Справа № 638/21989/24
Провадження № 2/638/2019/25
23 квітня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Пухно М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
встановив:
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проживали разом, але шлюб не реєструвався.
10.02.2023 від стосунків народився син- ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Основ'янсько-Слобідським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, серія та номер № НОМЕР_1 , актовий запис про народження № 62.
Зазначає, що син заходиться на утриманні позивача та проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає, що з відповідачем домовленості щодо матеріального забезпечення сина вони не дійшли, на підставі цього вимушена поставити питання про стягнення аліментів на утримання дитини в судовому порядку.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається наявність умов для заочного розгляду справи, передбачених пунктами 1-3 ч.1 ст. 280 ЦПК України.
Проте, оскільки позивачем не надано згоди на ухвалення рішення при заочному розгляді, суд позбавлений можливості постановити заочне рішення.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого є: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Основ'янсько-Слобідським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, серія та номер № НОМЕР_1 , актовий запис про народження № 62.
Позивач ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.180СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов'язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України. Разом з тим, нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як вже було зазначено вище, відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. Таким чином, необхідно допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява про стягнення аліментів подана до суду 18 листопада 2024 року, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача аліменти, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 18 листопада 2024 року.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Враховуючи, що позов судом задоволений у повному обсязі, позивач від сплати судового збору звільнений, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі - 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 75, 84, 91,112-115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину- задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дитини- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій формі у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн, щомісячно, починаючи з 18 листопада 2024 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя Д.М. Цвіра