від 20 квітня 1995 року «Про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал» ДМР», абоненту відкрито особовий рахунок. Споживачі зобов'язані оплатити послуги, якщо вони фактично користується ними. Відсутність договору сама по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати комунальних послуг. Розмір заборгованості відповідачів за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_1 , на ім'я якого відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , з січня 2014 року та станом на 31 січня 2024 року, складає 58793,24грн. Тому просили ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості, що утворилася станом на 31 січня 2024 року у розмірі 69192,12 грн, яка складається з: суми основного боргу - 58793,24 грн (за період з січня 2014 року та станом на 31 січня 2024 року), інфляційне збільшення суми боргу - 9215,49 грн (за період з липня 2018 року по січень 2022 року) та 3 % річних - 1183,39 грн (за період з липня 2018 року по січень 2022 року), а також сплачений ним судовий збір у сумі 3028 грн.
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі КП «Дніпроводоканал» ДМР посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідним договором. Вказували, що заборгованість є доведеною в повному обсязі, розрахунки є правильними та обґрунтованими. Зазначали, що заборгованість нараховувалась на 4 осіб тільки на період, коли в помешканні було зареєстровано 4 особи, які були співвласниками даного помешкання. Розрахунок заборгованості формувався виходячи з норм і тарифів які діяли у період надання послуг та кількості осіб які в той чи інший період проживали за адресою споживання послуг з водопостачання та водовідведення.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України).
Зважаючи на те, що ціна позову становить 69192,12 грн та не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає з огляду на таке.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що предметом господарської діяльності позивача КП «Дніпроводоканал» ДМР є, зокрема, надання послуг водопостачання та водовідведення, про що зазначено у п. 2.2.1 Статуту КП «Дніпроводоканал» ДМР (нова редакція), затвердженого рішенням міської ради від 22 березня 2023 року № 72/35.
Відповідно до довідки про та склад сім'ї або зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку від 04 березня 2024 року, у кв. АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 19 грудня 1989 року), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (знятий з реєстрації 06 січня 2023 року); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (з 03 жовтня 1996 року); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (з 26 вересня 1996 року); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (знята з реєстрації 13 березня 2019 року).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за відповідачами рахується заборгованість станом на 31 січня 2024 року в розмірі 58793,24 грн (за період з січня 2014 року та станом на 31 січня 2024 року). Крім того, позивачем нараховано інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 9215,49 грн (за період з липня 2018 року по січень 2022 року) та 3 % річних - 1183,39 грн (за період з липня 2018 року по січень 2022 року).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за період часу з січня 2014 року по січень 2024 року, тоді, коли користувачами послуг, в тому числі, були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які померли, а позовні вимоги пред'явлені до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при цьому на підтвердження позовних вимог позивачем надано суду два загальних розрахунки заборгованості за різні періоди: з січня-грудня 1999 року по липень 2018 року та з липня 2018 року по січень 2024 року, які є необґрунтованими, невмотивованими, арифметично невірними та такими, що не узгоджуються, ані між собою, ані із іншими доказами у справі, зокрема довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 04 березня 2024 року.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого уст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних права та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Статтею 509 ЦК України, передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 319, 321 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 64, 67, 68 ЖК України наймачі повинні своєчасно та в повному обсязі вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний, підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Враховуючи наведене обов'язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Звертаючись до суду із позовом, КП «Дніпроводоканал» ДМР зазначало, що між ним та відповідачами, як зареєстрованими у квартирі, встановились фактичні відносини з приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення у квартирі за адресою АДРЕСА_3 . За якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Таким чином, сторони знаходилися у фактичних договірних відносинах, згідно яких позивач надавав відповідачам послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідачі були зобов'язані сплачувати за ці послуги грошові кошти відповідно до норм та тарифів, що діяли у відповідний період.
Відповідно до п.29 Правил № 630 « Про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води», які діяли до 01 травня 2022 року,споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.
Згідно п.33 Правил № 630 у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені у договорі. Також, споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку ) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження відповідно до умов договору, відповідно до п.7 ч.45 Правил № 690 надання послуг з центрального водопостачання та централізованого водовідведення, які набрали чинності з 13 серпня 2019 року.
Згідно Правил № 690 споживач зобов'язаний інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб,які постійно проживають у житлі споживача,у випадках та порядку, передбачених договором.
Відповідно до п.1 пп.1.2.Порядку звільнення наймачів (власників) квартир(приватних будинків ) та членів їх сімей, за період їх тимчасової відсутності, від оплати за послуги холодного і гарячого водопостачання та водовідведення, затвердженого рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 26 лютого 2013 року № 82 (далі-Рішення № 82) та № 3884 від 20 грудня 2004 року (далі-Рішення № 3884),наймач (власник) квартири (приватного будинку) та члени його сім'ї,за період тимчасової відсутності ,мають право на несплату вартості ненаданих послуг з холодного та гарячого водопостачання,водовідведення при дотриманні певних умов.
Відповідно до п.1.2. Рішення № 82, у разі тимчасової відсутності одного або декількох членів сім'ї, за умови подання протягом місяця в районі дільниці КП «Дніпроводоканал» документів, що підтверджують факт відсутності одного або декількох членів сім'ї: - заява про тимчасову відсутність одного або декількох членів сім'ї із зазначенням періоду та місця перебування; - довідка підприємства-виконавця послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території про склад сім'ї із зазначенням усіх зареєстрованих осіб у квартирі (приватному будинку); - документів, що підтверджує факт перебування одного або декількох членів сім'ї в іншому місця, відповідно до Закону України «Про свободу пересування «(документ повинен містити кутовий штамп з реєстраційним номером, дату видачі, бути засвідчений печаткою); - для працюючих - довідка з місця роботи про перебування у відпустці, відрядженні (із зазначенням терміну відпустки, відрядження); - для виїжджаючих за межі України - копія документа із штампом про перетин кордону.
Відповідно до п.1.2. Рішення № 3844,при тимчасовій відсутності одного або декількох членів сім'ї, за умови подання протягом місяця до правління житлово-будівельних кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та в КП «Дніпроводоканал» документів, що підтверджують факт відсутності одного або декількох членів сім'ї.
Відповідно до п.12.6 Рішення № 82 у разі не проведення періодичної повірки квартирних, будинкових, загальнобудинкових приладів обліку питної води або виявлення несправності приладів обліку, проводити розрахунки мешканцям за нормою водокористування, відповідно до ступеня благоустрою квартир та кількості зареєстрованих осіб (власників).
Відповідності до п.14 рішення № 3884, у разі відсутності споживача та не відключення холодної і гарячої води, не опломбування запірних вентилів на вводі в квартиру та відсутності приладів обліку, споживач здійснює оплату згідно із встановленою нормою використання води з розрахунку на одного мешканця.
Відповідачами не надано доказів підтвердження відповідної заяви до позивача про зміну кількості зареєстрованих мешканців або тимчасову відсутність одного з членів сім'ї та заяви про опломбування запірних вентилів на вводі в квартиру та не бажання користування послугами водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим нарахування за водопостачання та водовідведення здійснювалось позивачем правомірно та з дотриманням законодавства у сфері водопостачання та водовідведення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за наданими позивачем розрахунками заборгованість відповідачів виникла та була нарахована позивачем у розмірі 69192,12 грн за період з січня 1999 року по лютий 2024 року.
Висновки суду першої інстанції, що позивачем безпідставно нараховувалась заборгованість після смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та ОСОБА_3 (12 грудня 2022 року) є хибними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вчасного попередження позивача про зміну у кількості зареєстрованих осіб за спірною адресою. Крім того, заборгованість із розрахунку на 4 осіб нараховувалася виключно по червень 2018 року.
Згідно частиною третьою статті Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Частиною першою статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З наведеного вбачається наявність встановленого законом обов'язку відповідачів сплачувати за одержані комунальні послуги, оскільки вони зареєстровані у житловому приміщенні за адресою, де позивачем надаються послуг з постачання теплової енергії. Вказаний обов'язок поширюється на всіх осіб, що зареєстровані чи проживають за адресою надання послуг, є солідарним і його виконання може бути заявлене до будь-кого з солідарних боржників окремо чи до усіх разом.
Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2019 року у справі №756/10344/14 (провадження №61-33329св18).
Так, статтею 322 ЦК України визначено, що на власника покладається тягар утримання майна.
Приписами ст. 541 ЦК України визначено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Факт смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та ОСОБА_3 (12 грудня 2022 року) які користувалися послугами наданими відповідачами та не оплачували їх своєчасно як і відповідачі, не може звільнити від відповідальності відповідачів.
Заперечень щодо відомостей, викладених у рахунках від відповідачів не надходило. Доказів оплати вартості поставленої теплової енергії відповідачами суду не надано.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
З огляду на наведене, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №401/710/15-ц.
Позивачем заявлено про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат за період з липня 2018 року по січень 2022 року.
Сума інфляційного збільшення, яка підлягає до стягнення становить 16498,64 грн, та розраховується наступним чином.
У період з 01 липня 2018 року по 31 січня 2022 року індексація на суму 58793,24 грн [Сукупний індекс інфляції] = 99,30% ? 100,00% ? 101,90% ? 101,70% ? 101,40% ? 100,80% ? 101,00% ? 100,50% ? 100,90% ? 101,00% ? 100,70% ? 99,50% ? 99,40% ? 99,70% ? 100,70% ? 100,70% ? 100,10% ? 99,80% ? 100,20% ? 99,70% ? 100,80% ? 100,80% ? 100,30% ? 100,20% ? 99,40% ? 99,80% ? 100,50% ? 101,00% ? 101,30% ? 100,90% ? 101,30% ? 101,00% ? 101,70% ? 100,70% ? 101,30% ? 100,20% ? 100,10% ? 99,80% ? 101,20% ? 100,90% ? 100,80% ? 100,60% ? 101,30% = 128,062% (за період Липень 2018 - Січень 2022) [Інфляційні нарахування] = 58793,24 грн (сума боргу) ? 128,062% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 58793,24 грн (сума боргу) = 16498,64 грн.
Проте, колегія суддів наголошує, що оскільки позивачем в позовній заяві заявлена до стягнення сума інфляційних нарахувань менша за розраховану, то до стягнення підлягає сума заборгованості в розмірі 9215,49 грн (розмір інфляційних витрат, заявлений в позовній заяві).
Сума 3 % річних до стягнення становить 6330,35 грн, та розраховується за формулою: [Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році] Де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] - проценти річних; [Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов'язання; [Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.
Період розрахункуКількість днівКількість днів в роціПроцентна ставка3% річних (грн)
01.07.2018 - 31.12.20181843653,000%889,15
01.01.2019 - 31.12.20193653653,000%1763,80
01.01.2020 - 31.12.20203663663,000%1763,80
01.01.2021 - 31.12.20213653653,000%1763,80
01.01.2022 - 31.01.2022313653,000%149,80
Разом1311 6330,35
Проте, колегія суддів наголошує, що оскільки позивачем в позовній заяві заявлена до стягнення сума 3% річних менша за розраховану, то до стягнення підлягає сума заборгованості в розмірі 1183,39 грн (розмір 3% річних, заявлений в позовній заяві).
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог КП «Дніпроводоканал» ДМР до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача КП «Дніпроводоканал» ДМР судовий збір у розмірі 3785 грн з кожного, за подання задоволеного позову та апеляційної скарги ((3028 грн + 4542 грн) / 2 = 3785 грн).
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради - задовольнити.
Заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради (ЄРДПОУ 03341305) заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з січня 1999 року по січень 2024 року у сумі 69192,12 грн, з яких 58793,24 грн - сума основного боргу; 1183,39 грн - сума 3 % річних; 9215,49 грн - інфляційне збільшення.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради (ЄРДПОУ 03341305) судовий збір по 3785 грн з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 квітня 2025 року.
Судді: