Справа №760/17556/24 2/760/5754/25
(З А О Ч Н Е)
23 квітня 2025 року місто Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_4, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,
ОСОБА_2 (надалі за текстом - позивач) звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення коштів.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 04 жовтня 2023 року відповідач отримав у нього позику в розмірі 400 000 доларів США для власних потреб строком до 31.12.2023 року. Позивач зазначає, що відповідач своїх зобов'язань з повернення позики не виконав, заборгованість залишається непогашеною. Враховуючи порушення відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить стягнути суму заборгованості в розмірі 400 000 доларів США в примусовому порядку. Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України Позивач просить стягнути з Відповідача штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань за договором позики у вигляді 3% річних за час прострочення в розмірі 6 918,03 доларів США, а також штрафні санкції, передбачені розпискою, у розмірі 10 %, що складає 40 000 доларів США.
Ухвалою суду від 08 серпня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті.
Представники позивача у судовому засіданні надали для огляду суду розписку, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов до суду не подав. З будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, а також те, що представники позивача не заперечували проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 04 жовтня 2023 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, згідно з яким відповідач отримав у позику суму в розмірі 400 000 доларів США, яку зобов'язався повернути до 31.12.2023. (а.с. 17)
З пояснень позивача вбачається, що відповідач своїх зобов'язань перед ним не виконав, отримані ним у позику кошти не повернув. Відтак, з 02 грудня 2023 року відповідач вважається таким, що прострочив зобов'язання з повернення коштів за договором.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Враховуючи порушення відповідачем своїх зобов'язань, визначених договором позики від 04.10.2023, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості, яка становить 400 000 доларів США, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.
Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи, що період прострочення відповідачем заборгованості повністю припадає на період воєнного стану в Україні, вимоги про стягнення з відповідача міри відповідальності у вигляді 3% річних та штрафу задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, стягненню з Відповідача підлягає компенсація сплаченого позивачем судового збору в розмірі 13 550,30 гривень.
Керуючись статтями 161, 525, 526, 530, 553, 625, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 13 550 (тринадцять тисяч п'ятсот пятдесят) гривень 30 копійок.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя І.В. Верещінська